Енергетизм і причини його виникнення

ФІЗИКА

Частина 2 МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА

Розділ 7 ОСНОВИ ТЕРМОДИНАМІКИ

7.6. Енергетизм і причини його виникнення

У середині XIX ст. у фізиці було обгрунтовано один із її найважливіших принципів – принцип збереження енергії. Він дав змогу з єдиного погляду пояснити багато фізичних процесів, які до того вважались істотно різними і незалежними один від одного. У фізиці виник надзвичайно ефективний метод пізнання, який називається енергетичним (термодинамічним або феноменологічним) і який широко застосовувався у другій

половині XIX ст. в описовій (феноменологічній) термодинаміці.

Феноменологічний метод ще називають методом принципів. Цей метод не висуває ніяких гіпотез про внутрішній механізм досліджуваних явищ. Дослідні факти узагальнюються і вважаються принципами. Прикладом таких принципів крім закону збереження енергії може бути принцип сталості швидкості світла, а типовими дисциплінами, побудованими за таким методом, – феноменологічна термодинаміка та електродинаміка Максвелла (макроскопічна електродинаміка).

Метод принципів безпосередньо спирається на дослідні факти, дає сумарну характеристику і не заглиблюється у внутрішні деталі досліджуваних процесів. У цьому сила й слабкість методу принципів.

Крім методу принципів у фізиці широко застосовується метод модельних гіпотез. Яскравими прикладами застосування цього методу є молекулярно-кінетична теорія (класична статистична механіка) та електронна теорія (мікроскопічна електродинаміка).

Теорії, побудовані з урахуванням внутрішньої структури, внутрішніх механізмів процесів, розвивають і поглиблюють відповідні феноменологічні дисципліни. В історії науки методи принципів і гіпотез взаємно доповнюють один одного і однаково потрібні для її успішного розвитку. При цьому в різні періоди і в різних сферах дослідження то один, то другий з цих методів може відігравати і відіграє провідну роль, проте це не дає ніяких підстав абсолютизувати жоден із них.

У зв’язку з бурхливим розвитком термодинаміки в другій половині XIX ст. виникла нова філософська течія – енергетизм. Виникнення філософського енергетизму спричинене метафізичною абсолютизацією термодинамічного методу В. Оствальдом, Е. Махом та їхніми послідовниками. Прихильники енергетизму виступали проти визнання існування атомів, вважали єдиним завданням фізики відшукати і описати енергетичні співвідношення. Е. Мах, наприклад, порівнював визнання фізиками реального існування атомів з вірою середньовічних обскурантів та відьом і називав атомістичну гіпотезу “шабашем відьом”. Разом із запереченням існування атомів прихильники енергетизму взагалі заперечували наявність матеріального носія енергії, вважали, що енергія існує сама по собі. При цьому послідовники В. Оствальда не вважали себе ідеалістами. Вони заявляли, що енергетизм стоїть над матеріалізмом й ідеалізмом, немовби долає протилежність їх.

У термінах “енергетики” так само можна виразити матеріалізм й ідеалізм з більшою чи меншою послідовністю. Якщо оголосити все існуюче енергією, а енергію субстанцією, яка існує поза і незалежно від свідомості, то ми залишимось на позиціях матеріалізму, правда, плутаного й непослідовного. Чіткий термін для позначення об’єктивної реальності “матерія” замінено двозначним у такому розумінні терміном “енергія”. Проте прихильники енергетизму ввели у філософський вжиток поняття енергії зовсім не для того, щоб позначити ним об’єктивне джерело наших знань, а, навпаки, щоб під благовидними підставами не визнавати такого джерела. Прихильники енергетизму, метафізично роздуваючи глибоко розкриту природознавством неможливість існування об’єктів поза рухом, оголошують, що існує тільки один рух.

Отже, намагання подати енергію як фундаментальну філософську категорію безпідставне і не витримує критики. Поняття енергії не долає протилежності матерії і свідомості, а, навпаки, є спробою заплутати, завуалювати ці протилежності. Неправомірні намагання також з фізичного погляду подати енергію єдиним об’єктом фізичного дослідження, вони є результатом метафізичної абсолютизації ролі енергетичного методу в фізичному дослідженні.

Праці А. Ейнштейна і М. Смолуховського з вивчення броунівського руху остаточно довели реальне існування атомів і молекул. В. Оствальд, який за кілька років до цього оголосив, що через 50 років атоми будуть лише в “пилу бібліотек”, змушений був визнати реальне існування їх – в “пилу бібліотек” опинився енергетизм, а не атоми.




Енергетизм і причини його виникнення