Етапи лісівницьких (біогеоценологічних) досліджень

Лісівництво

РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лекція 4. МЕТОДОЛОГІЯ ЛІСІВНИЦЬКИХ (БІОГЕОЦЕНОЛОГІЧНИХ) ДОСЛІДЖЕНЬ

4.2 Етапи лісівницьких (біогеоценологічних) досліджень

Весь цикл лісівницьких досліджень можна умовно поділити на чотири етапи: попередній, початковий, основний і додатковий.

Попередній етап являє собою вибір об’єктів для досліджень, що включає в себе знайомство з картографічними і таксаційними мате­ріалами, маршрутне обстеження вибраних для досліджень ділянок лісо­вих насаджень. У разі потреби

вибрані об’єкти обстежуються керівником наукових досліджень.

Вибрані об’єкти повинні бути зареєстровані в лісогосподарських органах (держпісгоспі), щоб їх не включали до планових лісогосподар­ських заходів, наприклад, не планували проведення рубок догляду і т. п. Найбільш придатними для лісівницьких досліджень, не пов’язаних з вивченням лісівницького впливу рубок догляду, є площі заказників, резерватів, інших заповідних територій. При дослідженні впливу різних способів та режимів рубок

догляду потрібне сумісне з підрозділами лісового господарства (лісництвами) виконання робіт, для чого проводиться відповідне узгодження при плануванні рубок догляду.

У попередньому етапі досліджень також збираються відомості про природні умови району ведення лісового господарства.

Початковий етап передбачає, перш за все, проведення комплексу лісотаксаційних робіт: закладку постійних пробних площ, нумерацію та обмір дерев, картування розміщення дерев (у дорослих дерево – станах), нанесення на план горизонтальних проекцій крон тощо. Вимоги до постійних пробних площ і методика їх закладання викладені у підручниках з лісової таксації (М. П. Анучин, 1971, О. В. Тюрін, 1945).

У процесі роботи на пробних площах потрібно враховувати наступні моменти:

1. Перелік дерев проводити за 0,5 або 1,0-сантиметровими сту­пенями товщини з одночасним визначенням класу росту та розвитку (за Крафтом). При дослідженні фотосинтезу та інших фізіологічних процесів модельні дерева відбирати з кожного класу, а результати переносити на лісостан з урахуванням представництва окремих класів.

2. При замірюванні висоти дерев визначити висоту початку крон, висоту найбільшого за розміром діаметра крони, нижню межу наявності мертвих гілок, що потрібно для розрахунку окремих біометричних характеристик крон і лісового пологу.

3. Зйомку горизонтальних проекцій крон проводити у межах попе­редньо визначених кварталів розміром 5×5 або 10×10 м. Можна застосо­вувати й іншу методику. Це потрібно для визначення не тільки суми проекцій крон, а й кратності перекриття. При цьому потрібно встановити розміри вікон у полозі. Дані перенести на одиницю площі – 1 га.

4. У ряді випадків потрібно мати уяву про об’єм крон, тобто (у молодняках) вертикальні проекції крон. Методичні основи визначення поверхні та об’єму крон викладені у роботах Лебединського (1972) та Ассмана (Assmann, 1961).

5. Постійні пробні площі для лісівницьких досліджень відрізняються від таксаційних площ. Якщо дослідження передбачаються довготер­мінові, то у молодняках поряд з пробною площею розміром 0,10-0,25 га передбачається резервна зона з таким розрахунком, щоб у майбутньому з існуючою можна розмістити нову пробну площу розміром 0,5-1,0 га. На самих пробних площах проводити тільки перелік дерев через 3-5 років, щорічний облік відмерлих дерев. Основну ж дослідницьку роботу виконувати у спеціальних робочих зонах, розміщених за межами пробної площі. Це потрібно витримувати тому, що, наприклад, вивчення грунтових умов і кореневих систем пов’язане з улаштуванням грунтових розрізів і різних розкопок, що не може не вплинути на характер росту деревостану. Порушення звичайного ритму росту може бути й через інші причини, пов’язані з проведенням досліджень.

Основний етап включає комплекс робіт, спрямованих на отри­мання кількісних оцінок тих чи інших процесів і взаємодій компонентів лісостану.

Додатковий етап можливий, коли при тривалих дослідженнях раніше передбачених процесів і явищ виникає потреба у проведенні таких досліджень. Це найчастіше пов’язано зі зміною структури лісо­стану з віком, з появою нових компонентів тощо.

У разі досліджень лісівничого впливу різних способів та режимів рубок догляду у штучно створених насадженнях, площа яких часто обме­жується 5 га при ширині ділянок у 100 м, не завжди є можливість витри­мати наведену схему розміщення пробної площі і резервних площ. У цьому випадку доводиться ряд досліджень проводити на самій пробній площі (наприклад, визначення кількості опаду, лісової підстилки), тим паче, що такі дослідження можуть відображати особливості росту дерево­станів на експериментальних та контрольній секціях пробної площі.




Етапи лісівницьких (біогеоценологічних) досліджень