Етапи розвитку СОТ як прояв лібералізації зовнішньої торгівлі. Головні вимоги до членів СОТ. Переваги й обмеження членства в СОТ

УРОК 90

Етапи розвитку СОТ як прояв лібералізації зовнішньої торгівлі. Головні вимоги до членів СОТ. Переваги й обмеження членства в СОТ

Мета уроку: формувати в учнів знання про функції, етапи розвитку та структуру світової організації торгівлі (СОТ); ознайомити їх з головними принципами роботи СОТ; визначити головні вимоги до членів СОТ; з’ясувати переваги й недоліки членства України в СОТ. Основні поняття: загальна угода про мито і торгівлю (ГАТТ), Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС), Угода про торговельні аспекти

прав інтелектуальної власності (ТРІПС), принципи світової торгівлі, зв’язаний тариф.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

>> Дискусія з учнями

1. Які фактори заважають розвитку міжнародної торгівлі товарами й послугами?

2. Які фактори стримують інтеграцію України у світову торговельну спільноту?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Сьогодні ми ознайомимося

з міжнародною організацією, яка регулює світову торгівлю, складає правила участі країн та їхніх підприємств у світогосподарських зв’язках, задля протидії факторам, що заважають розвитку світового ринку товарів і послуг. Ця організація має назву Світова організація торгівлі (СОТ).

V. Вивчення нового матеріалу

Світова організація торгівлі (World, Trade Organization – WTO) – це міжнародна економічна організація, що регулює правила світової торгівлі згідно з правилами лібералізму (вільної торгівлі). У її складі нараховується близько 153 держав. Вона контролює близько 95% світового товарообороту.

>> Стадії розвитку СОТ

Розвиток СОТ відбувався в кілька етапів. Спочатку було складено Загальну угоду про мито і торгівлю, GATT – міжнародну організацію, що була створена 1947 р. з метою стимулювання вільної торгівлі через багатосторонні переговори. Вона базувалася на трьох принципах:

А) принцип недискримінації;

Б) принцип ліквідації нетарифних торговельних обмежень;

В) проведення консультацій та розв’язання суперечок між країнами – членами GATT.

Під час роботи GATT на п’яти нарадах, проведених між 1947 і 1962 роками, митні ставки було знижено до 35 %. 1962 р. було прийнято рішення дозволити країнам, що розвиваються, користуватися зниженими митними ставками, які встановлюються між розвиненими країнами, без уведення власних знижених ставок. Але реалізовано це рішення не було через протекціоністські заходи, ужиті Конгресом США.

Під час дії загальної угоди про мито й торгівлю всі багатосторонні переговори проводилися у формі раундів, що тривали по кілька років. На таких раундах приймалися рішення про подальше зниження митних ставок, розвиток умов торгівлі тощо. Найбільш відомими раундами GATT були такі:

¦ Кеннеді-раунд (1962-1967);

¦ Токійський раунд (1974-1979);

¦ Уругвайський раунд (1986-1993).

У напружених переговорах узяли участь 117 країн, а угоду підписали 124 країни, у тому числі СІЛА та всі великі країни світу, за винятком колишнього СРСР та Китаю. Саме на цьому раунді було прийнято рішення про заміну секретаріату Світовою організацією торгівлі, яка має повноваження у сфері торгівлі не лише промисловою продукцією, але й сільськогосподарською продукцією, послугами, а також розглядає торговельні аспекти прав інтелектуальної власності. GATT, під егідою якої проводилися переговори, перестала бути окремою “організацією” та ввійшла до складу СОТ.

Спочатку в СОТ вступили 77 країн, а на сьогодні, як зазначалося, нараховується 153 країни.

 Етапи розвитку СОТ як прояв лібералізації зовнішньої торгівлі. Головні вимоги до членів СОТ. Переваги й обмеження членства в СОТ

Емблема Світової організації торгівлі

Принципи міжнародної торгівлі, задекларовані СОТ

Головне завдання СОТ – сприяти економічній свободі у світовій торгівлі, що, на думку розвинених країн, а саме вони є ініціаторами створення цієї міжнародної організації, сприяє економічному зростанню та підвищенню добробуту людей.

Згідно з правилами СОТ, усі країни-учасниці мають дотримуватись таких принципів світової торгівлі:

1) відсутність дискримінації: жодна країна не повинна ускладнювати торгівлю іншим країнам шляхом обмеження експорту та імпорту. Ідеальною є ситуація, коли на внутрішньому ринку країни умови продажу імпортної та національної продукції не відрізняються;

2) зниження торгових (протекціоністських) бар’єрів, до яких насамперед зараховують мито та кількісні обмеження імпорту (квоти);

3) стабільність і передбачуваність умов торгівлі, щоб іноземні компанії, інвестори та уряди були впевнені, що умови торгівлі не зміняться несподівано і свавільно;

4) стимулювання духу змагання. Для підтримання конкуренції між фірмами різних країн слід припиняти “несправедливі” засоби конкурентної боротьби, такі, як експортні субсидії (допомога держави підприємствам-експортерам), використання демпінгу (спеціально занижених цін) для захоплення нових ринків;

5) пільги в міжнародній торгівлі для менш розвинених країн.

Головні функції СОТ:

А) контроль над виконанням головних принципів світової торгівлі;

6) створення умов для переговорів між країнами – членами СОТ про зовнішньоекономічні відносини;

В) урегулювання суперечок між країнами з приводу їх зовнішньоторговельної політики;

Г) контроль над політикою держав – членів СОТ у галузі міжнародної торгівлі;

Д) допомога країнам, що розвиваються;

Е) співробітництво з іншими міжнародними організаціями.

>> Організаційна структура Світової організації торгівлі

СОТ має трьохярусну структуру:

 Етапи розвитку СОТ як прояв лібералізації зовнішньої торгівлі. Головні вимоги до членів СОТ. Переваги й обмеження членства в СОТ

Організаційна структура Світової Організації Торгівлі

Головні вимоги до країн – учасниць СОТ (правила СОТ)

Система угод СОТ, сформована після Уругвайського раунду, наразі складається з таких документів:

¦ багатосторонні угоди з торгівлі товарами, до яких належить Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ, 1994 р.) та пов’язані з нею угоди;

¦ Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС);

¦ Угода про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

СОТ здійснює нагляд над виконанням цих угод і висуває певні вимоги до країн-учасниць.

У сфері міжнародної торгівлі товарами країни – учасниці СОТ мають виконувати такі правила:

1) захищати національну промисловість можна лише за допомогою тарифів; застосування кількісних обмежень (квот), за винятком невеликої кількості ситуацій, забороняється;

2) країни повинні зв’язувати тарифи: від них вимагається скорочення тарифів і усунення інших бар’єрів для торгівлі. Знижені тарифи зв’язуються і не можуть бути підвищені;

3) режим найбільшого сприяння передбачає, що тарифи та інші регулятивні заходи застосовуються до експортованих або імпортованих товарів однаково, незалежно від країни їх походження. Винятком є торгівля між учасниками регіональних торговельних угод, відповідно до яких застосовується преференційний, або безлімітний, режим (Генеральна система преференцій), наприклад щодо імпорту з країн, що розвиваються;

4) у країні має існувати певний національний режим: забороняється дискримінація між імпортованою продукцією та подібною продукцією національних виробників. Тобто після того як продукція після сплати мита потрапила на ринок, за неї не можна стягувати внутрішній податок (наприклад, податок на додану вартість) за ставками, вищими, ніж ті, що сплачуються за продукцію національного виробництва.

У сфері міжнародної торгівлі послугами до країн-учасниць висуваються такі зобов’язання:

1) прозорість правил: кожна країна має створити інформаційні пункти, у яких інші країни можуть отримати інформацію про закони й норми щодо торгівлі послугами в тих секторах, що їх цікавлять;

2) взаємне визначення кваліфікації, необхідної для надання послуг: заохочення вступу країн – членів СОТ у багатосторонні угоди задля взаємного визнання кваліфікації, необхідної для отримання дозволу (сертифікатів, ліцензій)’,

3) правила щодо монополій, ексклюзивних постачальників послуг: якщо постачальники послуг мають монополію або ексклюзивні права на місцевих ринках, то країни-учасниці мають стежити, щоб постачальники не зловживали цим і не діяли в спосіб, що не відповідає зобов’язанням відповідно до угоди ГАТС;

4) поширення режиму найбільшого сприяння на торгівлю послугами;

5) лібералізація торгівлі послугами, зокрема забезпечення більшої участі країн, що розвиваються.

Головні переваги системи Світової організації торгівлі

1) Забезпечення доступу на ринки країн – членів СОТ експортерів товарів.

2) Стабільність доступу на ринок.

3) Переваги для імпортерів сировинних матеріалів та інших ресурсів.

Україна увійшла до СОТ 2008 р. за такими умовами: середнє зв’язане мито для сільськогосподарської продукції – 10,66 %, для промислових товарі – 4,95 %. Найвище мито в категорії сільськогосподарської продукції – 50 % – накладається на цукор, 30 % – на соняшникову олію. Підбиваючи підсумки членства України в СОТ, можна відзначити таке:

1) головними імпортерами вітчизняної продукції залишаються країни Європи, Азії та Африки, а також Росія;

2) аналіз експорту показує, що за кордоном Україну зі своїми товарами “не чекають” і впроваджують численні немитні бар’єри.

>> Переваги й недоліки членства України у СОТ

Переваги

Недоліки

Україна наблизилася до створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом

Загроза підвищення мита Росією, Білоруссю та Казахстаном

Розширилась географія експорту зерна

Заборона захищатися імпортним митом

Кабмін не може обмежувати експорт

Вимога купувати молоко та м’ясо лише на спеціалізованих фермах

Квота на імпорт цукру-сирцю має частково задовольнити попит на цукор

Заборона мати локальні назви інших країн (наприклад, “шампанське” таін.)

Позитивний сигнал для іноземних інвесторів

Заборона перестраховуватись у “несотівських” країнах

Більш жорсткі вимоги до якості українського зерна

Зниження експортного мита на брухт металу, насіння соняшника та шкіри худоби

Зниження середньоарифметичної ставки ввізного мита

VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів

>> Обговорення ситуації

Український уряд установив 50%-й імпортний тариф на імпорт цукру. Він уважає важливим зберегти цю галузь, захистивши її від іноземної конкуренції. Але виробництво цукру в Україні щороку зменшується. Яким є найбільш розумний спосіб підтримати перспективну галузь у цьому випадку?

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника.

2. Підготувати матеріал до дискусії на наступному уроці за темою “Вплив вступу України в СОТ на розвиток головних галузей промисловості й агробізнесу”.




Етапи розвитку СОТ як прояв лібералізації зовнішньої торгівлі. Головні вимоги до членів СОТ. Переваги й обмеження членства в СОТ