Феодальний спосіб виробництва

Феодальний спосіб виробництва – суспільний спосіб виробництва, оснований на експлуатації безземельних, особисто залежних від феодалів-землевласників селян. У країнах Західної Європи Ф. с. в. виник наприкінці V ст., й існував до початку буржуазних революцій, які в тих чи інших країнах відбувалися протягом XVII-XVIII ст. Основні риси ф. с. в.: 1) особиста залежність селянина від феодала і панування позаекономічних форм примусу до праці; 2) відсутність власності на землю (дрібні наділи землі знаходилися в руках феодалів – власників) при наявності

власності на інші засоби виробництва; 3) панування натурального господарства; 4) активне поширення у містах відносин корпоративного типу – ремісничих цехів, купецьких гільдій, міських комун, рицарських орденів тощо. Феодальне виробництво здійснювалося у формі панщини (коли земля ділилася на панську і селянську) і обробного господарства (вся земля знаходилася в користуванні юридично-залежних від феодала селян). Привласнення додаткового продукту за панщини здійснювалось у формі відробної ренти. Поширеним
був оброк – продуктова і грошова ренти (в другому випадку селянин повинен виробити і реалізувати продукцію на ринку). Перехід від нижчих форм ренти до більш розвинутих посилював матеріальну зацікавленість селян, що поряд з поглибленням суспільного поділу праці сприяло розвитку товарно-грошових відносин, відокремленню міста від села. Жителі міст, об’єднавшись у комуни, поступово добиваються звільнення від найбільш жорстоких форм феодальної залежності. Цьому сприяє і виникнення цехів, у яких повноправним членом був цеховий майстер – власник засобів виробництва. Будучи високо професійним спеціалістом, майстер, як правило, працював з одним – двома підмайстрами та двома – трьома учнями, які з часом могли стати майстрами. В цеху строго регламентувалась якість і кількість виготовленої продукції, організація виробництва, що згодом стало стримувати розвиток продуктивних сил. В умовах Ф. с. в. отримує розвиток торговельний та лихварський капітал. Політична влада при феодалізмі знаходилась у руках земельних власників. Відміна особистої залежності селян у більшості країн Західної Європи відбулась у XVII-XVIII ст., у Східній Європі – у ХІХ ст.




Феодальний спосіб виробництва