Філософія політична ❤️ Довідник з політології

Політологічний словник

Філософія політична – галузь філософського знання, предметом якого є методолого-світоглядні й ціннісні принципи пізнання та інтерпретації політики як суспільного явища. Дуже повільно конституювалася у відносно самостійний розділ філософського знання, відокремлюючись від теорії політики. Узагальнює й доповнює теоретичні складові політики, розкриває принципи легітимності політики глибинними елементами позаполітичного узагальнено – смислового характеру. В доіндустріальний період історії суспільства

витоками легітимності політики були такі соціальні інститути, як звичай, традиція, релігія. З розвитком індустріалізації відбувається перехід до світських інституцій легітимності, джерелом яких стає насамперед раціональність. Тепер у пошуках підтвердження своєї легітимності політика апелює до розуму, раціонального дискурсу. Проте сама раціональність ще не гарантує моральної цінності політики, як це досить чітко продемонструвала ще Ф. п. Н. Макіавеллі. Але з плином часу політика все більше має потребу саме у морально-ціннісних підвалинах своєї легітимності. Так, французька буржуазна революція, окрім

культу розуму, висунула й цінності свободи, рівності та братерства, посилання на які й апеляція до яких почали вважатися джерелом легітимності здійснюваної політики. Відтоді витоки легітимності розглядаються як такі, що повинні бути і морально цінними. Найчіткіше цю позицію відобразив І. Кант, який вважав, що теорія політики має розглядатися як прикладна етика. А на думку Г. Гегеля, політика повинна збігатися з моральністю. Поширення цієї позиції привело до становища, коли для набуття легітимності політика мала орієнтуватися на такі засади, які були б або безпосередньо моральними цінностями, або спроможними виступати у такій ролі, тобто бути морально релевантними (наприклад: свобода, справедливість, солідарність, рівність, демократія, незалежність, права людини, національне самовизначення та ін.). Обгрунтування критеріїв, легітимності політичних систем, відносин, діяльності саме як морально-ціннісних принципів і стало основним завданням сучасної Ф. п. У зв’язку з цим вона може виступати як макро – і як спеціальна політико – філософська теорія. Як політична макрофілософія вона становить підсистему макроетики і на цьому рівні розробляє принципи легітимації політики загального порядку. Так, прикладом сучасної політичної макрофілософії є концепція егалітарного лібералізму американського філософа Дж. Ролса, яка є підсистемою його теорії справедливості. Теорія Ролса істотно вплинула на сучасний політичний процес у США, ставши засадничою для багатьох політичних спеціальних теорій, а також програм деяких політичних партій та окремих політиків. У Західній Європі в ролі політичної макрофілософії виступає теорія комунікації Апеля – Хабермаса.

Що ж до спеціальних політико – філософських концепцій Ф. п., то вони присвячені питанням розробки легітимізуючих основ варіантів вирішення окремих політичних проблем, принципів реальної політики в різних сферах. Вони, як правило, орієнтуються на ті чи інші макрофілософські політичні теорії. Це, наприклад, теорія відокремлення, яка розробляє моральні принципи легітимності здійснення територіального відокремлення, теорія диференційованого громадянства та ін. Ф. п. відрізняється від інших дисциплін, які вивчають політику, тим, що вона розробляє загальні морально-ціннісні критерії легітимності соціально-політичної організації, політичних інститутів, політичної діяльності, політичного устрою сучасного суспільства, політичних відносин в окремих галузях національної, соціальної, міжнародної політики, а також політичних доктрин та політичних рішень.

У практичному аспекті реалізація концепції прав людини в остаточному підсумку привела до глобальних соціально-політичних та геополітичних змін, і насамперед завдяки методолого-світоглядному осмисленню сучасної політики як глобального явища. Ф. п. допомагає громадській думці зрозуміти зв’язок політичних і моральних цінностей, надати легітимності узгодженій політиці, яку здійснюють міждержавні і міжнародні об’єднання й організації.

М. Михальченко

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

Філософія політична - Довідник з політології

Схожі записи:

Пангерманізм Політологічний словник Пангерманізм (від. грецьк. pan – усе і “германці – застаріла назва німців) – у завершеному вигляді гранично шовіністична, войовнича доктрина (і відповідний політичний...
Влада традицій Політологічний словник Влада традицій (power of traditions) – вплив звичаїв, поглядів, порядку, що сформувався в поведінці, на владу, що дає їй змогу діяти без конфлікту,...
Мілітаризація Політологічний словник Мілітаризація (від лат. Militaris – військовий від miles – солдат) – підпорядкування економічного, політичного, громадського життя та ідеології цілям підготовки агресивних воєн; перенесення...
Маркетинг політичний Політологічний словник Маркетинг політичний – комплекс заходів (реклама, сейлз промоушн, PR, спонсоринг тощо), спрямованих на виявлення та демонстрацію різноманітним соціальним та національним групам виборців насамперед...
Протокол про наміри Політологічний словник Протокол про наміри (protocol of intentions/purposes) – у міжнародній практиці документ, що скріплює домовленість високих державних, посадових осіб про бажання, задуми, позиції і...
Октроїрувана конституція Політологічний словник Октроїрувана конституція (від фр. octroyer – дарувати) – конституція, створена без участі установчих зборів, парламенту чи іншого колегіального представницького органу країни, натомість “дарована”...
Рекет Політологічний словник Рекет (англ. racket – шум, суєта) – вимагання, шантаж, іноді здирство, що звичайно набуває форм організованої, як правило, групової злочинності із застосуванням погроз,...
Масонство в Україні Політологічний словник Масонство в Україні – виникло у середині XVIII ст., поширившись переважно в містах і містечках безпосередньо із Західної Європи (Франції, Німеччини) або Росії...
Чому соціал-демократичні доктрини й сьогодні досить популярні у світі? 30 Чому соціал-демократичні доктрини й сьогодні досить популярні у світі? Соціалізм – суспільно-політична течія, що спрямовує дії на створення суспільства, для якого характерні панування свободи...
Що таке етногенез? 10 Що таке етногенез? Характеристика процесу становлення етносу і його розвитку в науковій літературі дістала назву етногенез (від лат. ethnos – народ та genesis –...
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА – впорядкована сукупність державних, політичних, громадських організацій та інститутів, сфера політичного життя суспільства. П. с. конкретного суспільства визначається його класовою природою, соціальним ладом,...
Шумський Олександр Якович Політологічний словник Шумський Олександр Якович (1890 – 1946) – український політичний і державний діяч. Народився в с. Рудня Борова (тепер смт. Нова Борова) на Житомирщині....
Експропріація Політологічний словник Експропріація (фр., англ. expropriation, від лат. ех – з, від і proprius – власний) – примусове (з оплатою або ні) позбавлення власності, яке...
Гангстеризм Політологічний словник Гангстеризм (англ. gangster – бандит, найманий вбивця) – 1) термін, поява якого пов’язана з організованою злочинністю у США. Під Г. розуміють злочинну діяльність,...
Конвергенція етнічна Політологічний словник Конвергенція етнічна (від лат. convergere (converge) – сходжусь, наближаюсь) – виникнення в різних місцях незалежно один від одного схожих або однакових культурних явищ...
Сценарний підхід у політиці Політологічний словник Сценарний підхід у політиці – один з методів аналізу політичних явищ та процесів. Сутність С. п. п. полягає у його синтезі різноманітних методів,...
Щедрова Галина Петрівна Політологічний словник Щедрова Галина Петрівна (нар. 1954) – доктор політичних наук, професор, член – кореспондент Української Академії політичних наук. Народилася в м. Зимогір’є Луганської області....
Інформаційний суверенітет Політологічний словник Інформаційний суверенітет – володіння і розпорядження національними інформаційними ресурсами, які включають усю належну державі інформаційну інфраструктуру, інформацію-незалежно від змісту, форми, часу і місця...
Політична праксеологія Політологічний словник Політична праксеологія – власне термін “праксеологія” був запроваджений у рамках практичної соціології поляком Т. Котарбінським, який вивчав проблеми ефективності діяльності праці колективів, аналізував...
Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав...
Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на...
Анексія Політологічний словник Анексія (від лат. annexio – приєднання) – примусове приєднання, захоплення однією державою території чи частини території, що належить іншій державі, або будь-якого простору,...
Київської Русі політична думка Політологічний словник Київської Русі політична думка – Київське князівство, що виникло у середній течії Дніпра на межі VIII – IX ст., стало політичним осередком величезної...
Хурал Політологічний словник Хурал – у сучасній Монголії назва органів державної влади. Великий народний Хурал – вищий орган державної влади Монголії. М. Головатий...
Політична думка Середньовіччя Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ: ЗАХІДНА ТА РОСІЙСЬКА ТРАДИЦІЇ 2. Політична думка Середньовіччя В історії Західної Європи Середні...
>Основні вибори Політологічний словник Основні вибори – назва виборчої кампанії в США, під час якої обирають не тільки членів палати представників, третину сенату, губернаторів штатів, як це...
Бабеф (Гракх) Франсуа Політологічний словник Бабеф (Гракх) Франсуа (Francois Babeuf (Gracchus), 1760 – 1797) – французький політичний діяч, ідеолог зрівняльного комунізму, якого прозвали Гракхом через схожість його аграрної...
Демілітаризаціям Політологічний словник Демілітаризація – роззброєння; встановлена міжнародним договором заборона якійсь державі тримати на певній території або мати взагалі збройні сили, окрім поліційних формувань, мати оборонну...
ПАТЕРНАЛІЗМ ПАТЕРНАЛІЗМ – ідеологія і практика управління соціальними групами, верствами з позиції “батьківської турботи”, нав’язування думки про залежність їх від сильного “батька”....
Рух опору Політологічний словник Рух опору – політичний рух (часто законспірований), учасники якого вважають існуючий порядок, у тому числі і політичний, таким, що об’єктивно загрожує правам і...
САМОВРЯДУВАННЯ САМОВРЯДУВАННЯ – надане законом і державною владою право місцевих органів самостійно розв’язувати коло питань, що входять до їхньої компетенції; діяльність щодо реалізації цього права....
Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без...
Автономізація Політологічний словник Автономізація – процес, пов’язаний з набуттям статусу самоврядної території. На практиці здійснюється як політичний рух у напрямку реалізації права на самостійне розв’язання суб’єктом...
Полеміка Політологічний словник Полеміка (фр. polémiqué, від грецьк. polemikos – ворожий, войовничий) – наукова суперечка, словесна війна, літературна перепалка. М. Головатий...
Чинність виборів Політологічний словник Чинність виборів – визнання виборів такими, що відбулися. В Україні визнання чинності виборів потребує, щоб під час їх проведення не було порушень Закону...