Фінансова глобалізація

Фінансова глобалізація – поступовий процес інтеграції національних фінансових систем і фінансів міжнародних фінансово-кредитних організацій в цілісну глобальну фінансову систему, яка базується на русі фінансових ресурсів за межами національних країн, з одного боку, та розвитку і функціонуванні економічних відносин з приводу такого руху (їх акумулювання, використання і привласнення) – з іншого. Важливим суб’єктом Ф. г. є міжнародні фінансово-кредитні інститути – МВФ, Світовий банк та ін. Зокрема, МВФ, який підпорядковується стратегічним

інтересам США, здійснює валютне регулювання в межах світової валютної систем шляхом надання кредитів на вигідних для себе економічних, політичних умовах; зростання зовнішньої заборгованості багатьох країн, які отримують ці кредити, формує найважливішу підсистему Ф. г. Ф. г. загрожує економічному і політичному суверенітету передусім слаборозвинених країн, до яких у 90-х XX ст. увійшла й Україна. Про її динамізм свідчить зокрема те, що на світовому фінансовому ринку на початку 80-х щоденно перебувало
в обігу бл. 60 млрд дол., а на початку XXI ст. – від 1,5 до 2 трлн дол., причому переважна їх частка не контролюється державою і наднаціональними фінансовими інститутами. Важливо й те, що лише бл. 10% таких операцій опосередковують рух реальних товарів і капіталів.




Фінансова глобалізація