Фіскальна політика

Фіскальна політика (від лат. fiskalis – належить до інтересів казни) – зміни, які вносить уряд у розміри та умови оподаткування, а також у розмір та порядок державних витрат з метою стабілізації економіки. Згідно з одним із постулатів кейнсіанської теорії уряд для досягнення повної зайнятості та зниження інфляції повинен проводити цілеспрямовану Ф. п. В період економічного спаду проводиться стимулююча ф. п., яка включає збільшення державних витрат або зниження податків, а найчастіше поєднуються обидва методи. Навпаки, якщо виникає загроза

надлишкового попиту, що призводить до інфляції, то здійснюється стримуюча Ф. п, Вона включає скорочення державних витрат або збільшення податків. Проведення дієвої Ф. п. передбачає необхідність певного проміжку часу між початком дестабілізації економіки і усвідомленням цього явища, а також для прийняття і здійснення законодавчими та виконавчими органами правильних і ефективних заходів. Стимулюючий характер Ф. п. може бути малоефективним, якщо він послаблює інвестиційні процеси, а також коли зміна валютного курсу значно послаблює дієвість цієї політики.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Фіскальна політика - Економічний словник


Фіскальна політика