Фізіологія праці

Фізіологія праці – розділ фізіології, що вивчає закономірності трудового процесу в їх фізіологічному вияві, або закономірності фізіологічних процесів та особливості їх регулювання у трудовій діяльності людини. Трудова діяльність під кутом зору фізіології є витратами енергії м’язів, нервів, мозку, органів чуттів. Як наука, Ф. п. виникла у другій половині XIX ст. Ф. п. – складова ергономіки, що комплексно досліджує людину в процесі трудової діяльності. Основними елементами дослідження закономірностей фізіологічних процесів є: 1) забезпечення

організму необхідною для праці енергією (обмін речовин, дихання, кровообіг та ін.); 2) функціонування органів чуттів; 3) спрямованість динаміки вищої нервової діяльності (мотивація, інтегральний спосіб дій працівників); 4) побудова рухів; 5) активізація потенційних можливостей людини (підвищення рівня напруженості уваги та ін.). Результати досліджень Ф. п. використовують для вдосконалення конструкцій машин, устаткування, інструментів; оптимізації робочого місця; поліпшення методів кооперації між працівниками різних професій і спеціальностей; удосконалення ритму виробничого процесу; механізації
та автоматизації працемістких і ручних робіт; оптимального поєднання праці й відпочинку з метою запобігання втомлюваності та зниження продуктивності праці. З урахуванням Ф. п. обгрунтовують заходи, спрямовані на підвищення кваліфікації працівників, поліпшення умов їхньої праці, запобігання професійним захворюванням.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Фізіологія праці - Економічний словник


Фізіологія праці