Фонд нагромадження

Фонд нагромадження – частина національного доходу, що спрямовується на розширене відтворення, створення суспільних резервів і страхових запасів. Ф. н. складається з фондів виробничого і невиробничого нагромадження. Ф. н. виробничого охоплює приріст основних виробничих фондів (машин, устаткування, будівель, споруд), приріст матеріальних оборотних засобів (запасів сировини, матеріалів, палива, сільськогосподарської продукції), приріст державних матеріальних резервів і страхових запасів та ін. Ф. н. невиробничого складається з житлового

фонду, будівель, споруд і устаткування в галузях освіти, охорони здоров’я, науки, культури та ін. У розвинених країн найважливішим елементом Ф. н. є невиробниче нагромадження, в Україні – виробниче (оскільки у сфері послуг тут зайнято бл. 49% працездатного населення, а в розвинених країнах – бл. 75%). У структурі Ф. н. визначальним є амортизаційний фонд. В Україні в 90-х різко зменшилася частка амортизації – з 10-12% (рівня ВНП, що вважалося нормою) до 3-4%, що унеможливило навіть просте відтворення. Основна форма використання Ф. н. – приріст капітальних вкладень. Важливою характеристикою Ф. н. є норма нагромадження (див. Норма нагромадження).




Фонд нагромадження