ФОНДОВА БІРЖА У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ КАПІТАЛІВ ТА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ. ОПЕРАЦІЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ. ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЛЬ УРЯДУ У ФУНКЦІОНУВАННІ. ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ РИНКУ ЗА ІНДЕКСАМИ ФОНДОВОГО РИНКУ

УРОК № 56. ФОНДОВА БІРЖА У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ КАПІТАЛІВ ТА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ. ОПЕРАЦІЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ.

ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЛЬ УРЯДУ У ФУНКЦІОНУВАННІ. ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ РИНКУ ЗА ІНДЕКСАМИ ФОНДОВОГО РИНКУ

Мета уроку: пояснити завдання і принципи діяльності фондової біржі; ознайомитись з операціями, що здійснюються на фондовій біржі.

Основні поняття: фондова біржа, біржова угода, фондові індекси.

Тип уроку: формування й удосконалення вмінь і навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних

знань учнів

Фронтальне опитування

– Дайте визначення поняттю “біржа”.

– Коли та де з’явилися перші біржі? Для чого вони виникли?

– Чим відрізняються біржова та оптова торгівля?

– Які товари можуть продаватися на біржі?

III. Формування нових умінь і навичок

Слово вчителя

У ринковій економіці існують також інші біржі, зокрема фондові, які виникли пізніше за товарні. Цінні папери добре “вписалися” в біржовий обіг. Тривалий час існували єдині біржі, на

яких продавали та купували як товари, так і цінні папери. Лише згодом відбулося відокремлення фондових бірж від товарних.

Фондова біржа – це організаційна форма ринку, на якому здійснюється торгівля цінними паперами – акціями, облігаціями, зобов’язаннями державного казначейства, сертифікатами, документами, пов’язаними з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей.

Повідомлення учнів “Становлення та сучасний стан фондових бірж у світі та Україні”

Фондова біржа здійснює такі операції:

1) облік цінних паперів, їх приймання, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни;

2) оформлення угод з купівлі-продажу цінних паперів;

3) виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку цінних паперів;

4) забезпечення централізованого інформування і курсового контролю;

5) правове оформлення угод.

Перша фондова біржа виникла за доби первинного накопичення капіталу в Амстердамі у XVII ст. унаслідок розвитку капіталістичних відносин у Голландії; перша торгова біржа була заснована в Антверпені у 1531 р. У міру розвитку капіталізму в Англії й перетворення її на світову державу в XVII-XIX ст. фондова біржа тут почала швидко розвиватися.

Емітентами цінних паперів можуть бути юридичні особи, держава, державні органи, органи місцевої адміністрації, підприємства, іноземні юридичні особи.

Інвесторами є громадяни або юридичні особи, які купують цінні папери від свого імені та за власні кошти. Інвесторами також можуть бути іноземні громадяни та юридичні особи.

Фондова біржа діє згідно зі статутом, у якому визначається порядок створення і функціонування органів управління, склад членів біржі й умови їх прийому, функції біржових органів. Керівним органом біржі зазвичай є біржовий комітет (у США – рада управлінців). Для щоденної публікації даних про кількість проданих цінних паперів та їхні курси при біржових комітетах існують котирувальні комісії, які випускають бюлетені курсів. Класифікувати фондові біржі можна за різними критеріями. Відповідно до організаційної структури:

– публічно-правові;

– організовані у вигляді приватних компаній, асоціацій.

Регулювання діяльності фондових бірж з боку держави в різних країнах не однакове. Наприклад, у Великій Британії та США біржі самостійні у своїй діяльності та формах організації. Проте в США існує вимога, відповідно до якої всі угоди, здійснені на біржі, мають відповідати чинному законодавству країни.

Особливий вид регулювання застосовується у Швеції, де фондові біржі є акціонерними структурами, але 50 % їхнього капіталу належить уряду. У Німеччині керівництво діяльністю бірж покладено на їхні правління, водночас федеральне міністерство фінансів має право здійснювати контроль над деякими сторонами біржової діяльності, зокрема над строковими угодами.

У так званих нових індустріальних країнах (Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур, Малайзія, Таїланд, Бразілія, Мексика, Аргентина) фондові біржі є зазвичай державними інституціями або приватними організаціями, що перебувають під контролем державної адміністрації.

Фондова біржа є некомерційною організацією, не ставить за мету отримання прибутку, діє за принципом самоокупності, не сплачує доходів від своєї діяльності членам біржі.

Фінансова діяльність фондової біржі може здійснюватись за рахунок продажу акцій фондової біржі, що дають право бути її членами, регулярних членських внесків членів фондової біржі, біржових зборів з кожної угоди.

Функціонування фондової біржі нерозривно пов’язане із системою посередництва і такими її суб’єктами, як посередники – маклери, дилери, або джобери, брокери.

Маклером називають посередника, який виконує свої функції, не маючи права здійснювати угоди власним коштом і брати на себе зобов’язання контрагента. Цей тип посередництва типовий для бірж, організованих як публічно-правові (відкриті).

Дилери, або джобери, здійснюють операції за власний кошт на біржах, що функціонують у формі асоціацій і акціонерних підприємств. Допомагають їм реальні посередники – брокери.

Посередник може діяти двома способами.

По-перше, за свій рахунок, стаючи на час власником паперів і отримуючи дохід як різницю між курсами купівлі та продажу. На американському позабіржовому ринку таких посередників, як уже згадувалося, називають дилерами.

По-друге, він може працювати за визначений відсоток від суми угоди, тобто за комісійну винагороду, просто приймаючи від своїх клієнтів доручення на купівлю-продаж акцій.

У першій і другій моделях угоди посередник може виступати або в одній якості, або в іншій.

У третій моделі використовується поділ праці: центровий посередник працює за власний кошт, а флангові – на комісійних засадах. Третя модель тривалий час, аж до середини 80-х pp., існувала на біржі в Лондоні, за нею дотепер функціонує Нью-Йоркська фондова біржа. Центровий посередник у Лондоні називався джобером, у Нью-Йорку – фахівцем. Флангові посередники на обох біржах називаються брокерами.

На фондову біржу допускаються не всі компанії, а лише ті з них, що відповідають установленим на біржі правилам. Той факт, що цінні папери тієї чи іншої фірми котируються на фондовій біржі, є для неї престижним. Водночас і біржа не допускає до біржової торгівлі сумнівні компанії.

Вправа

Читання тексту підручника про те, хто такі “ведмеді” та “бики”, яку гру на біржі вони ведуть.

Сьогодні провідну роль у світовій торгівлі цінними паперами відіграють фондові біржі Нью-Йорка, Лондона і Токіо, на які припадає майже 60 % операцій з акціями. Кількість фондових бірж у різних країнах не однакова. Так, лише одна фондова біржа обслуговує ринок цінних паперів в Австрії, Греції, Італії, Нідерландах, Португалії, Фінляндії, Люксембурзі. У Бельгії – дві фондові біржі, в Іспанії – чотири, у Франції – шість, у Німеччині – вісім. Вони також різняться за розмірами: від гігантської Нью-Йоркської (близько 1760 компаній, майже 530 фірм-членів, близько 83 тисячі активних осіб) до невеликої фондової біржі Хобартс (Австрія) з трьома членами. Якою б не була кількість фондових бірж у країні, усі вони виконують типові функції.

Коливання курсів цінних паперів свідчать не лише про фінансові успіхи (невдачі) окремих фірм, але й про стан та перспективи розвитку певних галузей економіки загалом.

Основні види операцій фондової біржі

Усі угоди, що укладаються на фондовій біржі, поділяють на угоди за готівку і угоди на строк.

 ФОНДОВА БІРЖА У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ КАПІТАЛІВ ТА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ. ОПЕРАЦІЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ. ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЛЬ УРЯДУ У ФУНКЦІОНУВАННІ. ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ РИНКУ ЗА ІНДЕКСАМИ ФОНДОВОГО РИНКУ

Угоди за готівку є найпростішими на фондовій біржі. До них належать операції, що мають бути виконані протягом двох-трьох днів після укладання угоди. За цей час продавець має передати покупцеві проданий цінний папір, а покупець – заплатити за нього готівкою обумовлену суму. Найбільше таких угод здійснюється на купівлю-продаж фондових цінностей незначної вартості, проте можливе здійснення операцій і на великі суми, особливо в періоди значних кон’юнктурних коливань. Особливістю таких угод є швидкість і простота оформлення. Здебільшого такі угоди укладаються усно.

Угода на строк більш складна. Це договір, відповідно до якого один суб’єкт передає іншому певну кількість цінних паперів за фіксованим курсом, але із зобов’язанням передати їх не відразу, а в певний термін. Покупець зобов’язаний прийняти їх і заплатити продавцеві зазначену суму. Подібні угоди укладаються на строк один-три місяці. Для строкових угод визначається обов’язковий мінімальний обсяг.

Основні види строкових угод

Тверда строкова операція зобов’язує продавця цінних паперів передати їх покупцеві в зазначений строк у кількості й за курсом, зафіксованим в угоді. У такому випадку підвищення або зниження курсу цінного паперу, що реалізується, на момент поставки не має жодного значення.

Угода з премією передбачає, що один із контрагентів, сплачуючи іншій стороні певну винагороду (премію), дістає право відмовитися від угоди або змінити її початкові умови.

Онкольна угода (від англ. on call – “на вимогу”) характеризується тим, що в день її укладання конкретну ціну цінних паперів не фіксують. Така угода грунтується на ціні, що сформувалася внаслідок котирування на фондовій біржі в день, зазначений в угоді. У цей день “на вимогу” відбувається реалізація угоди.

Угода на різницю передбачає, що одна зі сторін угоди отримує різницю між курсами на день укладання угоди й на день її виконання. У багатьох країнах такі угоди юридично заборонені.

Для економіки велике значення мають розрахункові показники динаміки курсів цінних паперів – фондові індекси. Саме вони дають уявлення про поточний стан справ на фінансових ринках і в економіці загалом.

Найвідомішими світовими фондовими індексами є:

– індекс Доу-Джонса (Dou Jones) – індекс цін акцій Нью-Йоркської фондової біржі. Його започаткував 3 липня 1884 р. відомий американський економіст Чарльз Доу. До складу першого біржового індексу Доу-Джонса увійшли акції 11 компаній (9 залізничних і 2 промислових). Існує чотири індекси Доу Джонса, які складаються і публікуються компанією “Доу Джонс енд компані”. Промисловий індекс Доу Джонса (Dow Jones Industrial Average – DJIA) – простий середній показник руху курсів 30 найбільших промислових корпора цій (“Амерікен експрес”, “Амерікен телефон енд телеграф” не є виключно промисловими компаніями, але включені до нього). Склад цього індексу не є незмінним, його компоненти змінюються залежно від стану компанії на ринку. Цей індекс розраховується шляхом сумування цін включених до нього акцій на момент закриття біржі та діленням отриманої суми на певний деномінатор (що коригується на величину поділу акцій та дивідендів у формі акцій, які складають понад 10 % ринкової вартості випусків. Індекс Доу Джонса котирується в пунктах, друкується щоранку в діловій пресі та повідомляється на Нью-Йоркській фондовій біржі через щопівгодини. Транспортний індекс Доу Джонса (the Dow Jones Transportation Average – DJTA) – середній показник, який характеризує рух цін на акції 20 транспортних корпорацій (авіакомпаній, залізничних та автомобільних компаній). Комунальний індекс Доу Джонса (the Dow Jones Utility Average DJUA) – середній показник руху курсів акцій 15 корпорацій, що займаються газо – та енергопостачанням. Dow Jones Composite – відомий ще під назвою “Індекс-65” – показник, який розраховується на базі промислового, транспортного та комунального індексів.

– NASDAQ Indexes. 8 лютого 1971 р. почалася торгівля на першому у світі електронному ринку. У 2005 р. зведений індекс враховував поведінку 4381 американської та зарубіжної компанії.

– FTSE Indexes (Financial Times Ordinari Share Index) – найстаріший індекс Великої Британії, утворений у 1935 р. Він відбиває стан акцій 100 компаній.

– Nikkei Index – японський фондовий індекс, який включає 225 компаній.

– DAX Indexes. Це німецькі фондові індекси, які обчислюють на Франкфуртській фондовій біржі за курсом 30 найбільших компаній.

Усі індекси визначаються як середньозважена курсів акцій різної кількості компаній, установлених у тій чи іншій країні. Основна мета біржових індексів, що розраховуються компаніями чи самими біржами, полягає в тому, щоб надавати інвесторам інформацію про динаміку руху курсів цінних паперів (частково – акцій). Це дозволяє як індивідуальному, так і колективному інвестору приймати рішення про вкладення в акції та інші цінні папери. Індекси, що розраховуються на фондовому ринку України.

– Індекс IPI-U розраховується спільно агентством “Інтерфакс – Україна” і компанією “Полар-інвест”.

– Індекс ПФТС. Business Partners – це середнє для найбільш ліквідних українських акцій, що мають найбільшу ринкову капіталізацію і розраховуються щотижня в гривнях і доларах на основі реальних угод і твердих котирувань у ПФТС. Частка акцій компаній, що включається до індексу та обертається на ринку, має перевищувати 10 % від їх загальної кількості.

Біржа є місцем спекуляції. Спекулюють передусім самі компанії. Задля створення ілюзії величезного попиту на свої акції вони можуть самі неодноразово купувати їх і продавати. До спекулятивної гри залучені також брокери, яких називають “ведмедями” та “биками”, залежно від політики, якої вони дотримуються. У приміщенні Нью-Йоркської біржі встановлено бронзову скульптуру, яка зображує двобій бика з ведмедем.

Виконання фондовою біржею своїх функцій неможливе без регулювальної ролі держави.

В умовах активного формування всесвітнього ринку цінних паперів держава:

1) у законодавчому порядку регулює процес утворення акціонерних товариств та організацію випуску цінних паперів, реєструє їх перед виходом на ринок і здійснює контроль над цим процесом, а також фінансовим станом інвестиційних інститутів;

2) установлює ставки податку на прибуток від операцій з цінними паперами;

3) створює систему інформаційного забезпечення ринку цінних паперів;

4) є суб’єктом економічних відносин на цьому ринку (випускає в обіг державні цінні папери);

5) впливає на функціонування ринку цінних паперів через грошово-кредитну політику центрального банку;

6) створює систему захисту інвесторів від збитків, страхуючи інвестиції.

На Інтернет-сторінці найбільшого світового лідера фондового ринку – Нью-Йоркської фондової біржі – гостей вітає напис: “Тут Ви можете швидко розбагатіти, проте Ви також можете моментально все втратити”.

Запитання для обговорення

1. Чим можна пояснити порівняно пізню появу організованих ринків цінних паперів?

2. Чи є фондова біржа прибутковою організацією?

IV. Закріплення знань, умінь і навичок учнів

Міні-тест

1. Визначте, який товар можна придбати на фондовій біржі:

А) сільськогосподарську продукцію;

Б) іноземну валюту;

В) цінні папери;

Г) споживчі товари.

2. Брокер відрізняється від дилера тим, що укладає угоди:

А) за власний кошт;

Б) за рахунок держави;

В) за рахунок клієнта;

Г) за рахунок біржі.

3. Укажіть, який із зазначених ринків обслуговується фондовою біржею:

А) ринок природних ресурсів;

Б) ринок праці;

В) ринок товарів;

Г) ринок цінних паперів.

4. Особу, що випускає в обіг цінні папери, називають:

А) інвестором;

Б) емітентом;

В) виробником;

Г) посередником.

5. Укажіть вид угод, що не укладається на фондовій біржі:

А) угоди за готівку;

Б) онкольна угода;

В) комісійна;

Г) угода з премією.

6. Відносини, що виникають у процесі первинного продажу і придбання цінних паперів, називають:

А) місцевими;

Б) вторинними;

В) нелегальними;

Г) первинними.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення про виникнення банків у світі; становлення банківської системи в Україні.

Додаток

 ФОНДОВА БІРЖА У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ КАПІТАЛІВ ТА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ. ОПЕРАЦІЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ. ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЛЬ УРЯДУ У ФУНКЦІОНУВАННІ. ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ РИНКУ ЗА ІНДЕКСАМИ ФОНДОВОГО РИНКУ




ФОНДОВА БІРЖА У ФУНКЦІОНУВАННІ РИНКУ КАПІТАЛІВ ТА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ. ОПЕРАЦІЇ ФОНДОВОЇ БІРЖІ. ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЛЬ УРЯДУ У ФУНКЦІОНУВАННІ. ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ РИНКУ ЗА ІНДЕКСАМИ ФОНДОВОГО РИНКУ