Форма правління

Частина перша

ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ

§ 3. Державни лад

3.Форма правління.

Першою складовою форми держави є форма правління. Форма правління визначає організацію влади в країні, порядок утворення, взаємодії органів влади й управління.

 Форма правління

Король Бутану – держави в Східних Гімалаях

Відповідно до цих ознак, держави поділяють на республіки й монархії.

Пригадайте визначення респуб­ліки й монархії, відомі вам із курсу історії.

У монархії влада належить одній особі – монарху: королю, царю,

сул­тану, еміру, імператору тощо. Назва залежить від історичних традицій кожної держави. Монарх отримує владу, як правило, у спадок, у багатьох випадках його влада оголошується священною й уважається даною Богом. Монарх є символом своєї держави, його повноваження поширюються на всі суспільні відно­сини в країні. Монарх не несе відповідальності перед своїми під­даними. Отже, монархія – це форма держави, за якої вся влада в державі належить одній особі та, як правило, отримується нею в спадок.

Монархії

є абсолютні, у яких уся необмежена (абсолютна – звід­си і назва) влада належить монарху. Такою були Англія і Франція до буржуазних революцій, Російська імперія, до складу якої протягом тривалого часу входила значна частина території сучасної України.

Абсолютні монархії поділяють на деспотичні та теократичні. У деспотичній монархії монарх має нічим не обмежену владу і, як правило, спирається на військо. Сутність теократичної монархії стає зрозумілою із самої назви. Теократія – у перекладі з давньогрецької “влада бога” (теос – бог, кратос – влада). Вважається, що нині у світі існує дві теократичні монархії – Саудівська Аравія й Ватикан, у яких світська й духовна (релігійна) влада належить одній особі.

Існують й обмежені монархії, у яких влада монарха більшою чи меншою мірою обмежена законом (конституцією) і парламентом, що обирається народом. Прикладами сучасної обмеженої монархії є Велика Британія, Іспанія, Японія тощо.

Серед обмежених монархій виокремлюють дуалістичні та парламентарні (конституційні). Назва дуалістична монархія походить від латинського слова dualis – подвійний. У такій монархії главою держави є монарх, який очолює (реально чи лише формально) виконавчу владу. Парламент у дуалістичній монархії приймає закони, але водночас силу закону мають і рішення монарха. Уряд несе відповідальність як перед парламентом, так і перед монархом. У цьому полягає подвійність характеру влади в дуалістичній монархії. Такими є Марокко, Кувейт, Йорданія. Однак більш поширеними нині є парламентарні монархії, якими є більшість монархій Європи.

У такій монархії обов’язково існує парламент, який формує уряд. Монарх позбавлений права видавати закони, він не бере безпосередньої участі в роботі уряду. Рішення монарха в парламентарній (конститу­ційній) монархії набуває чинності лише в разі його підписання главою уряду або відповідним міністром. Таке підписання має назву контрасигнація (контрасигнування).

У республіці, на відміну від монархії, джерелом влади є народ. Органи влади формуються шляхом виборів і мають певний строк повноважень. У республіці будь-який представник влади – аж до найвищого – несе юридичну відповідальність за свої дії, може бути відсторонений від влади, відправлений у відставку.

Отже, республіка – форма правління, джерелом влади в якій є народ, представники влади обираються на певний строк і несуть відповідальність за свої дії.

Республіки поділяють на парламентські, президентські та змішані.

У парламентській республіці уряд формується парламентом і підзвітний йому (ФРН, Італія). У такій республіці президент здебільшого обирається парламентом і має переважно представницькі функції.

Для президентської республіки (США, Бразилія, Мексика) притаманним є те, що президент обирається загальними виборами, він очолює і формує уряд. Уряд несе відповідальність перед прези­дентом, складає повноваження перед новообраним президентом.

Змішана республіка поєднує ознаки як президентської, так і парламентської республіки. Нині саме така форма республіки на­була найбільшого поширення. У змішаній республіці парламент і президент спільно формують уряд. Змішані республіки існують у Франції, Австрії, Польщі, Румунії тощо.

Це цікаво

Нині у світі існує майже 140 республік і 30 монархій. В історії найдавнішими республіками вважають Афінську й Спар танську республіки в Стародавній Греції (V-IV ст. до н. е.),

Римську республіку (V-II ст. до н. е.).

Більшість існуючих монархій (з них 14 знаходиться в Азії, 12 – у Європі, 3 – в Африці та 1 – в Оке­анії) – обмежені монархії. Однак Саудівська Аравія, Об’єднані Араб­ські Емірати, Оман, Бруней, Катар і Ватикан залишаються абсолют­ними монархіями.

Хоча в більшості монархій глава держави отримує владу в спадок, Ватикан – теократична монархія існують монархії, де монарх отримує

 Форма правління

Ватикан – теократична монархія

Владу внаслідок виборів. Так, Папа Римський – глава тео­кратичної монархії Ватикан і предстоятель Римської като­лицької церкви – обирається конклавом – зібранням вищо­го католицького духовенства. Виборною монархією іноді називають Малайзію, глава якої – верховний правитель – обирається на засіданні Ради правителів строком на п’ять років.




Форма правління