ФОРМЕНІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ – КРОВ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

Довідник з біології

ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я

КРОВ

ФОРМЕНІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ

Еритроцити (від грец. erythros – червоний і kytos – вмісти­лище, тут – клітина) – червоні кров’яні тільця. Вони визнача­ють колір крові. Це без’ядерні клітини, що мають вид двояко-вгнутого диска діаметром 7-8 мкм і завтовшки 1-2 мкм. В ерит­роцитах міститься специфічний пігмент крові – гемоглобін, який є білком, пов’язаним з атомом заліза. У нормі в крові міститься 13,0-16,0 г% гемоглобіну. Еритроцити утворюються в червоно­му кістковому мозку. Віл крові

їх міститься (4 – 5) х 1012. Середня тривалість життя еритроцитів – 120 днів, потім вони руйнуються в печінці та селезінці, де гемоглобін після відщеплювання заліза утворює жовчні пігменти. Функція еритроцитів – транспорт кисню та вуглекислого газу. Ця функція пов’язана із здатністю гемоглобіну створювати неміцний хімічний комплекс з киснем – оксигемоглобін (атоми заліза гемоглобіну здатні приєднувати й віддавати молекули кисню без зміни валентності). Сполука кисню з гемоглобіном відрізняється
від сполуки гемоглобіну з двоокси­дом вуглецю (артеріальна кров має яскраво-червоний колір, а ве­нозна – більш темний). У венозній крові гемоглобін утворює спо­луку з двооксидом вуглецю – карбогемоглобін, який переносить близько 10 % CO,; інший СО, у вигляді карбонатних сполук пере­носиться плазмою крові. Гемоглобін може утворювати шкідливі для людини сполуки. Так, схожість заліза гемоглобіну до чадного газу (С) вище за його схожість до 0„ тому підвищення концентра­ції С в повітрі навіть до 0,1 % небезпечно для життя, оскільки 80 % гемоглобіну при цьому перетворюється на карбоксигемоглобін (НbСО), який не може приєднувати О,.

Лейкоцити (від грец. leukos – білий і…цит) – білі кров’яні тільця, що не мають постійної форми, вони містять ядро і здібні до амебоїдного руху їх розміри від 8 до 20 мкм. Вони можуть проникати через стінки судин і пересуватися між клітинами. Іс­нують декілька видів лейкоцитів, які відрізняються розмірами, наявністю або відсутністю зернистості, формою ядра. Нейтрофіли, базофіли, еозинофіли відносяться до зернистих лейкоцитів; лімфоцити і моноцити – до незернистих. Кількість лейкоцитів сильно коливається: при визначенні їх вранці, натще, вона скла­дає від 4×109 до 9×109 віл крові. Лейкоцити утворюються в чер­воному кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах, руйну­ються в селезінці, осередках запалення. Тривалість їх життя 2-4 дні. Основна функція лейкоцитів – захист організму від мікроор­ганізмів, чужорідних білків, чужорідних тіл – здійснюється за­вдяки їх здібності до фагоцитозу. Різновид білих клітин крові – лімфоцити здатні утворювати антитіла у відповідь на проникнен­ня в організм збудників захворювань. Лейкоцити також здатні знищувати відмерлі клітини організму.

Тромбоцити (від грец. thrombos – згусток і…цит) – без’ядерні кров’яні пластинки округлої або овальної форми діа­метром 2-5 мкм. Вміст їх віл крові – (180-320) х 109. Утворю­ються в червоному кістковому мозку, руйнуються в селезінці.

Тривалість їх життя 8-11 днів. У кров’яних пластинках виявля­ються специфічні гранули, що містять серотонін і речовини, які беруть участь у згортанні крові, а також мітохондрії, мікротрубочки (які зумовлюють, як вважають, рухливість пластинок), грану­ли глікогену, іноді рибосоми. Функція тромбоцитів – участь у згортанні крові.




ФОРМЕНІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ – КРОВ – ЛЮДИНА ТА ЇЇ ЗДОРОВ’Я