Мета:
– навчальна: ознайомити учнів з особливими формами дієслова, формувати вміння вирізняти особливі форми дієслова в реченні, вчити доречно використовувати їх у власному мовленні;
– розвивальна: збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; розвивати вміння аналізувати, порівнювати;
– виховна: виховувати бажання пізнавати нове.
Соціокультурна лінія: українська природа.
Внутрішньопредметні зв’язки:
– Лексикологія й фразеологія: уживання дієслів-синонімів, антонімів
– Фонетика. Орфоепія: вимова дієслів на – шся, – ться. Чергування приголосних у дієсловах.
– Синтаксис: уживання дієслова в ролі різних членів речення.
– Текст (риторичний аспект): складання висловлювань у художньому стилі з дієсловами у 2-й особі однини.
– Міжпредметні зв’язки: метафора, уособлення (література).
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
Перебіг уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета. (Дієслово)
2. Ця частина мови відповідає на запитання… (що робить предмет? що з ним робиться?)
3. Синтаксична роль дієслова. (Найчастіше присудок)
4. Початкова або неозначена форма дієслова утворюється додаванням формотворчого суфікса. (-ти).
5. Заперечна частка не пишеться з дієсловами. (окремо).
6. Якщо не виступає в ролі префікса, то пишеться з дієсловом. (разом).
7. Дієслівний префікс недо-, який указує на неповноту дії, пишемо з дієсловом. (разом).
8. Для того щоб визначити дієвідміну дієслова, треба поставити питання. (вони що роблять?)
9. Закінчення – уть, – ють означає, що дієслово належить до. (І дієвідміни).
10. Закінчення – ать, – ять означає, що дієслово належить до. (ІІ дієвідміни).
11. Дієслова І дієвідміни мають в особових закінченнях голосні. (е (є)).
12. Дієслова ІІ дієвідміни мають в особових закінченнях голосні. (и (ї)).
13. – ться в кінці дієслова завжди пишемо… (зі знаком м’якшення).
14. Після шиплячих в українській мові знак м’якшення… (не ставимо).
15. Тому дієслова на – шся пишемо. (без знаку м’якшення).
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАННЯ УРОКУ
VI. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Зауважте!
– Інфінітив має морфологічні ознаки – вид (доконаний чи недоконаний), а також перехідність або неперехідність;
– інфінітив завжди має суфікс – ти (-ть);
– у двоскладному реченні неозначена форма дієслова може виступати у ролі будь-якого члена речення;
– безособові дієслова виконують роль головного члена в односкладних безособових реченнях;
– інфінітив, безособові дієслова, дієслівні форми на – но, – то, дієприслівник – незмінювані форми дієслова.
V. ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
> Перепишіть речення, у дужках перед кожним дієсловом у неозначеній формі запишіть питання. У кожному реченні підкресліть члени речення. Якими членами речення є дієслова в неозначеній формі?
Зразок: Радість (яка?) бачити й розуміти – то найкращий дар природи (А. Ейнштейн).
1. Ми в світ прийшли успадкувати славу, діла і думи, й чесні мозолі. (В. Симоненко). 2. Вчить мене Тарас вростати в землю жилавим корінням (Д. Луценко). 3. Дерево злізло на скелю погрітись (М. Доленго). 4. Мав кухоль звичку по воду ходити, аж поки йому вуха не відбили. 5. Дурний любить вчити, а розумний любі вчитися (Народна творчість).
Розподільний диктант
> Запишіть у два стовпчики: словосполучення з дієсловами неозначеної форми; словосполучення з особовими дієсловами.
Розгорнути підручник, вимикати світло, експериментує з кольорами, контролюють процес, удосконалювати написане, радіє зустрічі, аналізує результати, виконуємо вправу, заплющувати очі.
> Перепишіть текст. Визначте час, особу, число дієслів.
РАНОК У ЛІСІ
Ліс ще дрімає в передранішній тиші. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво. Лиш де – не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься із свого затишку. Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов від радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу.
Стрепенувся нарешті ліс і собі заграв. Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо – туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами. (М. Коцюбинський)
> Від наведених у неозначеній формі дієслів усно утворіть такі особові форми:
– першої особи однини теперішнього часу (наприклад знаю);
– другої особи множини майбутнього часу (наприклад будете знати);
– третьої особи однини чоловічого роду минулого часу (наприклад знав). Читати, могти, хотіти, відпочивати, написати, сказати, розуміти, піти, допомагати.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
“Вузлик напам’ять”
1. Щоб визнати дієслівні форми, потрібно.
2. Щоб визначити вид дієслів, потрібно знати.
3. Дієслова минулого часу змінюються за.
4. Дієслова майбутнього часу мають.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
(1 votes, average: 5,00 out of 5)