Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

ОСНОВИ ВАЛЕОЛОГІЇ
Підручник

РОЗДІЛ 4

НАУКОВО ОБГРУНТОВАНИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ЯК ОСНОВА ФІЗИЧНОГО ЗДОРОВ’Я

4.10. Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

Оцінюючи фізичний розвиток дітей дошкільного віку, не треба забувати про поставу дітей, яка змінюється в них у різні вікові періоди. На кінець періоду дошкільного віку у здорової дитини хребет набуває звичайну форму з невеликим вигином вперед в шийному й поперековому відділах та до заду в грудному відділі.

Фізіологічні вигини допомагають зберегти

рівновагу, пом’якшують поштовхи та струси під час руху. Вважають, що до 6-7 років вигини хребта вже добре виражені, а у 14-15 – стають постійними, але кінцеве формування завершується у 20-25 років. Зміна постави у дітей в процесі росту і розвитку пов’язана зі зміщенням загального центру ваги, що у дівчат проходить у віці 11-12 років, а у хлопців – 12-13 років. Саме в цей період треба бути особливо уважним до дитини, слідкувати за її поставою. У процесі вікового розвитку фізіологічні вигини змінюються
залежно від кута нахилу таза та тяги м’язів, які оточують хребет. Це дає змогу впливати на розвиток вигинів відповідним підбором фізичних вправ.

Без доброго фізичного розвитку неможливе нормальне положення корпуса – правильна постава.

Постава – це звична для людини поза під час сидіння, стояння та ходьби, сформована шляхом поєднання роботи умовних і безумовних рухових рефлексів у процесі розвитку та виховання. Формування тієї або іншої постави проходить під впливом багатьох умов: характеру будови і ступеня розвитку кісткової системи, зв’язково-суглобового і нервово-м’язового апарату, особливостей умов праці та побуту, порушення діяльності й будови організму, які залишилися після деяких недуг, особливо перенесених у ранньому дитинстві. Всі ці моменти можуть бути безпосередніми факторами утворення тих або інших відхилень в будові організму та характеру всієї рухової діяльності.

Правильна постава і нормальна будова тіла належить до числа критеріїв, які визначають стан здоров’я. Вона не передається по спадковості, її формують у сім’ї, дитячих закладах, у побуті й на роботі.

Постава визначається, по-перше, положенням голови, формою хребта і грудної клітки, кутом нахилу таза, станом плечового поясу, верхніх та нижніх кінцівок; по-друге, роботою м’язів, які беруть участь у збереженні рівноваги тіла. Правильне положення тіла є наслідком рівномірної м’язової тяги та взаємотонуса м’язів плечового пояса, шиї, спини, таза і задньої поверхні стегон. Найбільше значення у зміні постави відіграє хребет і таз. Має значення зріст, маса, пропорційність окремих розмірів тіла, ступінь розвитку м’язів та підшкірно-жирового шару та інше.

Із фізіологічної точки зору поставу розглядають як динамічний стереотип, який набувається протягом індивідуального життя, у процесі виховання. Вона формується механізмом утворення тимчасових зв’язків, а тривалі та часті повторення сприяють утворенню мовних рефлексів, які забезпечують утримання тіла в спокої та рухах. Формування постави починається з першого року життя дитини, коли вона починає стояти та ходити. Положення голови викликає рефлекси пози, які створюються тонічними рефлексами спинного, довгастого мозку та мозочка.

Із багатьох статичних положень положення стоячи є найбільш звичним, до якого людина пристосовується протягом століть, і виробляє рефлекси, які регулюють розподілом тонусу м’язів, нормальне функціонування систем організму. У біомеханіці за правильну поставу приймається основна стійка, коли рівновага тіла тривало утримується без значних м’язових зусиль, хребтовий стовп зберігає свої нормальні фізіологічні вигини і створюються умови для дихання та кровообігу.

Нормальна постава добре збудованої людини характеризується правильною симетричністю плечового поясу; однаковою довжиною рук і ніг; симетричним розміщенням тазу; симетричністю обох лопаток; однаковою формою трикутників, утвореними бічною поверхнею тулуба та внутрішньою поверхнею (рис. 2, 3,4)

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

Умови, які сприяють формуванню нормальної постави

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

Порушення постави школяра

Різні відхилення від описаної нормальної постави, які називаються її порушеннями чи дефектами, не є захворюванням. Умови навколишнього середовища та функціональний стан м’язів мають відповідний вплив на форму роботи хребта. Можуть змінюватися його вигини (збільшуватися або зменшуватися), положення поясу верхніх і нижніх кінцівок, може з’явитися схильність до асиметричного положення тіла. Таке положення тіла поступово стає звичним, і неправильна установка може закріпитися. На формування дефектів постави істотно впливає неправильне фізичне виховання, а отже недостатній фізичний розвиток дитини, порушення умов гігієнічного виховання (тісний одяг, м’яке ліжко тощо), а також перенесені в ранньому дитинстві хвороби (рахіт, туберкульоз, інфекційні захворювання).

Значно поширене останнім часом порушення постави, яке виявляється в тому, що одне плече стає нижчим другого, рівень лопаток різний (одна нижче від другої), хребет помірно відхилений вбік. Порушення постави згодом, під час прогресування, спричиняє викривлення хребта – сколіоз, де потрібне кваліфіковане лікування в ортопеда. За даними дослідників, порушення постави відзначається сьогодні в 63 % обстежених школярів, і починається воно ще в дошкільному віці.

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

Під час порушення постави створюються несприятливі умови для функціонування внутрішніх органів, знижується життєва ємкість легенів, порушується діяльність серцево-судинної системи. Слабка й недостатньо розвинута м’язова система знижує витривалість до фізичних навантажень та працездатність.

Найбільш поширені порушення постави у школярів:

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

Умови, які спричиняють порушення постави

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

 Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку

Найчастіше деформацією хребта в дітей є сколіоз. Сколіоз – це бічне викривлення хребта, поєднане з його скручуванням (торсією), зумовлене хворобливими змінами в хребті та навколохребтових тканинах, тобто кісткової, нервово-м’язової і сполучної. Тому сьогодні сколіоз називається сколіотичною хворобою. Сколіотична хвороба – не локальне викривлення хребта, а загальне тяжке захворювання, при якому в патологічний процес утягуються всі системи та органи людського організму. Захворюваність дітей на сколіотичну хворобу становить у середньому 2-9 % у віці від 5 до 15 років. Частіше захворюваність у дівчаток (6:1) унаслідок меншого розвитку м’язів. Сколіоз відзначається при багатьох захворюваннях (рахіт, дистрофія, хронічні хвороби легень) і здебільшого є одним із їх проявів.

Профілактика порушень постави починається з раннього дитинства. До неї входять загальні заходи, спрямовані на зміцнення здоров’я дітей, і спеціальні, для забезпечення правильного положення тіла.

До загальних заходів належать: організація раціонального режиму, забезпечення достатньої тривалості сну дітей, перебування на свіжому повітрі, організація повноцінного харчування, правильне поєднання активної діяльності й відпочинку. Важливе значення має добір меблів: постіль не повинна бути м’якою, розміри меблів мають відповідати зросту дітей.

Правильне сидіння за столом означає, по-перше, сидіти на стільці на всю його глибину, щоб спина впиралася у спинку стільця; по-друге, лікті повинні вільно розміщуватися на столі при прямому положенні тулуба, щоб не нахилятися до стола або піднімати лікті до рівня грудей. Тому, якщо вдома немає спеціальних дитячих меблів, які відповідають зросту дитини, то за наявності високого стола на стілець підкладають волосяну тверду подушку або спеціальну дерев’яну підставку чи просто товсту подушку. Дитині не дозволяється лягати на стіл, вона повинна сидіти прямо. Прямолінійне сидіння на стільці рекомендується і під час перегляду кінофільмів, телевізійних програм. Важливе значення має попередження втоми (вона спричиняє те, що під час сидіння дитина через деякий час приймає неправильну позу.

Спеціальні заходи профілактики порушень постави – це систематичні заняття фізичними вправами, починаючи з масажу й гімнастики на першому році життя. Потрібно методично правильно проводити фізичні заняття, залучати всі елементи, потрібні для формування м’язів плечового поясу, живота, м’язів спини, вправи для рівноваги, рухливі ігри.

Відхилення постави у дітей дошкільного віку виправляється за допомогою спеціальних вирівнювальних вправ (перевірка постави перед дзеркалом, вправи для зменшення грудного кіфозу), “рибка” – виконується лежачи на животі), вправи з гімнастичною палицею тощо.

І. Вправи з початкового положення лежачи на животі

1. “Крокодил”. Спираючись на долоні зігнутих рук, поступово підніміть Трудну клітку й голову доверху, прогинаючись у шийному і грудному відділах хребта, одночасно потягніться вперед. Пізніше опустіть голову на руки, розслабтеся. Дихання довільне.

2. “Рибка”. Руки підтягніть доверху і вперед, прогніться у грудному й поперековому відділі хребта, напружуючи м’язи спини, одночасно випряміть і підніміть прямо ноги. Дихання довільне.

II. Вправи з початкового положення на спині

1. “Плавання”. Розвести руки в сторону й доверху, ковзаючи ними по килиму (вдих), а потім повертати їх у початкове положення вздовж тулуба (видих).

2. Почергове згинання і піднімання ніг. Дихання довільне.

III. Вправи з початкового положення на спині

1. Стоячи біля стіни, яка не має плінтуса, торкнутися неї лопатками, сідницями й п’ятами, голову тримати прямо, розвести руки, ковзаючи ними доверху по стінці, долонями вперед, підтягнутися, напружити м’язи спини, плечового поясу, рук, опустити руки. Розслабитися. Дихання довільне.

2. Стоячи біля стінки, перевірити, чи правильно прийнята постава перед дзеркалом; відійти від стінки, зберігаючи поставу.

IV. Вправи з гімнастичною паличкою

1, Тримаючи паличку за спиною в опущених руках, відвести її взад і прогнути в грудному відділі хребта.

2. Паличка за спиною в ліктьових згинах. Випрямити, відвести плечі взад, стати навшпиньки.

3. Паличка спереду в опущених руках. Підняти паличку й відвести її за спину, торкнутися нею лопаток.

Ці вправи потрібно по одній замінювати новими. Заняття з дітьми дошкільного віку можна проводити в ігровій формі.

Під час складання комплексу гімнастичних вправ треба поступово підвищувати навантаження в середині заняття і зменшувати його в кінці. Зменшують навантаження за рахунок включення до комплексу простих гімнастичних вправ, дихальних пауз для відпочинку, вправ для розслаблення м’язів тощо.

Під час підбору вправ треба, щоб навантаження розподілялося на всі м’язові групи (наприклад, 1-а вправа для м’язів рук, 2-а – для м’язів ніг, 3-я – для тулуба і т. д.).

Коригувальні вправи вводяться до уроку фізичного виховання, до ранкової гігієнічної гімнастики. Треба поступово виховувати в дошкільнят навички, оволодіння якими сприятиме закріпленню результатів корекції (правильної пози за столом, за партою, під час писання, правильної ходи тощо). До таких занять треба залучати батьків і вихователів дошкільних закладів.

Вихователь дошкільного закладу під час фізичних занять стежить за тим, щоб діти виконували їх без напруження, правильно дихали, не піднімали високо плечі, прямо тримали голову. У щоденній роботі потрібен постійний контроль вихователя за тим, як дитина сидить за столом під час їди, на заняттях, у якій позі спить (на спині, на животі, на боці).

Ефективним методом, який сприяє виправленню порушення постави у дітей шкільного віку, є такий комплекс фізичних вправ:

Вправа 1. На відстані одного кроку від стіни дитина стає спиною до неї. Спираючись на пальці лівої ноги, потрібно п’яткою торкнутися стіни, прямі руки підняти через сторони доверху і, пригнувшись, торкнутися стіни. Під час цих рухів зробити вдих. Повертаючись до кінцевого положення – видих. Точно такі рухи і в такій же послідовності роблять правою ногою. Повторень -10.

Вправа 2. Береться паличка довжиною близько метра. Ноги ставлять нарізно. Із паличкою за спиною, щільно притиснувши ЇЇ до неї зігнутими в ліктях руками, роблять повороти тулуба до відказу вліво, а потім вправо. Голову тримають прямо, дивляться вперед. Дихання вільне. Повторюють 10 разів.

Вправа 3. Зігнуті в ліктях руки з’єднують за спиною, зціпивши пальцями. Потім змінюють положення рук. Повторюють 6 разів.

Вправа 4. Розставленими на ширину плечей руками спираються на край стола так, щоб тулуб і відставлені ноги складали пряму лінію. Голову тримають прямо, дивляться вперед. Згинають руки, торкаючись грудьми стола – вдих. Розгинають руки – видих. Вправу повторюють 10 разів.

Вправа 5. Ноги ставлять п’ятами разом, пальцями нарізно. За головою, на плечах, у зігнутих руках тримають паличку. Присідають на пальцях, одночасно випрямляють руки доверху. Тулуб стараються тримати прямо, дивляться перед собою. Після цього повертаються в початкове положення. Під час присідання – видих, у початковому положенні – вдих. Вправу повторюють 15 разів.

Вправа 6. У прямому положенні тримають горизонтально паличку в опущених руїнах – вдих. Не змінюючи горизонтальності її положення, переводять паличку за спину донизу – видих. Повертають паличку в початкове положення. Вправу повторюють і через декілька днів звужують відстань захоплення руками.

Вправа 7. Сидять на табуретці (стільці), зачепившись за нерухомий предмет пальцями стоп. Руки за голову, нахиляються взад, одночасно піднімають руки доверху, пізніше ними торкаються підлоги й повертаються до початкового положення. Під час нахилу взад роблять вдих, а в попереднє положення – видих. Вправу повторюють 10 разів.

Вправа 8. Початкове положення: стоячи з розведеними плечима, дивляться прямо перед собою. Колові рухи прямими руками взад, пізніше вперед. Під час руху рук доверху – вдих, донизу – видих. Рухи виконують із невеликою амплітудою. Вправи повторюють 20 разів.

Вправа 9. Початкове положення: розміщуючись на один крок від стільця, витягнуті вперед руки кладуть на його спинку. Не згинаючи рук, роблять чотири пружних нахили вперед, стаючи на пальці стоп, пізніше повертаються в початкове положення. У початковому положенні – вдих, під час нахилів – видих. Вправу повторюють 10 разів.

Вправа 10. Ходьба протягом 5 хвилин, тримаючи за спиною паличку зігнутими в ліктях руками. Плечі розвернуті, голова у прямому положенні, дивитися прямо перед собою. Під час ходи дихання глибоке, довільне.




Формування та корекція постави в дітей дошкільного і шкільного віку