ФРАЗЕОЛОГІЯ

ФРАЗЕОЛОГІЯ

У лексиці української мови поряд з окремими словами вживаються стійкі словосполучення і навіть цілі речення (вислови), що за своїм змістом дорівнюють одному слову і можуть замінятися синонімом. Наприклад: Клювати носом – куняти, п’ятами накивати – утекти, пустити червоного півня – підпалити, ні пари з уст – мовчати, грати першу скрипку – бути найголовнішим, як кіт наплакав – мало, хоч до рани прикладай – лагідний тощо.

Стійкі сполучення слів називаються фразеологізмами.

За будовою фразеологізми

складаються з двох і більшої кількості слів: Замітати сліди, защипнути язика на петельку.

У реченні фразеологізм (фразеологічний зворот) завжди виступає одним членом речення, із скількох би слів він не складався. Я собі думала, як ото наші хлопці Грають и мовчанку (Леся Українка). Жив собі, Як вареник у маслі (Ю. Збанацький). Хто Баляндраси точить, хто лає подушне й мирське (Є. Гребінка).

До фразеологізмів, або фразеологічних словосполучень, також належать народні прислів’я, приказки, влучні слова видатних людей (“крилаті вислови”), усталені звороти на зразок Взяти до уваги, брати участь тощо.

Значення фразеологізмів пояснюється у фразеологічних та часто в тлумачних словниках.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ФРАЗЕОЛОГІЯ - Довідник з української мови


ФРАЗЕОЛОГІЯ