ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ
Екологія – охорона природи
ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ – короткохвильове ел.-магн. і ел.-нейтральне випромінювання з довжиною хвилі менше 10~10 м. Виникає внаслідок розпаду радіоакт. ядер, гальмування швидких заряджених частинок у полі атомних ядер. Космічне Г.-в. спричинює негативний екол. вплив на живі організми, може викликати променеве ураження їх.
(No Ratings Yet)
Loading...Хронологічні межі середньовіччя
Схожі записи:
АЦИДОФІЛИ Екологія – охорона природи АЦИДОФІЛИ – організми, переважно бактерії, рослини торфовищ, здатні жити і розвиватися за значної кислотності субстрату....
ЕСПІНАЛЬ Екологія – охорона природи ЕСПІНАЛЬ, еспінар – зарості вічнозелених колючих чагарників Чилі та Аргентини....
ПАРК Екологія – охорона природи ПАРК – 1) термін дуже широкого значення як деяка сукупність чогось на одному (іноді огородженому) місці – від міського парку як насаджень дерев у місті, прир. та нац. парків – значних юридично виділених територій та акваторій, що перебувають під особливою охороною, до автомобільного парку (напр., П. с.-г. машин тощо); 2) поєднання зелених насаджень (і звичайно архітектури малих форм) з дорогами, алеями та водоймами, призначене для прикрашання та оздоровлення місцевості, де відпочиваютьRead More...
КОНСУМЕРИЗМ Екологія – охорона природи КОНСУМЕРИЗМ – культ споживання, характерний для сучасного стану розвитку суспільства; призводить до посилення використання прир. ресурсів....
ХОМІНГ Екологія – охорона природи ХОМІНГ – розпізнавання (на основі інстинктивних та умовнорефлекторних реакцій) місця свого народження або попереднього місцезнаходження. Характерний як для осідлих тварин, які протягом усього або більшої частини життя використовують досить обмежену ділянку середовища, з характерними для них інстинктами прихильності до своєї ділянки, так і для мігрантів, що регулярно повертаються до місця розмноження після тривалих і дальніх міграцій чи перельотів. При цьому в осідлих видів виникли такі пристосувальницькі особливості поведінки, які забезпечують “закріплення”Read More...
ГІДРОТАКСИС Екологія – охорона природи ГІДРОТАКСИС – пересування одноклітинних і колоніальних рослин та деяких тварин, що вільно рухаються, у бік більшої (позитивний Г.) або меншої (негативний Г.) вологості. Г., як і ін. таксиси, визначається власними потребами організму....
ПЕРЕРВА ПОСТУПОВОСТІ В ПРИРОДІ Екологія – охорона природи ПЕРЕРВА ПОСТУПОВОСТІ В ПРИРОДІ – більш або менш стрибкоподібна (хоча й не абсолютно лінійна) зміна властивостей природи в просторі. Напр., реєстрація стійкої (у багаторічній динаміці) присутності чи відсутності хоча б одного виду живого в екосистемі, як правило, означає, що паралельно в цій самій екосистемі присутні чи відсутні ін. форми живого і що одночасно спостерігається відмінність в абіотичних чинниках, тобто ми маємо справу з двома різними екосистемами (усі ін. відмінності, крім присутностіRead More...
ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), екон. (нац. багатство, виробничі фонди, трудові ресурси, рівень розвитку науки і техніки тощо) та екол. (збереження середовища життя, його сприятливістьRead More...
ГЕНОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи ГЕНОЦЕНОЗ – інтегрована сукупність популяційно-видових ген. структур біогеоценозу, яка склалася в процесі еволюції....
ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
СИНЕКОТИПИ Екологія – охорона природи СИНЕКОТИПИ – екотипи, що сформувались під переважаючим впливом фітоценотичного середовища....
МУТУАЛІСТИ Екологія – охорона природи МУТУАЛІСТИ – організми, у яких встановилися взаємовідносини типу мутуалізму....
ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА Екологія – охорона природи ПОЯСНІСТЬ ВИСОТНА – основна закономірність вертикального розміщення рослинності, грунтів, біоти, біоценозів у горах у вигляді окремих поясів, що змінюють один одного....
ГЕОБІОНТ Екологія – охорона природи ГЕОБІОНТ – постійний мешканець грунту (дощові черви, багато первинно-безкрилих тощо)....
ВОДОЙМА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА – природне або штучне скупчення проточних чи нерухомих вод (річка, озеро). У вузькому розумінні В. – це місце скупчення нерухомих вод (озеро, водосховище) і водостік (річка, канал, струмок)....
КОНЕКТОРИ Екологія – охорона природи КОНЕКТОРИ – домінанти, що утворюють щільну, зв’язану зарость....
ЗЕМЛЕРОБСТВО Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО – 1) одна з провідних галузей с. г„ що займається вирощуванням продовольчих, техн. кормових та ін. с.-г. культур; 2) розділ агрономії; наука про способи найраціональнішого використання землі, підтримання й систематичного підвищення родючості грунту, регулювання факторів розвитку і життя рослин для отримання з одиниці площі макс. кількості продукції за умови найменших затрат праці і коштів....
ТЕЛУРОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕЛУРОБІОСФЕРА – частина літосфери нижче поширення підземної тропосфери, у межах якої можуть існувати лише організми-анаероби....
СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ ФІТОЦЕНОЗІВ – 1) стабільність структури фітоценозів, їхньої замкненості, відновлюваності особин, балансу енергії та колообігу речовин; 2) здатність фітоценозів зберігати власну структуру та функц. особливості під дією зовн. чинників....
СНІГОЛАМ Екологія – охорона природи СНІГОЛАМ – дерева, вершини або стовбури яких зламані під вагою снігу....
ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОМЕЛІОРАЦІЯ – поліпшення вод. балансу земель шляхом осушення чи обводнення їх. У нашій країні на меліорованих грунтах вирощують третину рослинницької продукції. Однак якщо не дотримуватись наук, обгрунтованих рекомендації щодо експлуатації грунтів, відбувається їх засолення, заболочування, ерозія тощо, внаслідок чого вони втрачають родючість, погіршують стан довкілля. Щорічно в світі через засолення та заболочування з агр. виробництва вилучається до 200-300 тис. га меліорованих грунтів....
ШТОРМ Екологія – охорона природи ШТОРМ – тривалий дуже сильний вітер, що спричинює значні руйнування на суходолі й велике хвилювання на морі....
ДЕБІТ ДЖЕРЕЛА Екологія – охорона природи ДЕБІТ ДЖЕРЕЛА – об’єм води, що надходить з джерела, бурової свердловини, колодязя тощо за одиницю часу....
ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ Екологія – охорона природи ЗНЕЗАРАЖЕННЯ ВОДИ – сан.- техн. заходи щодо знищення у воді хвороботворних мікроорганізмів (хлорування, озонування, обробка йонами важких металів – міді, срібла, ультразвуком, УФ-випромінюванням)....
АНТИПАСАТИ Екологія – охорона природи АНТИПАСАТИ – повітряні течії Зх. напрямку у верхніх шарах тропосфери тропічної зони. Переміщуються над пасатами у зворотному до них напрямку....
ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....
УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ Екологія – охорона природи УГРУПОВАННЯ ВУЗЛОВЕ – кінцева фаза сукцесії в умовах антроп. порушення прир. середовища до такого ступеня, що угруповання не може досягти в процесі розвитку клімаксу, але все-таки розвивається до врівноваженого в даному середовищі стану....
БАЗИС ЕРОЗІЇ Екологія – охорона природи БАЗИС ЕРОЗІЇ – горизонтальна поверхня, яка розміщується нижче схилів, що зазнають ерозії. Як правило, на цьому рівні ерозія припиняється (напр., рівень озера)....
ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД – видалення забруднень мех., хім., біол. методами очищення та дезінфекція стічних вод від бактер. забруднення. Мех. О. с. в. забезпечує вилучення із стічних вод нерозчинних домішок (жирів, нафтопродуктів, смол тощо), розділяє стічні води на рідку й тверду фази. Хім. очищення здійснюють добавлянням у стічні води специф. реагентів, які, вступаючи в реакцію із забруднювальними речовинами, утворюють нешкідливі сполуки або сполуки, що випадають в осад. Після хім. очищення рідка фазаRead More...
МЕЗОТРОФ Екологія – охорона природи МЕЗОТРОФ – організм (рослина, гриб тощо), помірно вибагливий до вмісту в грунті поживних речовин, у т. ч. мін., напр., ялина....