ГАРМОНІЯ

Культурологічний словник

ГАРМОНІЯ, гармонійність (від грец. appova – злагодженість, зв’язок, стрункість) – внутрішня і зовнішня упорядкованість, узгодженість, цілісність явищ і процесів. 1) В музиці закономірне поєднання тонів в одночасному звучанні, підпорядкування нормам ладової побудови музики. 2) В широкому “первісному” розумінні – зв’язок, стрункість, домірність. 3) У психології – поєднання індивідуальних чи особистісних позитивних рис. Г. виробляється у процесі виховання особи й участі її в життєдіяльності певного колективу.




ГАРМОНІЯ