Географічне положення. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка

Розділ 2 МАТЕРИКИ

Тема 4. Антарктида

Королева холоду”, “безлюдний континент”, “край Землі” – так називають Антарктиду. Поверхня материка – це велетенська льодова пустеля. Тут найнижчі температу­ри повітря на Землі, хоча сонячного тепла в полярний день надходить більше, ніж отримує жарка Африка. Укрита Антарктида найпотужнішим на земній кулі шаром льоду, який сягає в окремих місцях понад 4000 м! На материку немає постійного населення, але нині там перебувають науковці, що ведуть спостереження за природою, та чис­ленні

туристи. Нині цей “безлюдний континент” приваблює людей все більше і більше.

§36 Географічне положення. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка

Пригадайте

Які материки розташовані найближче до Антарктиди?

Хто і коли відкрив Антарктиду?

Географічне положення. Антарктида – порівняно невеликий мате­рик, який за площею – близько 14,1 млн км2 – перевершує тільки Австралію. Географічне положення Антарктиди дуже відрізняється від положення інших континентів (мал. 130). Вона майже цілком роз­ташована за Південним полярним колом у полярних широтах. Виня­ток

становить Антарктичний півострів, який досягає 63° пд. ш.

Майже в центрі материка розміщений Південний полюс, тому всі береги Антарктиди “дивляться” на північ. Вони омиваються водами Тихого, Атлантичного та Індійського океанів, з’єднаних між собою потужною холодною течією Західних Вітрів. Водні маси південних окраїн трьох океанів дуже відрізняються від інших водних мас Світового океану. Саме тому останніми роками вчені називають їх Півден­ним океаном. У материк вдаються великі моря Ведделла і Росса, Беллінсгаузена та Амундсена.

 Географічне положення. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка

Мал. 130. Географічне положення та дослідження материка

Антарктика і Південний океан. Прибережні океанічні води та при­леглі острови разом з Антарктидою називають Антарктикою. Водна частина Антарктики – це Південний океан. На відміну від інших океанів, він не оточений великими ділянками суходолу. Південними

Його межами е береги Антарктиди. А питання про північні межі є спірним. Більшість учених проводять її по паралелі 40° пд. ш., яка при­близно збігається з північною межею течії Західних Вітрів. У цих межах площа океану становить 86 млн км2, середня глибина понад 3500 м, а максимальна – 8325 м у жолобі Сандвічев. Рельєф океану – це чергу­вання великих піднять і западин. Водні маси океану мають найнижчу температуру і солоність, найбільшу густину, значний вміст кисню.

Над океанічними просторами панує протягом року циклональна погода, похмура, вітряна та холодна. Ніколи не бувають спокійними поверхневі води Південного океану: західні вітри піднімають тут довгі й високі хвилі і дають початок морським течіям.

Характерною особливістю льодових умов цього океану є значне поширення айсбергів (мал. 131). Відомі айсберги завдовжки 170 км і об’ємом 5 тис. км3. Вони надзвичайно небезпечні для плавання, особ­ливо під час снігових бур і туманів.

Дивовижні об’єкти і явища

Столоподібні льодовикові велетні. Айсберги зі значними вертикальними стінками народжені антарктичними материковими льодовиками. Відколовшись від льодовика, айсберг може плавати в Південному океані 6-12 років, поступово зменшуючись у розмірах унаслідок подрібнення і танення. За оцінками вчених, в антарктичних водах у середньому за рік дрейфує 200 тисяч айсбергів. Середня їхня довжина становить близько 500 м, а висота – майже 50 м! Швидкість руху цих льодових велетнів сягає від 5 до 30 км за добу.

Відкриття Антарктиди. Регулярні плавання в південні полярні широти почалися тільки наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Відо­мий англійський мореплавець Джеймс Кук під час навколосвітньої подорожі в 1772 -1775 роках тричі перетнув Південне полярне коло. У 1774 році він досяг 71°10′ пд. ш., але, натрапивши на нездоланну кригу, повернув назад. На початку XIX ст. англійський капітан Уільям Сміт, судно якого під час шторму було закинуте далеко на південь від мису Горн, двічі бачив невідому землю. У жовтні 1819 року він висадився на її берег.

 Географічне положення. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка

Мал. 131. Айсберг

 Географічне положення. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка

Мал. 132. Руаль Амундсен. Підкорення Південного полюса

Датою відкриття Антарктиди вважають 16 січня 1820 року, а першовідкривачами – російську експедицію на суднах “Восток” і “Мирний”, яку очолювали Фадей Беллінсгаузен та Михайло Лаза рев. Експедиція довела існування Південного полярного материка, визначила його межі, описала береги, особливості антарктичного льоду та клімату Антарктиди.

Серед дослідників Антарктиди, які вперше проникли в глиб конти­ненту, були норвежець Руаль Амундсен (мал. 132) та англієць Роберт Скотт. 14 грудня 1911 року Р. Амундсен, а 18 січня 1912 року Р. Скотт підкорили Південний полюс.

Сучасні дослідження континенту. Всебічно вивчати континент по­чали з другої половини XX ст. Для дослідження використовували спеціально обладнані судна, авіацію, санно-тракторні поїзди, метеорологічні супутники. Нині шостий материк – це материк науки, миру та міжнародного співробітництва. Тут вільно обмінюються науковою інформацією, немає кордонів, а вчені різних країн спілкуються без віз і митниць. Тут відсутнє постійне населення, але діє 39 наукових станцій і баз, що належать лише 18 державам, які ведуть досліджен­ня в Антарктиді. З 1996 року почала діяти українська наукова станція “Академік Вернадський” (мал. 133).

 Географічне положення. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка

Мал. 133. Українська наукова станція в Антарктиді

Дослідження в Антарктиді ведуть за національними й міжнарод­ними програмами. Згідно з урядовими угодами, на континенті заборо­нена будь-яка господарська та військова діяльність, а роботу вчених узгоджує міжнародна Наукова Рада з дослідження Антарктиди.

“Вікно” в Україну

Дослідження українців в Антарктиді. Україна входить до елітного “антарктичного клубу”. Українські вчені тісно співпрацюють з Науковим центром з антарктичних досліджень, а результати їхніх досліджень використовують відомі світові центри даних у містах Един­бурзі, Парижі, Женеві та Торонто, Комітет з гідрометеорології України, а також Всесвітня метеорологічна організація. Українська станція вхо­дить до глобальної (планетарної) системи спостережень клімату.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8 (продовження)

Позначення на контурній карті основних географічних об’єктів материка

Позначте на контурній карті моря Ведделла, Росса, Беллінсгаузена, Амундсена та Антарктичний півострів.

ПІДСУМКИ

Антарктида – єдиний материк, що цілком розташований у південних полярних широтах.

Водні маси навколо Антарктиди, обмежені течією Західних Вітрів, називають Південним океаном.

З-поміж усіх континентів Антарктида була відкрита останньою – 16 січня 1820 року.

Антарктида нині – материк міжнародного співробітництва.

Запитання і завдання для самоперевірки

Обгрунтуйте виокремлення Південного океану, знаючи про його природні особливості. Розробіть проект антарктичної наукової станції.

Поясніть, чому материк Антарктиду, де немає постійного насе­лення, вважають материком міжнародного співробітництва.

Чому, на вашу думку, материк був відкритий пізніше, ніж інші континенти?

Яку область земної кулі називають Антарктикою?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Географічне положення. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка - Географія


Географічне положення. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка