ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 5. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ

§57. ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА

· Пригадайте, які оболонки-сфери утворилися на Землі.

· Які наслідки обертання Землі навколо своєї осі й Сонця?

ЩО ТАКЕ ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА* Усі оболонки на­шої планети – літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера – проникають одна в одну і взаємодіють. Повітря атмосфери проникає у води гідросфери і земну кору. Дрібні частинки порід опиняються у воді. Водяна пара гідросфери, пилові частинки літосфери містяться в нижній частині атмосфери.

Організми живуть на поверхні та в глибині земної кори, у водах гідросфери й повітряному середовищі атмосфери.

Оболонка, в межах якої проникають одна в одну і взаємо­діють верхні шари літосфери, нижні шари атмосфери, уся гідросфера й біосфера, називається географічною (мат. 265). Речовини в географічній оболонці перебувають одразу в усіх відомих станах – твердому, рідкому і газуватому, живому і неживому.

Географічна оболонка є найбільшим природним комплек­сом, який охоплює всю Землю. Її компоненти визначають сво­єрідні зовнішні риси нашої планети, її “географічний портрет”.

ДЕ ПРОХОДЯТЬ

МЕЖІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Межі географічної оболонки нагадують межі біосфери. Верхня межа проходить в атмосфері на висоті 30-50 км від поверхні Землі, нижня – в літосфері на глибині 5 км. Отже, географічна оболонка завтовшки приблизно 55 км зовсім тонка порівняно з розмірами нашої планети. Проте вона є найскладніше влаштованою оболонкою на стику інших оболонок-сфер Землі. Нині найактивнішу роль у ній відіграє людина, для якої географічна оболонка є середовищем існування.

 ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА

Мал. 265. Складові географічної оболонки

ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Гео­графічній оболонці властива низка закономірностей.

Цілісність – це єдність, неперервність географічної оболон­ки, вона суцільна. Цілісність зумовлена тісним взаємозв’язком і взаємовпливом її компонентів. Про таку закономірність ін­шими словами можна сказати так: “Усе по в’язане з усім”. Тому зміна одного компонента неминуче викликає зміну інших і всієї географічної оболонки загалом.

Цілісність забезпечують кругообіги речовин і енергії, що неперервно відбуваються в географіч­ній оболонці. Ви вже знаєте про кругообіг води та про біологічний кругообіг, які тісно пов’язані з кругообігом енергії. Жодне явище, жоден процес на Землі не можуть обійтися без енергії.

Проростання паростка із зернини, рухи людини і тварин – усе потребує енергії. Основним її джерелом на Землі є Сонце. Безпосередньо “живитися” сонячною енергією можуть тільки зелені рослини. Вони, як ви знаєте, з неорганічних створюють органічні речовини, які можна назвати “консервами сонячної енергії”. Органічні речовини, а також виділений рослинами кисень споживають тварини. Натомість тварини дають рос­линам вуглекислий газ. Після відмирання рештки рослин і тварин розкладаються: бактерії перетворюють їх на неорганічні речовини, з яких інші рослини будуть створювати органічні. Коло життя і передавання енергії замикається (мал. 266).

Обмін речовинами та енергією відбувається не тільки між рослинами і тваринами, а й між гірськими породами, водами, повітрям, грунтами. Завдяки кругообігам відбувається взаємозв’язок і взаємодія всіх компонентів географіч­ної оболонки.

Ритмічність розвитку географічної обо­лонки виявляється у повторюваності тих чи інших природних явищ і процесів че­рез певні проміжки часу. Це обумовлено обертанням Землі навколо своєї осі й Сонця та нерівномірним нагріванням земної поверхні. Ритми бувають різної тривалості: добові, сезонні та ін. Добовий ритм – це зміна природних явищ і про­цесів зі зміною дня і ночі. Наприклад, зі зміною дня і ночі змінюються температура повітря і атмосферний тиск, припливи і відпливи, фотосинтез у рослин, активність тварин і людини. Сезонний ритм виявляється у зміні явищ і процесів із порами року: зміна протягом року плюсових темпе­ратур на мінусові, й навпаки, утворення снігового покриву взимку і його танення навесні, поява листя на деревах навесні і його опадання восени тощо.

 ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА

Мал. 266. Кругообіг речовин і енергії

Щороку зелені рослини суходолу і водойм поглинають і нагромаджу­ють стільки енергії Сонця, скільки можуть дати 200 тис. потужних електростанцій.

 ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА

Мал. 267. Висотна поясність

Широтна зональність – це закономірна зміна при­родних компонентів і природних комплексів у напрям­ку від екватора до полюсів. Вона зумовлена неоднако­вою кількістю тепла, яке надходить на різні широти у зв’язку з кулястою формою Землі та рухом її навколо Сонця. Зональність притаманна і Світовому океану: від екватора до полюсів змінюються властивості поверхневих вод (температура, солоність, прозорість).

У горах також відбувається зміна природних компонентів і природних комплексів. Але не в горизонтальному напрямку, а у вертикальному – від підніжжя до вершини. Ця закономір­ність називається висотна поясність (мал. 267). Вона зумовлена зниженням із висотою температури повітря і зміною кількості опадів. Із висотою змінюються такі природні компоненти, як фунти, рослинність, тваринний світ. Природні комплекси в горах змінюються значно швидше, ніж на рівнинах.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

– Географічна оболонка – це цілісна оболонка Землі, яка охоплює частини атмосфери і літосфери, всю гідросферу і біосферу.

– Географічній оболонці властиві такі природні закономірності: цілісність, рит­мічність, зональність, висотна поясність.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Що називають географічною оболонкою?

2. Де проходять межі географічної оболонки?

3. Які кругообіги забезпечують цілісність географічної оболонки?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПИ

З’ясуйте, у чому виявляються та чим обумовлені закономірності географічної оболонки:

Група 1 – цілісність;

Група 2 – ритмічність;

Група З – зональність;

Група 4 – висотна поясність.

Висновки запишіть у зошиті у вигляді таблиці.

Закономірність

У чому виявляється

Чим обумовлена

Приклади


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА - Географія


ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА