ГОРОХ КОРМОВИЙ – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ

КОРМОВІ ТРАВИ

9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ

9.1.3. ГОРОХ КОРМОВИЙ

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кормовий горох – високоврожайна зернобобова культура. Сіють його для кормових цілей (на зерно і зелену масу) на малородючих середньозв’язних і піщаних грунтах, де врожаї посівного гороху низькі. Високі врожаї кормового гороху збирають також на осушених торфових грунтах. Його здавна вирощують в Україні.

Зерно кормового гороху містить 20-30% білка, багато амінокислот – лізину, метіоніну, цистину, триптофану, а також вітамінів. Урожайність

зеленої маси гороху кормового на сортостанціях лісостепової зони становить 300-400, а зерна – 20-25 ц/га. На Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків після висівання кормового гороху сорту Укісний 1 з вівсом урожайність зеленої маси становила 284 ц/га, вихід кормових одиниць – 45 ц/га, а перетравного протеїну – 747 кг/га. У вологих районах західних областей України, зокрема на дослідному полі Львівського державного аграрного університету в Дублянах, урожайність зеленої
маси місцевих сортів кормового гороху становила 400-600, а зерна – 18-36 ц/га.

Кормовий горох – одна з кращих парозаймальних і кормових культур. Він є добрим компонентом у змішаних посівах з вівсом, білою гірчицею, кормовими бобами, райграсом однорічним, соняшником та іншими культурами.

БОТАНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Кормовий горох, або пелюшка (Pisum arvense L.), – однорічна рослина. Коренева система стрижнева, добре розвинена і використовує поживні речовини з підгрунтя. Стебло – трав’янисте, вилягає, заввишки від 0,8 до 2 м. Квітки фіолетові. Листки пірчасті з вузькими прилистками, забарвлені частково у фіолетовий колір. Плід – багатонасінний біб. Насіння щільно розміщене в бобах, округло-кутасте, як правило, із вдавленою поверхнею, сіре, світло-буре, коричневе, іноді чорне. Маса 1000 насінин – 150-200 г.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Кормовий горох – вологолюбна рослина довгого дня. Вегетаційний період триває 100-130 діб. Насіння починає проростати за температури 1-2 °С. Сходи добре переносять приморозки до 6 °С. Кормовий горох маловимогливий до родючості грунту. Високі врожаї його збирають і на осушених торфовищах, проте він погано росте на перезволожених грунтах з неглибоким заляганням грунтових вод.

СОРТИ. В Україні найпоширеніші такі сорти кормового гороху: Харківський 74, Зерноградський 8, Зерноградський 66, Зерноградський урожайний, Богун, Донбас, Кормовик, Зерноукісний 92, Резонатор.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Кормовий горох у сівозміні висівають як парозаймальну культуру після зернових і просапних, а в поліських районах – і після льону-довгунця. Урожай озимої пшениці після кормового гороху зазвичай вищий, ніж після конюшини. Обробіток грунту під кормовий горох такий самий, як і під посівний.

Кормовий горох сіють одночасно з ярою пшеницею, вівсом і ячменем. Запізнення з сівбою призводить до зниження врожаю зерна. Для вирощування на зелений корм кормовий горох висівають у 2-3 строки через 15 діб, а також – післяжнивно.

Кормовий горох, як і всі зернобобові культури, добре реагує на фосфорно-калійні добрива. Під нього вносять 40-60 кг/га діючої речовини цих добрив. Під час вирощування кормового гороху на зелений корм на 1 га висівають 1 млн насінин гороху і таку саму кількість зерен вівса (200 кг гороху і 70 кг вівса), а на насіння – 140 кг гороху і 60 кг вівса. Значні прирости врожаю зерна кормового гороху мають за сумісного вирощування його з білою гірчицею як підтримувальною культурою (150 кг/га гороху + 5 кг/га гірчиці). Догляд, боротьба зі шкідниками та збирання такі самі, як і за посівним горохом.

У разі використання на зелений корм сумішку скошують на початку, а на сіно – після початку цвітіння. Кормовий горох достигає нерівномірно і пізніше, ніж посівний. На насіння його збирають під час достигання 75- 80% бобів. Культура кормового гороху на корм рекомендується для поширення у районах з малородючими грунтами.




ГОРОХ КОРМОВИЙ – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ