ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Розвиток мислення і мовлення

& 48. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Ну де ще є така чарівна, пісня,

Серед яких на світі славних мов?

То серце від журби аж наче стисне,

А то навіє радість і любов.

3. Кучерява

ПОМІРКУЙМО

Чи є в світі держава, що називала б себе демократичною, а головне – державою, у якій рідна мова викликала, у кращому випадку, здивування, в гіршому – роздратованість та агресію? Уявіть, що в Польщі озираються на людей, які розмовляють польською,

а французів дратує французька мова й вони хочуть розмовляти іспанською, німці ж захоплюються англійською, зневажаючи свою, німецьку… Важко таке уявити, але не для нас. Бо те, що є нісенітницею для будь – якого народу, для нас, українців, стало нормою. Чому?..

Та зараз розмова не про це. Навчитися поважати себе, відчути часткою народу, ознакою якого є, насамперед, мова – ось головне покликання теперішнього й майбутніх поколінь.

Цікаві спостереження з цього приводу висловив у своєму вірші

київський поет Павло Глазовий.

КУХЛИК

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Попросив він: – Покажіть

Кухлик, той що скраю. –

Продавщиця: – Что? Чево?

Я нє понімаю.

– Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

– Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка? –

Дід у руки кухлик взяв

І нахмурив брови.

– В Україні живете

Й не знаєте мови…-

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

– У меня єсть свой язик,

Ні к чему мне мова! –

І сказав їй мудрий дід:

– Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має, бідна, язика

І не знає мови

Так от:

Щоб не трапилось біди,

Як з дідовою коровою,

Заглядаймо у таблицю,

Розвиваймо мовлення!

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Порадник з культури мовлення

Що можна почути (прочитати)

Як треба говорити (писати)

Магазин буде відкритий з обіда ->

По якій ціні кружка? ->

У неділю ярмарка ->

Зараз перерив Переучот ->

Купля-продажа ->

Там велика очередь ->

Хто крайній? ->

Рощитайся з людиною ->

Покупателі довольні ->

Два кілограма пряників ->

Скільки сливочного масла? ->

Посне масло ->

Покажіть підодіяльник ->

Наволочки там ->

Два одіяла ->

Вам йде ця шляпка ->

Цей платок мені більше всього подобається ->

Заверніть у бумагу ->

Металічна посуда ->

Маленькі кісточки є?->

Шарикові ручки ->

Крамницю буде відчинено після обіду.

Скільки коштує горнятко (кухлик)?

У неділю ярмарок.

Зараз перерва.

Переоблік.

Купівля-продаж.

Там велика черга.

Хто останній?

Розрахуйся з людиною.

Покупці задоволені.

Два кілограми медяників.

Скільки вершкового масла?

Олія.

Покажіть пішву.

Пошивки там.

Дві ковдри.

Вам пасує (личить, до лиця) цей капелюшок.

Ця хустка (хустинка) мені найбільше подобається.

Загорніть у папір.

Металевий посуд.

Маленькі пензлики є?

Кулькові ручки

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Переказ, письмовий та усний, навчить вас умінню висловлюватись на основі прочитаного чи прослуханого тексту.

Пригадаймо: перекази можуть бути докладними, вибірковими, стислими, творчими та ін. Найбільш близьким до тексту є переказ докладний. Пишучи його, ви можете широко використати лексику, словоформи, синтаксичні структури тексту, який переказуєте. Але разом з тим докладніш переказ – це не дослівне відтворення, не копіювання тексту. Переказуючи зміст, ви маєте показати:

1) що ви зрозуміли прослухане;

2) вмієте виділити в ньому найсуттєвіші змістові моменти (це має бути відображене у плані);

3) можете словесно оформити, передати своїми та авторовими словами зміст тексту, витримати послідовність викладу.

У докладному переказі пряму мову (якщо вона є в тексті) бажано або звести до мінімуму, або замінити непрямою.

Пам’ятайте, що ви не копіюєте прослуханий текст, а здійснюєте самостійний виклад його змісту.

Для того щоб написати стислий переказ, треба чітко виділити головні думки автора та найістотніші деталі. Подумати, які подробиці можна опустити, як спростити синтаксичні конструкції, зменшити кількість слів. При цьому найважливіші положення необхідно зберегти.

Дуже важливо добре написати план – складний або розгорнутий.

Створюючи складний план, поділіть прочитаний чи прослуханий текст на основні частини, далі виділіть у них другорядні, доберіть заголовки до основних та другорядних частин. Подумайте, що саме у другорядних частинах можна пропустити без втрати істотних моментів у змісті.

У розгорнутому плані головні пункти позначаємо римськими (І), а другорядні – арабськими (1) цифрами. Підпункти другорядних частин позначаємо буквами алфавіту з дужкою – а). У таких випадках після другорядної частини ставимо двокрапку, а перше слово підпункту пишемо з малої букви, ставлячи в кінці крапку з комою. Як і в докладному переказі, пункти плану формулюються здебільшого за допомогою називних речень.

Не забудьмо, знову ж, контролювати себе – чи не занадто деталізуємо виклад у підпунктах другорядної частини, чи можна опустити щось менш істотне задля стислого, саме стислого переказу тексту, не пропустивши, разом з тим, важливого у змісті. Отже, подвійний самоконтроль і увага!

А тепер потренуємося переказувати, виконавши такі вправи.

273. І. Мовчки прочитайте текст “Пригода в лісі”, план до нього та зразок докладно переказаного того самого тексту. Порівняйте їх, знайдіть зміни. Зверніть увагу на кількість слів у тексті.

ПРИГОДА В ЛІСІ

Це було давно. На наші землі нападали загони ординців, палили села, забирали в полон людей. Одного разу молодий хлопець Тарас, полюючи в лісі, побачив татар. Щоб попередити своїх, він підпалив снопа. Ішов краєм лісу зі своїм псом Гривком. Той раптом заскавулів. У кущах з’явилися зеленкуваті вогники.

– Вовки!

Тарас стояв під розлогим деревом. Самому неважко було вилізти на нього. Але як бути з Гривком? Той скавулів, наче словами промовляв: “Не лишай мене, я тобі так вірно служив та й ще послужу”. Тарас зняв довгий вовняний пояс, обв’язав Гривка попід передні ноги, взяв на плечі, прив’язав до себе й виліз на дерево. Прискочили три вовки й почали дерти шкуру впольованого Тарасом ведмедя. Тарас хотів вистрелити у вовків, та подумав, що так ще й татар накличе. Він підтримував одною рукою Гривка, який дрижав усім тілом.

Тарас журився: невідомо, що там у селі, чи помітили його сигнал. Він почав молитися до святої Покрови та до святого Миколи. Пострілів не чути було, отже, татари ще не напали.

Тим часом вовки зжерли шкуру, почали ласо дивитися вгору на дерево. Тривало це досить довго, поки звірі погнали за якоюсь іншою здобиччю і пропали.

Гривко повеселішав, перестав дрижати. Вони злізли з дерева й пішли краєм лісу (За А. Чайковським; 200 сл.).

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Орієнтовний план (складний)

І. Давні часи.

ІІ. Полювання в лісі.

1. Татари.

2. Тарасове попередження односельців.

3. “Вовки!”

ІІІ. Рятування вірного друга.

2. Благальне скавуління Гривка.

3. Довгий вовняний пояс.

ІV. 3 собакою на дереві.

1. Бажання стрелити в хижих звірів.

2. Тривога за своїх.

3. Молитва до святої Покрови та Миколи.

V. Гонитва трьох вовків за іншою здобиччю та порятунок Тараса з Гривком.

Приклад докладного переказу

ПРИГОДА В ЛІСІ

У давнину на нашу землю нападали ординці, забирали в полон людей. Одного разу молодий хлопець Тарас полював у лісі, побачив татар. Він подав сигнал тривоги своїм, підпаливши снопа. Ішов він разом зі своїм псом Гривком краєм лісу, ніс шкуру впольованого ведмедя. Раптом Гривко злякано заскавулів. У кущах замиготіли зелені вогники. Це були вовки.

Тарас вирішив рятувати себе й Гривка на дереві. Для цього він зняв свій довгий пояс, прив’язав пса до себе й поліз на дерево. Стріляти у вовків Тарас не зважився, щоб не накликати татар. Його тривожила думка, що діється в селі, чи побачили його сигнал. Пострілів не чути було, отже, татари ще не напали. Тарас молився до святої Покрови та до святого Миколи.

А тим часом троє вовків роздирали залишену ведмежу шкуру й поглядали вгору, на дерево. Так тривало досить довго. Та ось звірі побачили якусь іншу здобич і погнали в ліс. Гривко припинив дрижати, повеселішав.

Тарас разом зі своїм другом Гривком злізли з дерева й пішли краєм лісу.

(Зверніть увагу на кількість – 162 сл.)

274. І. Мовчки прочитайте текст “Старий кобзар”.

СТАРИЙ КОБЗАР

Знав він, кому що співати й розповідати. Не один раз сходив він з кінця в кінець не сам лише рідний степ, але й Крим і Туреччину. Розмовляв він татарською мовою, розумів турецьку. На все надивився старий протягом свого довгого віку. І для кожного скрізь находив він належне слово. Знав він, як пройти до палацу баші, розповідав там барвисті й фантастичні легенди й казки, а сам придивлявся до всього, намагався довідатись і добре запам’ятати, де хто страждає в неволі, подавав про них звістку на батьківщину, допомагав викупити з неволі. Селянам співав про їхню сувору долю. А загартованим у боях козакам співав він думи про далекі походи, де кожен бій, кожна сутичка забарвлювалася яскравим серпанком романтики, де кожен козак перетворювався на легендарного лицаря, визволителя бідних невільників – героя, якому нема рівного в світі. Щедро платили кобзарям за їхні пісні любов’ю і шаною народною. І йшов кобзар далі, кожному несучи радість і надію.

І тепер, сидячи перед нареченою ватажка, гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, відшукав він для неї запашні й барвисті слова, щоб потішити жіноче закохане серце. Розповідаючи про славні походи й подвиги, старий торкнувся струн, і струни відгукнулися, застогнали жалібною тугою, наче розкинулися під старечими пальцями безкраї степи, ясні зорі та тихі води.

Настя гаптувала гаманець – подарунок нареченому.

– А ви теж, дідусю, були з козаками в поході? А як же?

– А як же, зіронько, був. Тепер, і торік, і раніш.

– Розкажіть, дідусю любий! Я ж нічого не знаю, а пан гетьман не любить розповідати про себе.

– Не любить,- згодився старий.- Але сама земля гуде його славою, і люблять його козаки, як рідного батька.

– А за що, дідусю? Він, кажуть, суворий? Нікому не потурає?

– Не потурає, але карає тільки за провину. А козаки, як діти: чують серцем справедливу людину.

Настя знов взялася до роботи. А старий кобзар продовжував говорити співучим голосом, трохи похитуючись у такт оповіданню (За 3. Тулуб; 294 сл.)

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Невідомий художник. Остап Вересай (1803-1890 )

ІІ. Самостійно напишіть простий або складний план і, все ще маючи текст перед очима, стисло перекажіть його письмово.

275. І. Перекажіть зміст тексту. Доповніть розповідь про столицю нашої держави та про відомих вам видатних людей, життя яких пов’язане з цим містом. Розкажіть про свою “маленьку батьківщину”.

РІДНИЙ КИЇВ

А знаєте скільки шкіл у Києві? Аж понад триста! А незабаром буде ще більше, бо щороку будуються все нові й нові.

Школи є різні. Я знаю одного хлопчика, який вчиться в музичній школі, бо хоче стати музикантом. Після школи він вчитиметься ще в Київській консерваторії.

У Києві є багато різних інститутів – хто ким хоче бути, може в той інститут і йти, або в технікум чи в училище. Можна стати й інженером, і лікарем, і вчителем або просто гарним і вмілим робітником.

Можна навіть стати великим ученим – тільки для цього треба ще багато вчитися і взагалі бути дуже розумною людиною. І у нас у Києві є Академія наук – там у різних науково-дослідних інститутах працюють учені, вони допомагають нам вивчати природу, боротися з хворобами…

От одного разу я почув, що в Києві є такий науковий інститут – імені Патона. Я тоді дуже здивувався: адже в Києві є великий міст через Дніпро – міст Патона. Чому ж цим іменем зветься і міст, і науковий інститут?

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Міст Патона в Києві.

І от виявляється, що був такий академік Патон, який вивчав, як треба будувати мости і як за допомогою електрики зварювати сталь. Він керував науковим інститутом, де все те досліджували. В цьому інституті винайшли, як можна побудувати суцільнозварний міст, себто зовсім без заклепок і гайок. Таких мостів раніше робити не вміли. От і побудували вперше такий міст через Дніпро. А коли академік Патон помер, його іменем назвали і цей чудовий міст, і той інститут, де він працював, а потім став працювати його син, також великий вчений (За Н. Забілою; 243 сл.).

II. Запишіть план своєї розповіді.

III. Напишіть стислий переказ тексту.

276. І. Уважно прочитайте текст. Пригадайте й назвіть відомих українських портретистів, про яких вам розповідали на уроках образотворчого мистецтва.

ПОРТРЕТ

Портрет – це зображення людини, зроблене вугіллям або олівцем на папері, фарбами на полотні, а інколи різцем на камені, металі, дереві.

Гарний портрет не тільки передає глядачу зовнішність людини, а й розкриває риси його вдачі.

Автопортрет – це портрет, зроблений художником із самого себе. (Слово “автоо – грецьке, означає “сам”, “свій власний”). Рембрандт у молодості зобразив самого себе, ошатного, веселого, з дружиною за багато прибраним столом. Вино іскриться в келихах. Соковиті барви, плавні лінії. Здається, сама радість життя виблискує на полотні.

Зовсім інший за характером останній з його автопортретів. Рембрандт постарішав, його не впізнати. Туга, нужденність та втома провели глибокі зморшки на зміненому обличчі. Проте, якщо придивитися уважніше, можна помітити тонку усмішку, що зачаїлася в куточках рота.

Зморшки не можуть приховати її. Це спокійна посмішка великого майстра, який знає, що залишає після себе геніальний спадок.

Видатним портретистом був Ілля Юхимович Рєпін (За Ю. Поляковою; 138 сл.).

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Рембрандт. “Автопортрет з Саскієй на колінах”. 1635 р.

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Рембрандт. “Автопортрет”. 1659 р.

II. Що, крім зовнішності, має показати гарний портрет? Поміркуйте, як це можна передати пензлем і словом.

ІІІ. Усно перекажіть текст.

277. І. Уважно прочитайте текст. Склавши план, напишіть докладний переказ. Доповніть його розповіддю про особливості марафонського бігу як виду спорту.

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

МАРАФОН

Марафон – олімпійський вид легкої атлетики. Це – забіг на дистанцію сорок два кілометри сто дев’яносто п’ять метрів.

За легендою, грецький воїн на ім’я Фідіппід 490 р. до нашої ери після Марафонської битви пробіг, не зупиняючись, від Марафону до Афін, щоб сповістити про перемогу греків. Добігши до Афін, він встиг крикнути: “Радійте, афіняни, ми перемогли!” – і помер.

Міжнародний олімпійський комітет 1896 р. визначив фактичну довжину дистанції від поля битви в Марафоні до Афін у тридцять чотири з половиною кілометри. На перших Олімпійських іграх 1896 р. й на іграх 2004 року марафонський біг справді проходив на дистанції, прокладеній від Марафону до Афін. Ідея організації такого забігу була запропонована французьким філологом Мішелем Бреалем. Цю ідею гаряче підтримав Пьєр де Кубертен, засновник сучасних Олімпійських ігор, та грецькі організатори. У Греції був проведений перший відбірковий марафон.

Остаточно довжина в сорок два кілометри сто дев’яносто п’ять метрів була встановлена 1921 року Міжнародною Федерацією Легкої Атлетики. З перших Олімпійських ігор сучасності марафон став завершальною подією програми легкої атлетики з фінішем на головному Олімпійському стадіоні (З часопису; 170 сл.).

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

II. Розкажіть, на які дистанції ви бігаєте на уроках фізкультури.

III. Назвіть і опишіть види спорту, які входять до легкої атлетики.

278. І. Дуже уважно прочитайте текст. Які ще жахливі хвороби викликає паління? Розкажіть, що ви про це чули на уроках з ОБЖЗ. Спробуйте донести це так, щоб у слухачів ніколи не виникло бажання закурити.

ЗДОРОВ’Я ЗА ДИМОМ

Кожна викурена сигарета скорочує життя людини на п’ятнадцять хвилин. Чи ж не занадто дорого ми платимо за дуже сумнівне задоволення? Куріння прискорює процес старіння. Найбільше страждають від куріння жінки та діти. Чим молодшою почала людина курити, тим більшої шкоди вона собі завдає.

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

 ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

За своїми властивостями впливу на організм нікотин – це наркотик. Від куріння погіршується діяльність кори мозку, якість мислення, кмітливість.

З’являється головний біль, запаморочення.

Установлено, що нікотин є найсильнішою отрутою для серця. Він звужує судини серця та й усіх інших органів. Це значно погіршує кровообіг.

До уваги підлітків, які курять аби набути мужності та солідності: куріння затримує загальний ріст організму.

Дівчата курять тому, що це, на їх думку, красиво й модно чи, бажаючи сподобатись хлопцям. Який парадокс! Красиво, коли обличчя стає некрасивим? Красиво, коли смердить димом? Красиво швидше старіти й раніше помирати? Чи може стало модно кашляти? А що ж до “подобатись хлопцям”, то вони якраз абсолютною більшістю запевняють, що їм дівчата з цигаркою зовсім не подобаються (3 кн. “Чим хата багата”; 157 сл.).

II. Напишіть докладний переказ прочитаного за самостійно створеним планом.

279. І. Уважно прочитайте текст. З’ясуйте, які види верб ростуть у вашому регіоні. У якому народно-релігійному святі верба відіграє першорядну роль? Наведіть народні вислови про цю рослину.

ВЕРБА

З п’ятисот видів верб, які ростуть на нашій планеті, тридцять припадає на Україну. Серед найпоширеніших це такі сорти: біла верба, ламка, гостролиста, або шелюга, білолоз, попеляста, або вушката, і розмаринолиста. Серед пісків найбільш полюбляє рости пурпурова верба, у лісах та болотах – верболоз.

В Україні верби ростуть практично в усіх географічних зонах. Це невибагливе до кліматичних умов дерево однаковою мірою може прижитися як у болотистій місцевості, так і на пісках, у лісі й чистому полі. Здавна люди обіч гомінких доріг і шляхів, що з’єднували сусідні села, висаджували верби. їхня густа крона була надійною схованкою подорожнім од пекучого літнього сонця чи наглої зливи.

Незамінною була лоза при виготовленні ясел для худоби, кошар, кліток для дрібної домашньої живності. З місцевих окоренків виходили добротні човни та олійниці, корита в місцях громадського водопою. З чистої деревини почасти видовбували музичні інструменти. Отож недарма верба росла майже на кожному городі.

З білолозу хімічна промисловість отримує цінні барвники і дубильну речовину, зокрема для вичинення шкіри (за В. Скуратівським; 143 сл.).

II. Усно перекажіть текст, доповнивши розповідь відомостями про обрядове значення верби для українців.




ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. ДОКЛАДНІ І СТИСЛІ, УСНІ ТА ПИСЬМОВІ ПЕРЕКАЗИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ