Граматичне значення і способи його вираження 👍, Науковий портал Predmety.in.ua

МОРФОЛОГІЯ

2. ГОЛОВНІ ПОНЯТТЯ ГРАМАТИКИ

Граматичне значення і способи його вираження

Граматичне значення (граматична сема) є семантичною основою граматичної категорії. Кожне повнозначне слово має одне або декілька лексичних значень і одне або певну кількість граматичних. Скажімо, слово садок співвіднесене з поняттям “ділянка землі, спеціально відведена для вирощування плодових дерев, кущів і под.” і, звичайно, з відповідними конкретними реаліями (обробленою землею, яблунями, грушами, вишнями, малиною і т. ін.); крім того, нульове

закінчення цього слова в називному відмінку однини, співвідносячись із закінченням – а в родовому відмінку однини, засвідчує, що слово включене у відмінкову систему (має відмінкові значення), а зіставлення з називним відмінком множини, де виступає закінчення – и (садк-и), доводить, що це слово має значення числа. Нульове закінчення слова садок відносить його до чоловічого роду. Отже, за допомогою одного нульового закінчення в слові передаються одночасно три граматичні значення: відмінка, числа й роду. Наявність цих граматичних значень засвідчує також належність лексеми садок до слів, яким притаманне

значення предметності. Таким чином, змінні повнозначні слова, незалежно від того, до якої частини мови вони належать, мають різні набори граматичних значень: рід, число, відмінок для іменних частин мови; особа, час, число для дієслів і т. ін. Семантично взаємозалежні граматичні значення утворюють граматичну категорію. Кількість граматичних значень у різних мовах неоднакова, бо кожна мова по-своєму членує світ. Усі мови мають засоби для вираження кількості, якості, часу, простору, віку, статі і т. ін. Але далеко не в усіх мовах ці поняття виражаються граматично. Скажімо, у фінській мові родо-статеві поняття передаються тільки лексично. Граматичне значення може бути вираженим, якщо воно є змістом знака, тобто якоїсь субстанції, що служить для позначення чого-небудь. Одним знаком (як у раніше наведеному прикладі) може передаватися декілька значень і, навпаки, те саме значення може передаватися кількома знаками. Так, значення майбутнього часу недоконаного виду має дві форми вираження (буду працювати – працюватиму), значення давального відмінка однини чоловічого роду передається закінченнями – ові та – у (батькові – батьку), значення орудного відмінка іменника гроші – закінченнями – ми та – има (грішми – грошима) і т. ін. Кожен знак – граматично зв’язана або вільна морфема. Серед граматично зв’язаних морфем розрізняють афікси (ід-у, ід-еиі, ід-е), постфікси (утвєрдити-ся), внутрішні флексії (набрати – наб-и-рати).

Граматичне значення, на відміну від лексичного, властиве не одному слову, а охоплює більші чи менші групи повнозначних слів. При цьому одним знаком (однією формою) у флективних мовах, до яких належить і українська, можна передавати велику кількість значень. Усе залежить від числа парадигм, у які цей знак входить. Так, закінчення – у в дієслові сяд-у є елементом особової парадигми (сяд-у, сяд-еш, сяд-е), часової (сяд-у, сі-в), способової (сяд-у, сяд-ь) та ін. Граматичні значення супроводжують лексичні і навпаки. Так, поняття часу передається грамам тичними значеннями (іду, ішов, ітиму) і лексичними (тепер, зараз, тоді, торік, завтра і т. д). Якщо повнозначні слова мають лексичні і граматичні значення, то так звані службові слова, або аналітичні синтаксичні морфеми,- тільки граматичні. Вони є переважно носіями синтаксичних значень, передаючи поняття просторової взаємозалежності предметів (тополя біля криниці, ставок під горою), якісного стану предметів (яблуня в цвіту, кінь під сідлом), напряму (іти до хати, пливти від маяка), часу (прийти під вечір, працювати до року), сурядності (батько і син), підрядності (прийти, щоб привітати) і под. Проте аналітичні синтаксичні морфеми можуть використовуватися і в морфології, включаючись до складу парадигм. Так, значення наказового способу дієслова в частині особових форм передається синтетично, за допомогою зв’язаних граматичних морфем (ід-и, ід-імо, ід-іть), в решті – аналітично, за допомогою аналітичних синтаксичних морфем-часток хай і нехай (хай/нехай іде, хай/нехай ідуть). Отже, граматичні значення організують думку, а лексичні наповнюють її конкретним змістом.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Граматичне значення і способи його вираження - Довідник з української мови

Схожі записи:

Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Лексика – словарний склад мови. Слово має лексичне значення. Лексичне значення – це те, що слово означає. Слова, що мають...
Додаток – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Додаток Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання...
Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник...
Правила вживання м’якого знака – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання м’якого знака 1. М’який знак (Ь) пишеться в українських словах: А)...
Складнопідрядні речення з підрядними часу – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними часу Підрядні частини часу виражають час або протяжність дії, про яку йдеться в головній...
СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ ПРИСЛІВНИК 5. СЕМАНТИКО-СИКТАКСИЧНІ ГРУПИ ПРИСЛІВНИКІВ Як виразники семантики синтаксичних відношень прислівники неоднорідні і поділяються на обставинно-атрибутивні і власне – обставинні. Обставинно-атрибутивні прислівники виражають ті відношення,...
ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ – ВИГУК ВИГУК 1. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ В українському мовознавстві досить спірною залишається проблема статусу вигуку. У традиційній класифікації частин мови його зараховують до...
СКЛАД ЧАСТОК ЗА ПОХОДЖЕННЯМ – ЧАСТКА ЧАСТКА 2. СКЛАД ЧАСТОК ЗА ПОХОДЖЕННЯМ За своєю формальною структурою частки досить неоднорідні, тому що формувалися на базі різних класів слів. За походженням вони поділяються...
Форми і зміст позакласної роботи 10.2. Форми і зміст позакласної роботи Форми позакласної роботи в школі різноманітні: одні з них проводяться постійно зі сталим складом учнів їх називають систематичними. До...
Зміст і форми словникової роботи 6.2. Зміст і форми словникової роботи Словникова робота повинна спиратися на знання, набуті учнями в процесі засвоєння лексики і фразеології. Сучасна методика рекомендує вивчення слова...
Правопис – ться, – шся в кінці дієслів – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Правопис – ться, – шся в кінці дієслів У дієсловах на – ться вимовляється звук і завжди пишеться м’який знак: Вернеться, Дивляться....
Способи зв’язку слів у словосполученні – Словосполучення і речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Словосполучення Способи зв’язку слів у словосполученні Основною ознакою словосполучень є підрядний зв’язок між головним і залежним словами....
Синтаксичний розбір складнопідрядного речення з кількома підрядними – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Синтаксичний розбір складнопідрядного речення з кількома підрядними Послідовність розбору 1. Зазначити, що речення складне, сполучникове, складнопідрядне, з кількома...
Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних...
Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістика української мови Стилістичні функції абзацу і тексту Стилістичні можливості абзацу й тексту зазвичай ширші й різноманітніші, ніж можливості речення, але водночас вони менш компактні...
Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції. Формування мовленнєвої компетенції учнів, зокрема вмінь сприймати й розуміти думки інших та планувати й створювати власні висловлювання, зумовлює...
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Дієприкметником називається особлива відмінювана форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією...
Дієвідмінювання дієслів складної і складеної форм майбутнього часу – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Дієвідмінювання дієслів складної і складеної форм майбутнього часу Майбутній час Особа Складна форма Складена форма Однина Множина Однина Множина 1 Писати-м-у Писати-м-емо...
Синоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Синоніми (гр. Synonymia – Однойменний) – це слова, які називають одне поняття, відрізняючись при цьому...
Словникові вправи 6.3.Словникові вправи Лексичні вправи займають важливе місце в системі роботи над словом як на уроках вивчення лексики, так і на інших уроках української мови. Ці...
Написання вигуків – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Написання вигуків Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: Шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай,...
Дієприкметник – Дієслівні форми Українська мова Частини мови Дієслівні форми Дієприкметник Дієприкметник – це особлива дієслівна форма, яка називає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка?...
СЛОВОТВІР ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 5. СЛОВОТВІР ДІЄСЛОВА Дієслово характеризується найбагатшою серед інших частин мови словотвірною структурою, йому властива префіксація, суфіксація, використовуються інтерфікси, закінчення (флексії), у творення дієслівних форм...
Відокремлені члени речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Відокремлені члени речення Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні...
Складне речення і його ознаки СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складне речення Складне речення і його ознаки Складним реченням називається синтаксична одиниця, утворена з двох чи кількох об’єднаних за змістом та інтонацією...
Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Сама назва свідчить про те, що ці слова пов’язані з дією (а отже, і з дієсловом) і водночас...
Особливості вивчення морфології Особливості вивчення морфології Вивчення частин мови спрямовано на поглиблення знань учнів про граматичне і лексичне значення слова, про особливості словозміни й словотворення в українській мові,...
Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських...
Ареальні фразеологізми української мови – ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ФРАЗЕОЛОГІЯ Розділ 12 ПОЗАЛІТЕРАТУРНА ФРАЗЕОЛОГІЯ § 36. Ареальні фразеологізми української мови У кожному говорі (ареалі), крім літературних, функціонують регіональні фразеологічні одиниці, не зафіксовані загальномовними словниками, або...
Стилістика сполучників Стилістика української мови Стилістика сполучників В усіх стилях мови й мовлення активно використовуються сполучники – не повнозначні (службові) слова, якими поєднуються в одне семантико –...
Розділові знаки при однорідних членах речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки при однорідних членах речення 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані...
Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой,...
Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий,...
Види речень – Речення Українська мова Синтаксис Речення Речення – це найменша одиниця спілкування, яка є виразом закінченої думки. Види речень 1. За будовою: – двоскладні (граматична основа складається...
Е (невипадний) – І (невипадний) – Чергування голосних у дієслівних коренях УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Чергування голосних у дієслівних коренях Е (невипадний) – І (невипадний) Це чергування теж відбувається в коренях дієслів,...