ГРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. ЛЮДИНА І БІОСФЕРА

§27. ГРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

 ГРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

Мал. 116. Зріз грунту

Які особливості грунту як середовища існування організмів? Як ви пам’ятаєте, грунт – це верхній родючий шар твердої оболонки Землі (літосфери), утворений діяльністю живих організмів. Грунт становить собою систему порожнин, заповнених водою або повітрям. Завдяки наявності води умови існування дрібних організмів у грунті наближаються до подібних у водоймах. Вологість грунту завжди вища, ніж повітря,

тому організмам легше переживати періоди посухи в грунті.

Іншою характерною особливістю грунту як середовища існування організмів є порівняно невелика амплітуда добових і сезонних коливань температури (наприклад, на глибині понад 2 м сезонні коливання температури майже не відчуваються). Це дає організмам можливість переживати в глибині грунту в активному чи неактивному стані періоди високих або низьких температур. Значні запаси органічних речовин грунту слугують кормовою базою для різноманітних організмів.

Різні типи грунтів відрізняються за розмірами грунтових часток і вмістом органічних

сполук. Розміри грунтових часток визначають шпаристість грунтів: чим вони більші, тим більший діаметр шпар. У свою чергу, розміри шпар впливають на властивості грунту: в грунтах з добре розвиненою шпаристістю легше вглиб проникають розчини солей і повітря, а також легше прокладати ходи тваринам (наприклад, ходи дощових черв’яків виявляли на глибині до 8 м).

Над грунтом розташований шар підстилки, який формується здебільшого з рослинного опаду. За участю мешканців підстилки (бактерій, грибів, водоростей, тварин) її органічні речовини активно переробляються, перемішуються з мінеральними і надходять у верхній шар грунту.

Верхній шар грунту – гумусовий. Він темно забарвлений і має високий вміст органічних сполук. Саме цей шар і визначає родючість грунту, тобто забезпечує рослин водою та елементами живлення. В середньому шарі грунту осідають і переробляються сполуки, які надійшли з верхнього шару. Нижній шар це материнська порода, матеріал якої з часом подрібнюється і перетворюється на грунт (мал. 116).

Грунт – стабільніше середовище існування порівняно з наземно-повітряним. За допомогою вертикальних міграцій мешканці грунту (тварини, бактерії) знаходять оптимальні умови існування. Більшість мешканців грунту потребують підвищеної вологості, що пов’язано з характером живлення або нездатністю покривів утримувати вологу в їхньому тілі.

Склад грунтового повітря значно відрізняється від атмосферного: вміст вуглекислого газу в 10-100 разів вищий, а кисню – в декілька разів нижчий. Оскільки кисень надходить у грунт переважно з атмосферного повітря, то з глибиною його вміст знижується.

Які групи організмів мешкають у грунті? Різноманітність умов існування в грунті зумовлює і різноманітність організмів, які там мешкають (мал. 117). У грунті розташовані кореневі системи і видозмінені пагони вищих рослин. На поверхні та у верхніх шарах грунту мешкають водорості (зелені, діатомові), гриби, лишайники, ціанобактерії. Грунтові бактерії дуже різноманітні; в деяких грунтах вони можуть проникати вглиб до кількох метрів. Серед них є автотрофи (переважно хемосинтетики) і гетеротрофи. Грунтові гриби трапляються в грунтах різних типів, де є запаси органіки.

Серед тварин трапляються як постійні мешканці грунту (круглі та малощетинкові черви, деякі кліщі, комахи, кроти, землерийки, сліпаки), так і види, які мешкають у ньому протягом більшої частини свого життєвого циклу (наприклад, личинки хрущів) Деякі види тварин мешкають у грунті лише під час несприятливих періодів (зимівлі, посухи): деякі комахи, земноводні, плазуни, ссавці.

 ГРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

Мал. 117. Мешканці грунту:

1 – амеби; 2 – джгутиконосець;

3 – нематода; 4 – кліщ; 5 – дощовий черв ‘як;

6 – ногохвістка; 7 – багатоніжка – ківсяк;

8 – мокриця; 9 – коловертка; 10 – личинка хруща

Тварини мають певні пристосування до життя в грунті, насамперед до пересування в ньому. Одні тварини активно прокладають ходи за допомогою скорочень мускулатури тіла (дощові черв’яки), інші – за допомогою риючих кінцівок (вовчок, кріт). Дрібні тварини (найпростіші, круглі черви, кліщі) пересуваються грунтовими шпарами. Пристосуванням до низького вмісту кисню в грунті є здатність поглинати його крізь тонкі покриви (круглі та дощові черви тощо). Нестачу кисню, вологи або, навпаки, перезволоження тварини здатні уникати за допомогою вертикальних міграцій (круглі та кільчасті черви, кліщі, комахи тощо).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ГРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ - Біологія


ГРУНТ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ