ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

Ключові слова та поняття:

– лексичне та граматичне значення слова; власне українські й запозичені слова; архаїзми, історизми, неологізми; діалектні слова; професійні слова й терміни; фразеологізми

ЛЕКСИКА – це сукупність слів мови, її словниковий склад. ЛЕКСИКОЛОГІЯ – це розділ науки про мову, що вивчає лексику.

Слово має лексичне значення. Це зміст слова – те, що воно називає.

Лексичне значення слова не слід сплутувати з його граматичним значенням. Граматичне значення вказує на належність

слова до певної частини мови та його граматичні ознаки.

57. Прочитайте. Витлумачте лексичні значення виділених слів. Який розділ науки про мову вивчає слова, їхнє значення, походження й уживання?

1. Слова – як крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти (Ю. Мушкетик). 2. Не знаючи слів, ти не зможеш пізнавати світ (Конфуцій). 2. Не існує таких звуків, кольорів, думок, для яких не було б у мові влучних слів (К. Паустовський).

– Якою мірою ефективність спілкування пов’язана з кількістю відомих мовцеві та вживаних мовцем слів?

– Як ви розумієте вислів доцільне вживання слова?

Розкажіть про зображене на фотографії. Чи легко вам було добирати слова до своєї розповіді? Чому?

 ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА

§ 5.ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА

За походженням слова української мови поділяють на дві групи:

– власне українську лексику (незапозичені слова);

– запозичені слова.

Серед незапозичених слів розрізняють:

– спільні для багатьох слов’янських мов: земля, небо, вода, сестра, брат, давній, говорити;

– властиві тільки українській мові (власне українські слова): галявина, збагнути, мрія, кмітливий, либонь, линути, мабуть.

У власне українських словах уживаються такі суфікси:

 ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА

Запозичені слова становлять приблизно десять відсотків від словникового складу української мови. Це слова, запозичені зі слов’янських мов (візерунок, кепський, гудзик, завзятий, хлопець – з польської; парубок, праця, прудкий, бажати, клопіт, невіглас, цікавий – із чеської) та неслов’янських (Біблія, ікона, ангел, демократія, театр – із грецької; джентльмен, футбол, спортсмен, вокзал, гумор, долар, Інтернет – з англійської; палац, пальто, газета, капелюх, тріо, квартет, соло – з італійської та ін.).

58. Прочитайте. Подані синонімічні ряди завершіть дібраними з довідки власне українськими словами.

– Здібності, обдаровання, талант,…

– Прикрий, каверзний, гидкий,…

– Забаганка, вигадка, химера,…

– Охороняти, чатувати, пильнувати, …

ДОВІДКА

Примха, хист, стежити, капосний.

59. Прочитайте. Визначте вжиті в реченнях власне українські слова. Витлумачте лексичні значення цих слів, за потреби звернувшись до Тлумачного словничка.

1. Не надивлюся на довкілля – поглянь, яка краса кругом! (Д. Білоус). 2. Комаха зелена сюрчить на осонні (Т. Щегельська).

3. Впав чоловік в травицю долілиць (І. Драч). 4. Не був я гарним бандуристом: не та снага та й обмаль хисту (І. Коваленко). 5.І щось бентежило, прозоро жебоніло (О. Мороз). 6. Оглядаюсь назад мимохіть (Л. Воловець).

– Порівняйте лексичні значення слів: мимохіть – мимохідь; долілиць – горілиць. Усно складіть речення з кожним зі слів.

60. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Витлумачте лексичні значення поданих слів у вигляді словникових статей. Словникові статті запишіть.

 ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА

I. Громада, чарівний, відволікати.

II. Вибалок, яскравий, залишити.

– Поясніть, як ви розумієте рядки поета Василя Голобородька “Кожне слово нашої мови проспіване у Пісні. Кожне слово нашої мови записане у Літописі”.

61. Складіть і запишіть речення з поданими власне українськими словами. Лексичні значення слів з’ясуйте за словником.

I. Глузд, вщерть, сахатися, сутужно, поспіль.

II. Перегодом, неборак, проноза, навшпиньки, шарварок.

62. Прочитайте. Визначте вжиті в реченнях синоніми. Яке зі слів-синонімів – власне українське, яке – запозичене? За яким словником можна з’ясувати походження та лексичне значення слова?

Там розкинулись гори високі, Там потоків дзвінкий водограй.

З журналу “Барвінок”

Київські фонтани на майдані, Златоглавий Київ шле вітання.

О. Кононенко

– Розкрийте значення вислову водограй натхнення. У прямому чи переносному значенні вжито слово водограй?

– Складіть і запишіть віршик, використавши такі рими: водограй – диво-край (пам’ятай, розгортай); фонтан – туман (каштан, ураган).

63. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. У кожному реченні визначте слова, запозичені з неслов’янських мов.

1. Грамат..ці підкоряються навіть імператори (Латинське прислів’я). 2. Академ..к мав в..личезну бібл..отеку та в..лику колекцію староруських ікон (За П. Загребелъним). 3. Печериця гонориться, наче виграла міл..йон. Їй нове ім’я вже сниться, нетутешнє – Шампін..йон (Г. Гарченко). 4.”Анахронизм це і дурня, що від книжок усі знання”, – поважно заявив Баран і втупивсь у телеекран (С. Коваль).

– Позначте в словах орфограму “літери и-i в іншомовних словах”. Поясніть написання слів відповідним правилом.

– Зі словника іншомовних слів випишіть 3-4 слова, що вживаються в прямому та переносному значеннях.

64. Перепишіть речення, уставляючи на місці крапок слова, вибрані з довідки.

1. … – проміжок часу. 2. … – неприємна подія, непорозуміння. 3. … сплетений з конопляних волокон тонкий канат. 4. … – скорочення або викреслення в тексті. 5. … – службовець, який розносить ділові папери. 6. … – незабудоване місце; площа.

ДОВІДКА

Кур’єр (франц.). Лінь (гол.).

Майдан (араб.). Період (грец.).

Інцидент (лат.). Купюра (франц.).

– Поясніть, що означає примітка в дужках після слова.

– Визначте в іншомовних словах орфограми. Поясніть написання слів відповідними правилами.

65. Прочитайте. Визначте слова, запозичені з неслов’янських мов. Витлумачте їхнє лексичне значення. За допомогою словника іншомовних слів з’ясуйте походження цих слів.

1. Письменники мусять не лише відтворювати життя, а й додавати людям патріотизму (М. Адаменко). 2. Не пливи за течією. Вироби тверді орієнтири, що таке добро і що – зло. Ідеал є один – добра і справедливості, чесності й любові (В. Стус). 3. Чи в простім конверті, чи по Інтернету написав би, сину, з ким ти там і де ти (В. Бровченко). 4. Сучасні діти на “ти” з комп’ютером, вони чудово знають, що таке айпад і айпод (3 газети “День”).

– Визначте в іншомовних словах орфограми.

66. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

Мон..тор, д..сплей, р..мейк, рем..кс, клав..атура, кл..п, х..т, пр..нтер, сер..ал, тр..лер.

Які зі слів стосуються комп ‘ютерної техніки? Які – мистецтва?

67. І Перепишіть, уставляючи пропущені літери або апостроф. Визначте слова іншомовного походження, підкресліть їх.

1. Комп..ютери й шаблі однаково м..нають (І. Павлюк). 2. Рожевий вечір, як флам..нго, над нами крила ро..простер (Д. Луценко). 3. Біла пан..а з..матихо ступала назустріч (В. Шкляр). 4. Морози ієрогл..фи в..водять на шибі (О. Слоньовська). 5. У кафе інтер..єр пр..красили к..рамічні вазочки з квітами (Л. Клименко).

– Визначте слова, ужиті е переносному значенні. Розкрийте ці значення.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ

ОСОБЛИВОСТІ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ. УСНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ

68. Прочитайте. Чи дає уривок змогу уявити, які живуть у цьому приміщенні люди? Розкажіть про це.

Христина увійшла у велику кімнату. Рука мимоволі потяглася до вимикача.

Серце підстрибнуло. На неї дивилися чорні скляні очі. Чорне, аж до синього полиску пір’я, міцний дзьоб – в опудалі ворони не було нічого загрозливого. Але серце закалатало від несподіванки.

Ти баї Опудало стояло на полиці справжнього каміна! Забута дитяча мрія, навіяна казками Андерсена…

Камін викладений з масивної старої цегли. Він має форму двох великих приземкуватих літер “П”, менша стоїть на більшій. На одній із поличок вгніздилося опудало птаха, на іншій поблискує великий компас у дерев’яній оправі.

У центрі кімнати – овальний стіл. Під стіною – різьблена, заповнена книжками шафа. Вікна ховаються за цупкими оксамитовими портьєрамифісташкового кольору.

Праворуч від входу, ближче до каміна, – шкіряний диван із картою світу над ним. По інший бік від каміна – крісло, глибоке й помітно продавлене.

Інтер’єр для зйомок фільму про початок минулого століття!

За Г. Вдовиченко

– Що розповіли меблі й речі про хазяїв приміщення?

– Пригадайте, у яких художніх творах вам траплявся опис приміщення. Як ви гадаєте, навіщо письменники вводять такі описи до своїх творів?

– Опис приміщення допомагає розповісти про життя людей, їхню працю та побут, інтереси й захоплення. Часто саме вигляд приміщення дає змогу зрозуміти внутрішній світ, характер людини. Внутрішній вигляд приміщення називають інтер’єром.

69. Прочитайте. Назвіть, що саме описав автор, щоб відтворити вигляд приміщення. На які меблі та речі він звернув увагу читача? З якою метою?

У покоях єпископа

Єпископ сидів біля столу і щось писав.

На чималенькому столі лежало багато паперів. Тут було й багато книг. Для пильної роботи книги було познімано з різьбленої кленової полиці. На висоті людського зросту ця полиця облягала майже всю кімнату.

Лежали на столі книги церковні. Розкриті лежали і світські книги, польські і французькі, що з них черпав чимало мудрого цей учений чернець.

На тім столі лежав і тодішній Словник української народної й книжної мови. Було в тому словнику й пояснення слів грецьких, латинських, французьких. Був той словник складений року 1627 київським друкарем, молдаванином Бериндою. Видали словник о тій порі, коли в європейських країнах путніх словників було не так уже й багато.

Єпископ особливо часто припадав до цього щирого, народного струмка і радів щедрій красі українського слова, що в нім буяє сила нашого народу.

На столі лежали шабля, пістоль, а поруч із ними золотий хрест. На шаблю пильно дивився намальований на дверях козак Мамай.

За О. Ільченком

– Про які риси вдачі господаря кімнати “розповів” інтер’єр?

Щоб описати приміщення, потрібно вказати:

– яке воно за розміром і формою, світле чи темне;

– на місце розташування у приміщенні меблів і речей;

– на ознаки цих меблів і речей.

Отже, складниками опису приміщення є опис місця й описи окремих предметів.

“Відомим” у реченні опису місця є вказівка на місце розташування предмета (посередині, під стіною, в кутку, ліворуч), а “новим” – назва предмета.

Наприклад:

 ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА

У реченнях опису предметів, що містяться у приміщенні, “відомим” є назва самого предмета або його частин, а “новим” – ознаки. Наприклад:

 ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА

Таким чином, речення опису приміщення слід будувати за такою схемою:

 ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА

Наприклад: На стінах висять картини в дерев’яних рамах.

70. Прочитайте. Доведіть, що в уривках описано саме приміщення. У кількох реченнях опису визначте “відоме” та “нове”.

I. Кімната була простора, десь на сто людей. Стіни зведені з хмизу й обмазані глиною. Попід стінами стояли лежанки. Посередині на гаку висів чималий казан, з якого йшла густа пара. Під казаном горів вогонь. Дим виходив димарем угору.

На стінах висіла козацька зброя. У кутку стояла ікона Богородиці Покрови, перед нею горіла лампадка. Уздовж куреня стояв довгий стіл, а з обох боків – лави.

За А. Чайковським

II. Кімната зустріла тишею. Було тут п’ятнадцять квадратних метрів і одне вікно. Усе, як завжди, кожна річ на своєму місці. Під стіною – ліжко, шафа. Біля вікна – робочий стіл, на ньому – шкільний ранець, над ним – книжкова полиця. По стінах – фотографії, вирізки з журналів. На підвіконні – кактус. Нічого особливого. Саме так, напевно, виглядають кімнати більшості дванадцятирічних дівчаток.

За О. Печорною

– Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби зверніться до Тлумачного словничка.

– Які з наявних у приміщенні речей чітко вказують на історичну добу?

– Що розповіли описи приміщень про людей, які в них мешкають? Хто ці люди?

– Визначте стиль уривків. Свою думку доведіть.

Опис приміщення може бути складений у науковому або художньому стилях.

У науковому описі приміщення інформацію про його розмір, форму, освітлення, колір стін, меблі та предмети, які там є, подають безсторонньо, ставлення автора до описаного не висловлюється. Мета такого опису – точність і конкретність. Слова вживають лише в прямому значенні.

У художньому описі приміщення створюють образи предметів і речей, які його наповнюють, а також передають ставлення до описаного. Мета художнього опису – сформувати певне ставлення до приміщення й до людини, яка там мешкає або працює. У такому описі використовують художні засоби:епітети, порівняння, персоніфікації та ін.

71. Прочитайте. Визначте стиль кожного з уривків, свою думку доведіть.

І. Внутрішнє планування українського житла характеризувалося повсюдною єдністю. Вариста українська піч завжди займала внутрішній кут хати і була обернена своїм отвором до фасадної стіни, у якій були вікна. По діагоналі від печі влаштовували парадний кут (покуть), де розміщували ікони, прикрашені рушниками. Під іконами уздовж бічної (причілкової) стіни ставили стіл. Біля столу попід тильною (задньою) стіною розміщували довгу дерев’яну лаву, а із зовнішнього боку – маленький переносний ослінчик. Простір між піччю та причілковою стіною заповнювався дерев’яним настилом на стовпчиках (піл). Удень він використовувався для хатніх робіт, уночі слугував спальним місцем.

З кн. “Українська минувшина”

II. Хата в садибі була стародавня, з покривленими стінами. З веранди вело троє дверей: до комори, кухні і великої світлиці на четверо вікон.

У літній кухні, або ж хатині, як я її називав, стояли плита, старий холодильник, був набір усілякого посуду, черпаки, відра, каструлі, у хліві – паливо.

Із чотирьох кутків світлиці на мене допитливо дивились образи у вишитих рушниках: Божа Мати з Малям, сам Господь Вседержитель, святі преподобники й угодники. На стіні під образами цокали старі дзигарі з зозулею над римськими цифрами. У хаті були ліжка, диван, два столи, шафа, мисник.

На веранді – столи, довга лава й канапа.

За В. Коренчуком

– У 2-3 реченнях художнього опису визначте “відоме” та “нове”.

72. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Прочитайте. Визначте вжиті в реченнях

Художні засоби: порівняння, епітети, персоніфікації. Яка їхня роль в описах приміщення?

1. Хатиночка як чашечка: невеличка, чиста, ясна, весела (Панас Мирний). 2. У хаті глухо, як у печері (Л. Костенко). 3. Кімната сміється голубими вікнами (Є. Гуцало). 4. Кімната біла. В зморшках сива стеля. Старенька піч схилилась до стіни. Бабусина задумлива оселя збудована давно, ще до війни (О. Довгопят).

– Пригадайте випадок із вашого життя, до якого можна було б застосувати прислів’я “Де родина гідненька, там хатинка біленька”. Розкажіть про це.

73. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту. Які типи мовлення поєднано в тексті?

У світлиці

Гетьман пройшовся панською світлицею. Цей палац козаки захопили кілька годин тому.

Натерта до блиску підлога сковувала ходу гетьмана. Вікна було запнуто важкими портьєрами, тому в кімнаті стояли сутінки. Після довгої їзди хотілося впасти на прикрашену химерними птахами отоманку й бодай хвилину спочити. Або ж опуститися в глибоке крісло й посидіти хвилину-другу.

Гетьман підійшов до вікна, відсунув портьєру. Яскраве сонячне світло перерізало кімнату навпіл, блискітками заграло на підлозі. Блискітки були різноколірні, бо високі вікна були оздоблені вітражами.

З передпокою долинув жіночий плач і гомін суперечки. Відчинив важкі двері й зазирнув джура. До гетьмана просилася молодиця. Це була дружина панського наглядача, отого, що людей тяжко мучив. Суд над тим виродком уже призначено… Просить на чоловіка зглянутися. Діти в неї…

З невеличкої скриньки на столі гетьман вийняв туго набитий грішми гаман.

– Отут, Петре, гроші. Для неї й дітей. Віддаси. А помогти не можу. Усе суд вирішить.

За В. Кулаковським

– З’ясуйте за Тлумачним словничком лексичні значення виділених слів.

– Визначте стиль тексту, свою думку доведіть.

– Складіть і запишіть план тексту.

– Усно перекажіть текст за планом.




ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА