ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ – СПОЛУЧНИК

СПОЛУЧНИК

4. ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ

Сполучники розрізняються способом поєднання простих речень і членів речення, що є результатом згортання таких речень. Залежно від способу поєднання вони поділяються на три групи: 1) одиничні; 2) повторювані; 3) парні.

Одиничні сполучники, поєднуючи прості речення або члени речення, не повторюються при них і не поділяються між ними. Вони охоплюють переважно прості сполучники, зокрема і (й), а, але, та: “Тихий легіт тихо віє І зелений пестить лан, Сонну землю звільна криє Запашний нічний

туман” (Переклади М. Лукаша); “Надворі було зоряно й тихо” (Гр. Тютюнник); “Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину” (Т. Шевченко).

Повторювані сполучники вживаються при кожному простому реченні або членові речення, поєднуючи їх в одне складне або проте ускладнене речення. До повторюваних належать здебільшого сполучники і…і, ні…ні, то…то, або… або, чи…чи: “Не забувається повік, Що серце пам’ята,- І дружба перша, і любов, / молоді літа”

(Переклади М. Лукаша); “Степан як з ніг не зіб’ється: то показує, де що брати, то висилає хлопчиків по черзі бігать за хутір і виглядати, чи не видно од шляху легкової машини, то ходить навколо столів і… вже вкотре підраховує, скільки людей уміститься” (Гр. Тютюнник); “Вона боротись буде до загину: Або загине, або переможе” (Леся Українка).

Парні сполучники, що складаються з двох частин, зв’язуючи тільки два простих речення або два члени речення, розподіляються між ними. Парними є сполучники не тільки… але і (й), не лише… а й, як… так і, як не… так, хоч… але (та, зате, проте, однак), якщо… то: “Демократично, гласно обговорювати і вирішувати всі питання стає не тільки нормою, а й внутрішньою потребою наших працівників” (з газ.); “Як історик М. Грушевський глибоко усвідомлював, що тільки через мову людина переймає досвід, знання, уміння не лише людей, що живуть довкола неї, а й досвід і знання попередніх поколінь, інших народів” (журн.); “M. Грушевський поєднав у собі як теоретика, так і практика стильової розбудови української мови” (журн.); “В хаті було, як у вінку. Хоч убогість, справді, виглядала тут з усіх кутків, однак вона мовби згладжувалась дбайливою, якоюсь цнотливою чистотою, що лежала на всьому” (О. Гончар); ” – Отак і в житті, – каже Марися Павлівна. – Якщо ти зло кому заподіяв, то раніш чи пізніш воно ж до тебе й повернеться” (О. Гончар).




ГРУПИ СПОЛУЧНИКІВ ЗА СПОСОБОМ УЖИВАННЯ – СПОЛУЧНИК