Іменники – родо-видові поняття числа – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА

ІМЕННИК

ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА

Іменники – родо-видові поняття числа

Іменники – родо-видові поняття в категорії числа посідають особливе місце, їх виділення пов’язують із залишковим явищем числових розрізнень в індоєвропейській мові, де іменники мали форми числа в ролі форм цілих слів Форми числа були відмінюваними словами, але за значенням не були формами словозміни. Родо-видові поняття як форма числа іменника відображають не одиничний елемент множинності і не актуальну множинність елементів класу,

а даний клас предметів у сукупності його елементів2. Такий іменник, виражений грамемою однини, позначає не одиничний предмет, а цілий вид, у структурі речення йому властива узагальнено – числова функція, напр.: “Під час інструктажу робітник знайомиться з діючими правилами з техніки безпеки й охорони праці” (Технол. інструкція); “І на вільних полях, в свою землю ратай Кине зерна добірного жита” (М. Старицький); “Селянин без поля – старець без рук і без ніг” (Панас Мирний); “Білоголовий
орлан належить до найбільших хижих птахів Північної Америки” (Посібник із зоогеографії); “Митцю не треба нагород, його судьба нагородила” (Л. Костенко). Позначати загальне поняття предмета даного класу можуть назви осіб, представників рослинного і тваринного світу тощо, у цих лексемах порушена співвіднесеність змістових і виражальних засобів, неозначена сукупна множинність предметів, або узагальнення, відтворене немаркованим членом числового протиставлення, тобто одниною.

Функція узагальненої множинності варіюється за відтінками родо-видового поняття, зумовленими формально-граматичною структурою вислову. Узагальнення може бути поданим через один предмет як типовий, напр.: “Випав удушливий день саме серед гарячої пори жнив. Під такий час колена хвилина дорога селянинові” (Панас Мирний); “Учений агроном – еколог вирішуватиме три групи питань: охорона грунтів, охорона рослин, вирощування екологічно чистої продукції” (журн.); “І в сироти на подвір’ї сонце засвітить” (прислів’я); “На те щука в морі, щоб карась не дрімав” (прислів’я); “Чорний баклан годує рибою своїх пташенят” (З. Тулуб). Відтворення семи узагальненого числа потребує особливої конструкції речень, де функціонують у ролі родо-видових понять іменники. Мета вислову – створити ситуацію узагальненої сукупності предметів, тому при іменниках відсутні вказівні займенники цей, такий, які є кванторами-конкретизаторами імені. При іменниках – підметах або придієслівних членах присудки передають номінацію дії з відтінком модальності; вживані дієслівні форми третьої особи однини, у структурі змісту дієслів переважає сема процесуального стану.

Наступне поняття узагальненого числа формується тоді, коли іменник називає цілий вид або розряд предметів, присудок при цьому вживається в ролі назви – характеристики. Фактор часової віднесеності в цій мовній ситуації у реченні відсутній, присудок характеризує предмет за станом і виражений іменною частиною, напр.: “Місяць – риба – найплодючіша з усіх: вона відкладає 300 мільйонів ікринок” (журн.); “Амазонська пшениця – рослина багаторічна” (журн.); “Чай – це вічнозелене дерево на своїй батьківщині ” (жури.); “Сорока – корисний птах: знищує шкідників” (журн.); “Сосиска і сарделька – це різновид варених ковбас” (Українські страви).

Функцію узагальненого числа виражають іменники з грамемою однини, які позначають сукупну множинність як єдине ціле. Такі лексеми належать до назв маси, речовини, кількісний обсяг яких не потребує обмежень. У реченнях з узагальнено – числовою функцією назв маси, речовини вказівка на часову віднесеність дії не суттєва, напр.: “А прийде зима, тоді перепродую сало, рибу, яйця, пшоно” (і. Нечуй-Левицький); “Рання пташка пшеницю клює, а пізня очиці дере” (прислів’я); “Плоди горобини входять до складу вітамінного чаю” (з газ.); “Тут знаходиться господарство, яке вирощує форель” (з газ.); “Тільки на ріках зійшла льоду шиба, зразу заграла, прокинувшись, риба” (Л. Баранович).

Елемент узагальнення присутній у структурі змісту речень з дистрибутивною функцією, його носіями є лексеми, марковані грамемою однини, напр.: “І кожний з нас те знав, що слави нам не буде” (І. Франко); “І кожен з них бою хотів” (М. Нагнибіда).




Іменники – родо-видові поняття числа – ІМЕННИКИ СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНОГО ЧИСЛА