Соціологія короткий енциклопедичний словник
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА – збагачення та перебудова інформаційно-комунікативних засад функціонування суспільства і його найважливіших підсистем – в-ва, управління, науки, освіти, сфери послуг, грошово-касових операцій, медицини, криміналістики, охорони довкілля, а також побуту та сфери особистої трудової діяльності людей. Необхідність такої соціальної перебудови зумовлена зміною факторів соціально-екон. розвитку, що відбулася у 70-х pp. – вихід на одне із перших місць (за значенням)
Техн. базою I. с. є сучасна комп’ютерна і телекомунікаційна техніка (особливо персональні ЕОМ, електронна пошта, відеосистеми, а в недалекому майбутньому – системи штучного інтелекту), яка становитиме основу нових інф. технологій. Проте I. с. – це не вузькотехнол., а широкий підхід до сусп. перетворень, що передбачає перебудову усього комплексу умов і засобів розгортання інф. процесів у суспільстві. Мовиться не лише про створення відповідної техн. бази, а головним чином про модернізацію соціально-екон., юридичних,
Поняття інф. середовища охоплює усі фактори, які впливають на інф. процеси та системи протягом їх життєвого циклу – від проектування до припинення використання. Конкретно – це апаратні засоби, банки даних і бази знань, програмне забезпечення, телекомунікації, рівень підготовки спеціалістів і користувачів та їх культури, нові форми стимулювання і контролю, методи, засоби, стиль управління, документопотоки, процедури, регламенти, штатні розклади, організаційно-екон. структури. Мовиться про заміну (у припустимих межах) “паперової” інформатики людино – машинними (діалоговими) системами, створення нових, набагато ефективніших моделей діяльності людей у різних сусп. сферах, проникнення розуму і здорового глузду у всі пори соціального життя, створення інф. комфорту. Таку перебудову неможливо здійснити без широкого застосування методів і інструментарію прикладної соціології. Заг. міркувань про “закони” плину соціальних процесів тут явно недостатньо. З’являється необхідність мобілізувати конкретний досвід і знання експертів, а також залучення до цього сусп. думки.
Найважливішою метою I. с. є забезпечення широкого доступу громадян до набутих суспільством знань (інф. ресурсів), зняття організаційних, технол., політ, та ін. обмежень у сфері циркулювання інформації в соціальному організмі. При цьому, звичайно, важливо забезпечити захищеність людини в умовах нового інф. середовища, а також врахувати інтереси держави та її ін-тів щодо визначення даних, які не підлягають розголошенню. В суттєвих аспектах I. с. співвідноситься з його інтелектуалізацією – розвитком соціального інтелекту. Важливе значення для успішної I. с. має соціально-політ. клімат у країні. Найкращою атмосферою для I. с. є та, яка передбачає розвиток демократії, гласності, модернізації г.-п. механізму, створення правової держави, робить ставку на “людський фактор”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)