ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має два значення: по-перше, він характеризує процес і стан поєднання різних за якістю соціальних елементів

у функціонально єдиний організм, систему, цілісне утворення; по-друге, ним фіксується процес входження до певної системи (цілісності), яка вже утворилась, тієї чи іншої соціальної частки (групи, індивіда), що зливається з системою й набуває ознаки її структурного, складового елемента. Отже, у першому випадку мова йде про множинність взаємодіючих у процесі з’єднання елементів, у другому – про надходження до системи й злиття з нею поодиноких елементів чи явищ (інтегрування в систему).

I. с. спостерігається

на різних рівнях життя суспільства, в різних соціумах. На рівні малих (контактних) груп вона виступає змістовним еквівалентом таких понять, як “згуртованість”, “консолідація” і є однією з характеристик групової динаміки (Л. Фестінгер, А. Зендер). На рівні великих систем інтеграція ототожнюється з “функціональною єдністю соціальної системи” і гіпотетично може бути представлена як покажчик її життєздатності (А. Радкліфф-Браун, Т. Парсонс). Незважаючи на те що “функціональна інтеграція” здебільшого характеризує стан системи чи певної соціальної цілісності, I. с. як таку не можна обмежувати функціонально-статичним аспектом, бо вона наявна і в процесі змін, соціального розвитку як певна домінанта поєднувальних явищ на тому чи іншому його етапі (інтегративні тенденції).

Поняття I. с. співвідноситься з поняттям соціальної диференціації (див.) І. соціальної дезінтеграції. Ці парні співвідношення принципово різняться між собою і їх не можна змішувати. I. с. і соціальна диференціація – такі процеси чи стани, які взаємообумовлюють і взаємодоповнюють одне одного, завдяки чому система (соціум, група, держава) “живе” і рухається, перебуває в усталеному стані, якщо між ними встановлюється динамічний баланс. Отже, I. e. і соціальна диференціація становлять функціональну єдність: I. e. виникає і існує лише там, де існує диференційованість, множинна розподільність, а остання може відбуватись лише у межах певної соціальної цілісності. Співвідношення I. e. і соціальної дезінтеграції характеризує інший аспект процесу функціонування і розвитку певного соціуму – момент або етап закономірного розпаду, подрібнення, спрощення системи, її редукції до окремих частин, одні з яких гинуть, а інші – набувають самостійного буття. Дезінтеграція може також означати не розпад системи як цілого, а випадання з неї лише окремих її елементів, частин, які починають функціонувати за новим алгоритмом і рухатись у “своєму напрямі”.




ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА