ІНТЕРВ’Ю НАРРАТИВНЕ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ІНТЕРВ’Ю НАРРАТИВНЕ (РОЗПОВІДНЕ) (англ. narrative – розповідь, оповідання) – своєрідний вид вільного інтерв’ю, яке не є сумою відповідей, а являє собою імпровізовану цілісну розповідь респондента про власний життєвий досвід, яка реєструється на магнітну плівку, дослівно транскрибується і в такому вигляді становить матеріал для аналізу із застосуванням логіки якісного дослідження. Після установлення довірливої атмосфери респондентів просять розповісти про сукупність подій, у яких вони

брали участь (то може бути якийсь колективний процес, власна історія життя чи її фрагмент або щось ін.). Після початку наррації дослідник уважно та зацікавлено слухає розповідь, утримуючись від запитань чи коментарів, які завадили б спонтанності розповіді чи перервали її. Запитання, що виникають у зв’язку зі змістом наррації, та теорет. запитання, пов’язані з темою дослідження, ставляться після її завершення. Нарратив розуміється як засіб організації людиною свого сприйняття та розуміння зовнішнього світу, як вичерпний, заг. орієнтаційний взірець, що одночасно відокремлює суттєві елементи від
несуттєвих. Імпровізована розповідь – це природна і первинна мовна структура, з якої в результаті культурного перетворення виводяться вже всі інші варіанти комунікації (аргументація, опис тощо) і тому здатна відтворити дійсний перебіг подій, а не просто розмірковування, оцінні судження. Крім того життєвий досвід реконструюється не через опис статичних станів, а у контексті процесуальності. Звертання до нарративу відповідає духу феноменол. аналізу, що декларує схильність до природних даних. Від часу першого застосування такої техніки проведення інтерв’ю (в першій пол. 70-х pp. XX ст.) наррація застосовувалась у дусі інтерпретативної соціології для більш адекватної репрезентації колективних, біогр. та ін. соціальних процесів. У останнє десятиліття І. н. застосовується головним чином у біогр. дослідженнях і пов’язане з ім’ям нім. соціолога Ф. Шюце, котрий теорет. обгрунтував принципи збору та аналізу результатів І. н. У його дослідженнях акцент ставиться на розпізнавання різних процесуальних структур перебігу життя. В модифікованій версії структуралізму – концепції “об’єктивної герменевтики” нім. соціолога У. Офермана – застосовується секвенційний (послідовний) аналіз автобіогр. текстів І. н., розроблений в етнометодології. Вивчення досвіду використання І. н. ведеться укр. соціологією.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ІНТЕРВ’Ю НАРРАТИВНЕ - Довідник з соціології


ІНТЕРВ’Ю НАРРАТИВНЕ