ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

Розділ 3 Клітинний рівнь організації живої природи

Тема 6. Структура клітинного рівня: біомолекули та органели клітин

§ 31. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

Терміни та поняття: мікроскоп, клітина, протоплазма, цитоплазма, клітинна теорія, цитологія, тканина, клітинна біологія.

Історична довідка. Першою людиною, яка побачила клітину, був Роберт Гук (1635-1703). Трапилося це в Англії у 1667 році. Якось дослідник нарізав тонкими скибочками корок і розглянув їх за допомогою мікроскопа (від грец.

мікрос – малий і скоп – спостерігаю) (мал. 164), який у ті часи використовували лише для світських розваг. Гук побачив, що корок складається з повторюваних рядів однакових комірок, які він назвав cell (з англ. камера, або келія). Цей термін в англійській науковій мові існує дотепер, а в українській цьому терміну відповідає назва клітина. Відкриття комірчастої будови тканин рослин залишилося непоміченим сучасниками Гука. І тільки завдяки подальшим дослідженням інших учених, серед яких Марчелло Мальпігі (1628-1694) (мал. 165) таАнтоні ван Левенгук (1632-1723), почала формуватися думка про те, що всі тканини й органи
тварин і рослин складаються з клітин, які одні вчені називали “камерами”, другі – “пухирцями”, а інші – “зернинками”. На той час вже було з’ясовано, що кров – це рідина, у якій міститься величезна кількість клітин. (Пригадайте, хто першим відкрив та описав еритроцити крові.)

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

Мал. 164. Мікроскоп Гука

Початок XIX ст. позначився важливим відкриттям: було встановлено, що клітини можна відокремлювати одну від одної, не змінюючи їх первинної форми. Отже, клітини – це досить незалежні структури. Мікроскопи тоді мали незначне збільшення, а тому за їх допомогою можна було детально розглянути лише найпомітніші частини клітин – клітинні стінки. І тільки вдосконалення техніки надало вченим нових можливостей для вивчення клітинного вмісту. У 1825 р. чеський вчений Я. Пуркіне (1787-1869) (мал. 166) відкрив ядро у ненасидженому яйці курки. Пізніше було доведено, що ядро – це невід’ємна частина всіх клітин тварин та рослин. Тоді ж почало формуватися уявлення про клітинний вміст як напіврідку зернисту речовину, яку Я. Пуркіне назвав протоплазмою (від грец. протос – перший і плазма – виліплене). Надалі замість цього терміна почали вживати термін цитоплазма (від грец. цитос – клітина і плазма). Через наявні відмінності у будові клітинних стінок рослин і тварин учені помилково вважали, що “зернинки” тварин не тотожні “клітинам” рослин, а отже, рослини і тварини створені зовсім по-різному. Проте на основі останніх на той час досягнень науки німецький фізіолог Т. Шванн (1810-1882) у 1839 р. висловив думку про те, що “утворення клітин є загальним принципом будови всіх організмів”. Це положення стало провідною ідеєю клітинної теорії і в загальному вигляді формулюється так: усі живі організми складаються з клітин.

Відповідно до уявлень, що склалися у вчених того часу, зокрема і в творця клітинної теорії Т. Шванна, нова клітина може вільно виникнути з певної безструктурної речовини, що міститься в клітині та являє собою каламутну зернисту масу. Проте в 1859 р. німецький фізіолог Р. Вірхов (1821-1902) (мал. 167) зробив обгрунтування: кожна клітина – з клітини. Цей принцип з часом назвали законом Вірхова. За цим законом клітини утворюються лише з клітин шляхом їх поділу і не виникають з аморфних речовин. Отже, в середині XIX ст. сформувалася цитологія (від грец. цитос – клітина і логос – вчення) – наука про клітину як одиницю будови і життєздатності, яка здатна до самовідтворення і розвитку, саме завдяки розмноженню (поділу) клітин відбувається ріст й розвиток всіх живих істот.

Клітинну теорію Т. Шванн сформулював, спираючись на помилкові висновки. На відміну від М. Шлейдена і Я. Пуркіне, він вважав, що жива речовина міститься в клітинних стінках, а не в цитоплазмі. Іноді в науці помилкові уявлення стають поштовхом до правильного теоретичного узагальнення.

Надзвичайно важливим досягненням біології стало відкриття яйцеклітини російським ученим К. М. Бером (1792-1876) (мал. 168). Він також встановив, що організми починають свій розвиток з однієї клітини – заплідненого яйця. Цим було доведено, що клітина – не тільки одиниця будови, а й початок усіх багатоклітинних організмів

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

Мал. 165.Марчелло Мальпігі

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

Мал. 166. Ян Пуркіне

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

Мал. 167. Рудольф Вірхов

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

Мал. 168. Карл Бер

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ

Мал. 169.Схема будови клітини за уявленнями 20-х років ХХ ст.:

1 – цитоплазма; 2 – центріоль; 3 – ядерце; 4 – ядро; 5 – вакуоль

.

Одночасно формуються уявлення про тканини як сукупність клітин одного типу. Ключовим науковим фактором стало виокремлення чотирьох основних типів тканин тварин і людини. (Пригадайте, які типи тканин є у тварин.)

Пізнання таємниць клітини у XX ст. зумовлене подальшим розвитком методів дослідження, насамперед мікроскопії (мал. 169), а також поєднанням цього методу з вивченням біохімічних і фізіологічних властивостей клітини. У наш час учених цікавлять не окремі структури клітини, а речовини, з яких вони складаються. Сучасна цитологія – це система наук, яка має назву клітинна біологія.

Головним результатом вивчення клітини стало формування клітинної теорії, основним положенням якої є принцип клітинної будови всіх живих організмів. У наш час клітини досліджує окрема наукова галузь, що дістала назву клітин на біологія.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ - Біологія


ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ КЛІТИНИ. ЩО ТАКЕ КЛІТИННА БІОЛОГІЯ