ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ ЛЮДИНИ

15. ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Малювання людини – найцікавіше, хоча й найскладніше завдання. Ще з давніх часів, коли майстри почали зображувати людину, перед ними постало питання вивчення її пропорцій. Найдавніші відомості про закони пропорцій людського тіла було знайдено в гробниці піраміди поблизу Мемфіса (приблизно 3000 р. до н. е.). Нам відомий єгипетський канон часів фараонів. У Давньому Єгипті канон людських пропорцій виглядав як сітка квадратів у висоту в 18 одиниць. Вона стосувалася фігури,

що стоїть, і давала змогу відтворювати пропорції в різних розмірах. Два квадрати враховували обличчя, від лінії росту волосся до основи шиї, десять квадратів – від шиї до колін і шість квадратів – від колін до підошов ніг. Був ще дев’ятнадцятий квадрат, який застосовували для волосся, але він не рахувався з іншими деталями тіла.

Греки, у яких не було книжкових знань з анатомії, залишили непересічні твори мистецтва, тому що вони мали уявлення про будову тіла людини. Давньогрецькі скульптори

Поліклет і Лісіпп описали, якими мають бути пропорції тіла. Ці знання оберігалися традиціями, передавалися від учителя до учня. Згідно з естетичним каноном Поліклета, одиницею виміру тіла слугувала висота голови: довжина тіла має дорівнювати восьми відрізкам, які відповідають висоті голови. Таким самим способом вимірювання пропорцій тіла людини користуються і сучасні художники.

Канон (мистецтво) – сукупність норм і правил у мистецтві.

Пропорції – співвідношення частин цілого між собою.

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Середньовічні схеми побудови тіла людини

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Сторінка рукопису Леонардо да Вінчі

Пізніше почали глибше вивчати тіло людини, і на допомогу прийшли знання з анатомії. Леонардо да Вінчі та Мікеланджело в Італії, Рібейра в Іспанії, Рубенс у Фландрії – усі вони в різні часи, але однаково глибоко і всебічно, вивчали закони анатомії людини і залишили нам чудові взірці своїх робіт. Тому для тих, хто починає малювати людину, окрім безпосереднього малювання з натури є можливість і потреба вивчення класичної спадщини великих майстрів.

Система пропорцій, яку розробив Дюрер, також отримала визнання. За її основу митець взяв зріст людини (h), поділивши його на такі елементи:

L/2h – верхня половина тіла від тазостегнового суглоба до тім’я;

L/4h – довжина ноги від щиколотки до коліна і відстань від підборіддя до пупа;

Анатомія – наука про будову людського тіла.

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Пропорції частин тіла людини, якщо за одиницю виміру взяли висоту голови

L /8h – розмір голови від маківки до підборіддя;

L/10h – розмір обличчя по висоті і по ширині (включаючи

Вуха), довжина кисті руки від зап’ястка;

L/12h – ширина обличчя (на рівні кінчика носа).

Якщо користуватись одиницею вимірювання постаті людини, яку запропонував Поліклет, тобто висотою голови людини, то з’ясується, що загальна висота фігури буде дорівнювати 7,58 таких одиниць (залежно від зросту), довжина рук – приблизно 3, ширина плечей – 2, довжина ніг – 3,5-4, довжина ноги від стопи до коліна – 2 одиниці. Висота тулуба разом з головою дорівнює довжині ніг. Довжина долоні з пальцями дорівнює довжині обличчя (не всієї голови). Лікті розміщені на тому самому рівні, що й талія людини. У чоловіків, на відміну від жінок, ширші плечі, більша довжина ніг, вони здебільшого вищі на зріст.

Пропорції дитячого тіла мають свої особливості. У немовляти голова дуже велика порівняно з тілом. Вона вміщується у довжині фігури лише 4 рази. Потім, коли дитина підросте, змінюються і її пропорції. У дітей 11-12 років висота голови 5,5-6 разів уміщується у висоті фігури.

Застосовуючи у своїх малюнках ці спостереження, ви зможете зобразити реальну людину.

1. Коли люди почали вивчати пропорції людини?

2. Які “секрети” пропорційного малювання людини ви можете на звати?

1. Спробуйте перемалювати схему побудови постаті людини з підручника. Порівняйте ці пропорції з пропорціями реальної людини. Оберіть твір мистецтва, на якому зображено постать людини і її можна добре роздивитися, та порівняйте її пропорції з отриманими знаннями. Чи дотримувався художник пропорцій тіла людини в своїй роботі? Яку мету переслідував митець, змінивши пропорції? Можливо, у ті часи, коли створювався твір мистецтва, ще не було повної інформації про пропорції. Тоді уявіть, що ви запропонували б змінити художнику, щоб поліпшити кінцевий результат.

2. Створіть власноруч ляльку, використовуючи знання пропорцій тіла людини. Висота голови ляльки має вміщуватися у довжині її тіла 8 разів.

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Інструменти та матеріали: нитки, шматки тканини, вата, папір, ножиці.

План роботи:

– 3 дуже щільної тканини або паперу скрутіть стовпчик. Зв’яжіть його з двох боків. На одному боці з вати зробіть форму кулі для голови.

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Квадрат білої тканини накладіть на голову. Зв’яжіть його на шиї ниткою.

Зробіть руки. Підгорніть куточки на 1-1,5 см. Підкладіть краї всередину. Зв’яжіть долоньку ниткою.

Візьміть тканину для одягу. Один край підгорніть і прошийте його. Потім складіть навпіл і зшийте край. Призберіть простим швом. Це буде нижня частина костюма.

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

– Надягніть на стовпчик нижню частину одягу.

– 3 ниток (льону, ганчір’я) зробіть волосся. Пришийте його по центру голови. Розправте волосся і прив’яжіть до шиї ниткою. Зробіть зачіску: заплетіть косу або дві, рівненько підстрижіть.

– Можна зав’язати хустинку, надіти капелюх чи інший головний убір, наприклад корону. Як убрати? Фантазуйте самі.

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Голову, зроблену з тканини, можна розмалювати фарбами, надаючи обличчю певних рис.

Можна також зробити голову із солоного тіста, як ми це робили в п’ятому класі, і також розфарбувати.

Веласкес Дієго (1599-1660) – іспанський художник XVII ст. Працював у різних жанрах. Його уславлена картина “Здача Бреди” (її називають також “Списи”) зображує одну з останніх значних перемог іспанської зброї в Голландії. Сюжетом картини “Прялі” є давньогрецька легенда про майстриню-ткалю Арахну, яка викликала на змагання саму богиню Афіну.

Веласкес був придворним художником іспанського короля Філіппа IV і намалював багато портретів членів королівської родини. Художник портретував також оточення іспанського короля. Серед його моделей – найзнатніші аристократи країни і карлики-блазні, причому художник є однаково гуманним і до перших, і до других.

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Веласкес Дієго. Інфанта

Тиніан Вечелліо (бл. 1480-1576), “король живописців і живописець королів”, як називали його сучасники, – італійський художник доби Відродження. Тиціан жив і працював у Венеції. Спадщина цього художника є величезною. Тиціан створив численні картини на міфологічні сюжети (“Даная”, “Венера Урбінська”). Він був прекрасним портретистом (“Портрет Папи Павла III з племінниками”). Однак урочисте, оптимістичне мистецтво Тиціана зазнало змін. Його останні роботи, як-от “Св. Себастьян”, сповнені суворого трагізму.

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Тиціан Вечелліо. Ассунта

 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ

Акіра Мурата. Балерина




ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ПРОПОРЦІЙ ЛЮДИНИ