Капітал індивідуальний

Капітал індивідуальний (приватний) – сукупність відносин економічної власності між найманими працівниками та власниками малих, частини середніх і окремих великих капіталістичних підприємств у всіх сферах суспільного виробництва, реалізацією яких (відносин) є виробництво і привласнення додаткової вартості у формі середнього прибутку. К. і. виникає із зародженням капіталістичного способу виробництва (на початку XVI ст.) і є найважливішою суспільною формою розвитку продуктивних сил на нижчій стадії капіталізму (до кінця XIX ст.). Основним

економічним законом розвитку К. і. було виробництво і привласнення додаткової вартості у формі середнього прибутку, а допоміжними формами його реалізації у сфері безпосереднього виробництва – виробництво і привласнення надлишкової вартості. Засобами реалізації основного економічного закону в цій сфері стало виробництво абсолютної та відносної вартості у процесі формального й реального підкорення праці капіталом. Основним виробничим відношенням К. і. був продуктивний капітал (з яким зрісся промисловий капітал після відокремлення торгового та позичкового капіталів). У процесі трансформації феодалізму
в капіталізм та еволюції індивідуальної капіталістичної власності (капіталу) техніко – економічні категорії (праця, засоби праці та ін.) наповнюються елементами якісно нового змісту. Тому дотримання вимог діалектики за панування К. і. потребує запровадження в науковий обіг таких модифікованих понять і категорій, як індивідуальний основний капітал, індивідуальний постійний капітал, наймана праця в умовах індивідуального капіталу тощо. У процесі трансформації індивідуального капіталу в монополістичний ці поняття і категорії наповнюються якісно новим монополістичним змістом: монополістичний товар, монополізована наймана праця та ін. Внаслідок діалектичного характеру заперечення розвиненішою формою капіталу попередньої, менш розвиненої, К. і. та його структурні елементи не зникають, а перетворюються на підпорядковані складові, ланки розвиненіших форм. За панування К. і. домінувала вільна ринкова економіка, а отже, вільна конкуренція, стихійне ринкове ціноутворення тощо, економічні закони діяли стихійно, держава здебільшого виконувала роль “нічного сторожа”. Певна планомірність і організованість виробництва були обмежені масштабами підприємств. Наприкінці XX – на початку XXI ст. К. і. був представлений малими й частково середніми капіталістичними підприємствами, які є повною власністю окремих підприємців (див. Підприємство).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Капітал індивідуальний - Економічний словник


Капітал індивідуальний