Категорія кількісної градації ознаки 👍, Науковий портал Predmety.in.ua

ПРИКМЕТНИК

4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

Категорія кількісної градації ознаки

Категорія кількісної градації ознаки грунтується на похідних якісних прикметниках, за типом творення граматичних значень є здебільшого словотвірною категорією, де сема тієї чи іншої кількості ознаки формується афіксальним способом, нагір.: багатющий – дуже багатий, темнуватий – трохи темний, задовгий – трохи довгий, надглибокий – надмірно глибокий. Суфікси і префікси ступенів якості, приєднуючись до твірних

основ прикметників, розчленовують названу в мові ознаку, їхня семантична функція, таким чином, полягає в модифікації, тобто видозміні, кількісного її вияву у напрямі росту, збільшення або неповноти, послаблення.

Структура граматичних значень категорії являє собою специфічні парні протиставлення, або опозиції, граматичних форм, які існують у мові у вигляді одночленної парадигми. Кількість ознаки, відтворена прикметником, завжди орієнтована на якийсь помірний зразок, свого роду еталон, що виступає її певним мірилом. На порівнянні ознаки еталона і зовнішньої або внутрішньої ознаки якого-небудь предмета

грунтується структура семантичної категорії кількісної градації ознаки. Особливість її полягає в тому, що лексема – назва помірної ознаки увіходить у парадигму прикметникових форм як нульовий, немаркований, отже, невиражений член. Маркованим, вираженим членом виступає прикметник, який називає послаблену або посилену ознаку предмета. У рядах лексем, що відтворюють той чи інший ступінь градації ознаки, морфологічно вираженим є маркований член ознакової парадигми, уявно порівнюваний з назвою помірної ознаки, на основі якої він утворюється, напр.: червон-ий+-яст->червонястий, білий + – яв->білявий, багат-ий + пре->пребагатий.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Категорія кількісної градації ознаки - Довідник з української мови

Схожі записи:

Безособові дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Безособові дієслова Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі...
Неозначені займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Неозначені займенники Неозначені займенники утворюються додаванням до питально-відносних займенників префіксів Де – (дехто, деякий), Аби – (абихто, абичий),...
Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Вставні слова та речення Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця...
Стилістика вигуків Стилістика української мови Стилістика вигуків Вигуки не належать ні до повнозначних слів, ні до службових, бо відрізняються від них суттєво – і своїм особливим значенням,...
Завдання та вправи для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Завдання та вправи для самоконтролю 1. Прочитайте речення, визначте, які з них односкладні, а які...
Морфологічний розбір дієслова – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Морфологічний розбір дієслова 1. Початкова форма (інфінітив). 2. Постійні морфологічні ознаки ознаки: – перехідне чи не перехідне; – вид (доконаний,...
Зразок розбору конструкції з прямою мовою – Пряма і непряма мова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова Зразок розбору конструкції з прямою мовою 1. “У вигляді мови,- сказав Олесь Гончар,...
Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим...
Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на...
Українська абетка – Фонетика Українська мова Фонетика Українська абетка Аа Бб Вв Гг Гг Дд Ее Єє Жж Зз Ии Іі Йй Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр...
Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними Підрядні Порівняльні частини пояснюють зміст головної частини шляхом порівняння чи зіставлення зі змістом...
Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного...
Стилістичні функції відмінкових форм іменника Стилістика української мови Стилістичні функції відмінкових форм іменника Усі іменники мають граматичне значення відмінків. Кожна відмінкова форма іменника виражається або однією фонемою (найчастіше) чи двома,...
Розділові знаки при прямій мові – Пряма мова Словосполучення Пряма мова Розділові знаки при прямій мові Умовні позначення: – слова автора; – власне пряма мова. У котре доводиться переконуватися в слушності мудрості Андре...
Зразки відмінювання множинних іменників – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Зразки відмінювання множинних іменників Відм. Приклади Н. Діт-И Сход-И Ножиц-І Грош-І Р. Діт-Ей Сход-Ів Ножиць Грош-Ей Д. Діт-Ям Сход-Ам Ножиц-Ям Грош-Ам Зн....
Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови – Пряма і непряма мова. Діалог СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Пряма і непряма мова. Діалог Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення...
Правопис складних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис складних слів Разом пишуться: 1. Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, колгосп, міськом, держстрах, універмаг; колгоспний, комсомольський. Сюди належать...
Встановлення родової ознаки за семантикою слова – ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ ІМЕННИК ІМЕННИКИ ГРАМАТИЧНОГО РОДУ Встановлення родової ознаки за семантикою слова Іменниками граматичного роду є назви неістот. Вони зумовлюють асемантичний аспект категорії, оскільки рід їх не...
Власне українські і запозичені слова Лексикологія Власне українські і запозичені слова Словниковий склад української мови формувався протягом багатьох віків. Частина слів перейшла ще від спільноіндоєвропейської, старослов’янської, давньоруської мовних єдностей {мати,...
Розмовний стиль – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Розмовний стиль Сфера використання – усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві. Основне призначення розмовного стилю...
Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – Називні. Ніч. З головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок...
Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль – Прислівник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прислівник Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що виражає сталу ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки або...
Завдання та вправи для самоконтролю – Прислівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прислівник Завдання та вправи для самоконтролю 1. У поданому нижче тексті знайдіть прислівники, випишіть їх разом зі словами, до...
Перехід однієї частини мови в іншу УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Перехід однієї частини мови в іншу За цього способу словотворення ніяких змін у будові слова не відбувається....
Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу;...
Ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Голосні наголошені й ненаголошені, їх вимова і позначення на письмі Ненаголошені голосні Е, и, о в коренях слів 1. У складах...
И, і в кінці прислівників – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник И, і в кінці прислівників У кінці прислівників пишеться и після г, к, х (верхи, пішки, навприсядки), а також у прислівниках...
Особові закінчення дієслів наказового способу – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Особові закінчення дієслів наказового способу 2 особа однини 1 особа множини 2 особа множини 3 особа Однини 3 особа Множини Уч-И Уч-Імо...
Будова словосполучення – Словосполучення Українська мова Синтаксис Словосполучення Синтаксис вивчає будову і граматичне значення словосполучень і речень. Словосполучення – синтаксична одиниця, що утворюється в результаті поєднання двох або більше...
Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу – Іменник Самостійні частини мови Іменник Особливості написання суфіксів іменників, на які слід звернути увагу 1. Суфікси – ик-, – ник-, – івник-, – чик-, – щик...
Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко,...
Професійні слова. Терміни Лексикологія Професійні слова. Терміни В українській мові є групи слів, які трапляються переважно в мові людей певних професій: камбуз, кок, рея, кубрик, бак, такелаж, зюйд...
Слова з конкретним і абстрактним значенням Лексикологія Слова з конкретним і абстрактним значенням Слова, які означають назви, що співвідносяться з конкретними предметами, явищами і діями, які сприймаються за допомогою органів чуття,...
Стилістика і її підрозділи – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика і її підрозділи Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має такі основні підрозділи: – загальна теорія і практика...
Морфологічний розбір іменника – Іменник Українська мова Частини мови Іменник Морфологічний розбір іменника 1. Початкова форма (називний відмінок однини). 2. Морфологічні ознаки: – назва, загальна, власна; – істота, неістота; –...