Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

РОЗДІЛ II. НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Тема 1. Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

1. Відомості про кількість населення в давні часи

Кількість жителів будь-якої країни не є постійною. Вона може збільшуватися або зменшуватися. На кількість населення впливають історичні часи та події, які відбувалися в минулому. У наукових та літературних джерелах не збереглося достовірних відомостей про чисельність населення України у першій половині першого тисячоліття. Вважається, що на початку XIV ст. чисельність населення

становила приблизно 4,4 млн чоловік, на початку XVI ст. – 5,2 млн чоловік. Незначний природний приріст населення України у той час пояснюється затяжними війнами, масовими епідеміями, посухами та іншими несприятливими природними явищами. Згідно з оцінками вчених у XVIII ст. на українських землях жило близько 9 млн чоловік, на початку XIX ст. – понад 30 млн чоловік.

2. Населення України у XX столітті У XX ст. кількість населення України збільшувалася незначними темпами (діаграма 1). Великі втрати

Населення

спричинили такі події, як громадянська війна (1918-1922), штучний голод (1932-1933), сталінські репресії, війна з фашистською Німеччиною (1941 – 1945). Зменшувалася кількість населення через вимушені, часто примусові переїзди (депортація кримських татар, німців, поляків). Виселялись окремі верстви (заможні, духовенство, інтелігенція), які були не згодні з політикою держави того часу, або ж населення окремих районів (так, після приєднання Західної України до Радянського Союзу цілі села вивозили до Сибіру на поселення або в табори).

У 50-60 роках XX століття відбувався відплив населення через ідеологічні (патріотичні заклики комсомольських організацій) або економічні причини (бажання заробити гроші). Найчастіше впливали обидва чинники (освоєння цілинних земель, участь у Всесоюзних комсомольських будівництвах, наприклад, будівництво БАМу – Байкало-Амурської магістралі, освоєння нових родовищ корисних копалин у Сибіру, на Далекому Сході). Варто відзначити той факт, що від’їжджала найенергійніша, найбільш працьовита частина молоді, і це не могло не позначитися на кількості населення України.

За даними діаграми 1 “Чисельність населення України у XX ст.”, проаналізуйте зміни чисельності населення за останні два десятиліття. Поміркуйте та назвіть причини зменшення чисельності населення України.

Діаграма 1

Чисельність населення України у XX столітті

 Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

3. Кількість та густота населення, її територіальні відмінності За даними Державного комітету статистики, населення України на 1 січня 2009 року становило 46,1 млн чоловік. Найбільш достовірні й повні відомості про кількість населення та його склад дають матеріали перепису. Останній перепис населення проводився в грудні 2001 року.

Для характеристики населення використовують показник густоти населення.

Густота населення – ступінь заселення території або щільність розміщення населення. Загальна кількість населення поділяється на площу країни (осіб/км ).

Середня густота населення України становить 76,3 осіб/км2. Це більше, ніж у Росії (8,4), але менше, ніж у країнах Європи: Польща (122), Італія (195), Німеччина (218). Показники густоти населення різні по областях України.

Вони складаються під впливом природних умов, історичних і сучасних економічних факторів, а також процесів заселення. Вищі від середніх показники густоти спостерігаються у промислово розвинених областях Донбасу і Придніпров’я, прикарпатських і столичній областях (понад 100 осіб/км2), а найвища густота – у Донецькій області (170). Близькі до середніх показники густоти населення в областях лісостепової зони. Це основна смуга розселення, яка має найкращі природні умови для життя й діяльності людей (помірно континентальний клімат, родючі грунти, густа річкова мережа тощо).

– Чому в межах Луганської, Запорізької та Закарпатської областей населення розміщено вкрай нерівномірно? Як рівень розвитку економіки регіону впливає на густоту населення? Не користуючись картою, зробіть припущення, у якій області – Запорізькій чи Херсонській – вища середня густота населення. Як Чорнобильська трагедія вплинула на зміну в розміщенні населення?

Найрідше в Україні заселені північні та південні регіони (менше 60 осіб/км2). Північна частина – це край боліт та лісів, саме тут розташована область з найменшою густотою населення – Чернігівська (35 осіб/км2). Південні області України (Херсонська – 39 осіб/км2) мають менш сприятливі умови для життя людей, ніж центральна частина: посушливий клімат, дефіцит прісної води тощо. Ці регіони були заселені пізніше від решти, що також позначилося на показниках людності.

4. Природний рух населення

Зміни чисельності населення у часі відбуваються завдяки його природному та механічному рухові. Природний рух – процес, що призводить до змін чисельності та складу населення шляхом його біологічного оновлення, а механічний рух – за рахунок його територіального переміщення (схема 2).

Природний приріст – це різниця між народжуваністю і смертністю. Вимірюється з розрахунку на 1000 жителів упродовж 1 року. Народжуваність (смертність) – кількість народжених (померлих) на 1000 жителів упродовж 1 року.

Природний рух – зміна кількості та складу населення в результаті народжуваності й смертності, одруження та розлучення.

Механічний рух (міграція) – переміщення населення з одного району проживання до іншого.

Схема 2

 Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

Природний рух населення характеризується абсолютними та відносними показниками. Так, 2007 року народилось 472,7 тис. немовлят, померло 762,9 тис. людей, таким чином чисельність населення скоротилась на 290,2 тис. чол. Це – абсолютні показники природного руху населення (табл. З “Додаток” ).

Відносні показники характеризуються народжуваністю, смертністю, природним приростом. Природний приріст може бути як від’ємним, так і додатним. Якщо народжуваність переважає над смертністю – природний приріст додатний, якщо навпаки – від’ємний. Протягом останніх років в Україні спостерігається від’ємний природний приріст (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка народжуваності, смертності та природного приросту населення (осіб на 1000 жителів)

Роки

Народжуваність

Смертність

Природний

Приріст

1960

20,5

6,9

13,6

1970

15,2

8,8

6,4

1980

14,8

11,4

3,4

1990

12,7

12,1

0,6

1991

12,2

12,9

-0,7

1992

11,4

13,4

-2,0

1995

9,6

15,4

-5,8

1999

7,8

14,8

-7,0

2000

7,8

15,3

-7,5

2007

9,7

16,7

-7,0

2008

11,0

16,3

-5,3

– Проаналізуйте дані табл. 2. Поміркуйте та назвіть чинники, що впливають на народжуваність, смертність та природний рух населення України.

Причини зниження народжуваності різноманітні й вимагають комплексного підходу до їх розгляду. Є причини об’єктивні, які характерні для більшості розвинених країн світу, де також спостерігається невисокий рівень народжуваності. За даними Євростату, 2007 року з 27 країн ЄС тільки шістнадцять мали додатний природний приріст (діаграма 2).

Діаграма 2

Природний та міграційний приріст у країнах ЄС (%о)

 Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

– Проаналізуйте дані табл. 1, 2 у “Додатку”. Назвіть області з найвищими та найнижчими показниками народжуваності та смертності. Поясніть динаміку природного приросту по областях України.

По-перше, де зміна соціально-економічного укладу: на початку XX ст. в Україні більша частина населення мешкала в сільській місцевості та мала переважно натуральний уклад господарювання, за якого, як правило, родини мали багато дітей, бо діти вважалися помічниками та робітниками. У наш час інші умови, і з точки зору господарювання необхідність мати багато дітей не обумовлена економічно. По-друге, наявність соціального забезпечення (державної пенсії) частково зняла з дітей турботу про батьків у похилому віці. По-третє, розпад старої патріархальної родини, у якій разом у одному будинку жило декілька поколінь, і поява малих родин унеможливила виховання великої кількості дітей. Крім цього, можна виділити зміну ролі жінок у суспільстві: їх залучення до суспільного виробництва, а також високий рівень освіти, розширення кола інтересів, емансипація призвели до появи нової системи цінностей у житті сучасної українки. Значний вплив має той факт, що більша частина українців мешкає в містах, що можна розглядати як показник зміни умов і способу життя.

Основними причинами досить високої смертності є захворювання. Перше місце у цьому списку посідають хвороби системи кровообігу, далі йдуть онкозахворювання, а також смерть унаслідок нещасних випадків, отруєнь і травм. Серед чоловіків середнього та старшого віку смертність вища, ніж у жінок відповідного віку, що пояснюється наявністю негативних звичок, які вкорочують вік чоловікам.

Географія природного руху населення відрізняється за регіонами та областями.

Народження і смерть – біологічні явища, проте значний вплив на процес відтворення населення мають соціально-економічні умови, що складаються на кожний певний історичний момент у суспільстві.

 Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

Мал. 11. Народження немовляти

На відтворення в Україні впливають такі умови:

1. Економічні. За останні майже два десятиліття Україна пройшла складний шлях становлення ринкової економіки, що не могло не позначитися на матеріальному становищі українських родин. Але рівень життя українців щороку підвищується, родини мають стабільні джерела прибутків. Реальні доходи населення ростуть щороку. Велике значення має допомога держави після народженні дитини. Заходи держави, що стимулюють материнство, останніми роками дали позитивний результат щодо підвищення народжуваності (табл. 2,4 у “Додатку” ).

2. Соціальні:

А) Стан медицини в Україні перебуває на досить високому рівні, але недостатнє фінансування призводить до того, що лікування практично платне. Для деяких верств населення (пенсіонерів, малозабезпечених родин) це становить значну проблему. Нестача достатньої кількості сучасного медичного обладнання є однією з причин високого рівня дитячої смертності (дітей першого року життя). 2008 року показники дитячої смертності становили 10,4; у Японії ця цифра не перевищує 4, а в країнах Західної Європи становить від б до 8. Але є й позитивний момент – високими темпами розвивається репродуктивна медицина (штучне запліднення тощо).

Б) Збільшення кількості літніх людей (пенсіонерів). Цей процес набув назви “старіння нації”.

В) Зменшення кількості шлюбів, значна кількість розлучень. У 1990 р. розпався кожний третій шлюб: на 1000 жителів припадало 9,3 шлюбів, розлучень – 3,7, а 2008 року – 5,0 шлюбів, 3,5 розлучень (табл. 2 у “Додатку” ).

3. Екологічні. Забруднення довкілля через аварію на ЧАЕС, значні промислові викиди. Найбільш забруднені промисловими викидами регіони – Донбас і Наддніпрянщина.

5. Сучасна демографічна ситуація

Демографічну ситуацію у будь-якій країні визначають за аналізом відтворення населення та його міграцій. Цим займається демографія.

Демографія – наука, що вивчає населення, його природний і механічний рух, статево-вікову структуру, структуру зайнятості населення, співвідношення міського та сільського населення, національний та релігійний склад та ін.

Сучасна демографічна ситуація в Україні дуже складна і характеризується кризовими явищами. Головним проявом кризових явищ є депопуляція.

Депопуляція (демографічна криза) – це процес зменшення чисельності населення з одночасним погіршенням його якісних характеристик.

– Проаналізуйте дані табл. 2-4 у “Додатку”. Простежте динаміку коефіцієнтів народжуваності, смертності та інших показників за роками. Зробіть висновки.

Депопуляція відбувається через від’ємний природний приріст, що, у свою чергу, створює проблему “старіння нації”, тобто зменшення частки дітей та молоді та збільшення частки людей старшого віку. Сумним наслідком цієї кризи стає не тільки постійне зменшення кількості населення України, але й зменшення працездатного населення зі значним зростанням кількості пенсіонерів. Це має економічні наслідки. Пенсійна система України останніми роками відчуває значні проблеми у роботі. На виплату пенсій гроші надходять із заробітної плати працюючих, частка яких щороку зменшується.

Окремо можна виділити демографічну кризу в сільській місцевості. Від’ємний природний приріст у селах спостерігається з 1979 p., а для міського населення це явище стало характерним з початку 90-х років XX ст. Причиною кризи у селах став відплив молоді до міст.

Міграція із села до міста зумовлена більш високим рівнем життя городян, комфортнішими побутовими умовами, можливістю здобути освіту, широким колом професій, культурним проведенням дозвілля тощо.

6. Міграції

Чисельність населення країни в цілому й у різних її районах зокрема може змінюватися у зв’язку з переїздами людей з одних місць постійного проживання в інші, з однієї країни в іншу, тобто міграціями. Розрізнюють зовнішню (за межі країни) і внутрішню міграцію (в межах однієї країни). Зовнішню міграцію поділяють на еміграцію та імміграцію.

Еміграція – виїзд на постійне місце проживання до іншої країни.

Імміграція – в’їзд до іншої країни на постійне місце проживання.

Сальдо міграції – різниця між кількістю іммігрантів і кількістю емігрантів.

Міграції класифікують за напрямами, причинами, що їх викликали, тривалістю та іншими факторами (схема 3).

Зовнішні міграції суттєво впливають на динаміку кількості населення в державі (табл. 5 у “Додатку”). Міграція з економічних причин характерна як для зовнішньої, так і для внутрішньої міграції. Проявами внутрішньої економічної міграції є переселення населення до більш економічно розвинених районів або великих міст, які традиційно є центрами тяжіння. Нестабільність української економіки призводить до економічної міграції українців до країн Західної Європи на низькооплачувані сільськогосподарські роботи, будівництво, у сферу обслуговування. Так, 600 тисяч українців працюють в Італії, причому 500 тисяч з них – нелегально. Це так звана фізична міграція. Працюючи в інших країнах, українці не тільки заробляють гроші (2007 року особисті перекази грошей з-за кордону склали більше 1 млрд дол.), які надалі вкладають у розвиток власних підприємств в Україні, але й набувають досвіду для підприємницької діяльності. Іншим проявом зовнішньої економічної міграції є інтелектуальна – виїзд наукової і творчої інтелігенції за кордон (у пресі це явище отримало назву “відплив умів”).

Схема З

 Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

– Розгляньте схему “Класифікація міграції”. Поміркуйте і назвіть причини економічних, сезонних, політичних та інших міграцій.

– Проаналізуйте дані табл. 5 у “Додатку”. Поясніть зміни в міграційних потоках. Яка міграція більш інтенсивна – зовнішня чи внутрішня?

Існують також сезонні міграції. Це поїздки під час відпустки на відпочинок або на сезонні роботи, наприклад, збір овочей та фруктів. До тимчасових міграцій відносять потоки робочої сили – “вахтовий метод”, пов’язаний з видобутком корисних копалин у районах з несприятливими природними умовами, або студентів для навчання в інших містах країни.

До вимушеної міграції слід віднести переїзди внаслідок воєнних, національних, природних та антропогенних катастроф. Це породжує проблему біженців і посилює соціальну та економічну напруженість. Українці зазнали такого виду міграції після Чорнобильської катастрофи.

Для великих промислових центрів України (Київ, Харків, Донецьк) характерна “маятникова” міграція – щоденні поїздки на роботу або навчання з передмістя.

Географічна задача М 5

Підготуйте статистичний звіт про динаміку кількості населення міста N за рік. У місті N з населенням 230 тис. чоловік протягом року народилося 2,3 тис. чоловік, померло 3,1 тис. чоловік. Виїхало з міста 4,6 тис. чоловік, в’їхало 1,2 тис, чоловік. Обчисліть коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту населення, сальдо міграцій. На скільки і як змінилася (збільшилася чи зменшилася) кількість населення міста N?

7. Вікова і статева структура населення України

Для прогнозування ходу відтворення населення, його майбутньої чисельності й структури, обліку трудових ресурсів використовують статево-вікову структуру населення.

Вікова структура населення – співвідношення кількості різних вікових груп у загальній кількості населення.

Статева структура населення – співвідношення кількості чоловіків і жінок у загальній кількості населення.

Формування вікової і статевої структури населення відбувається під впливом народжуваності, смертності та міграцій.

У віковій структурі населення можна виділити три групи:

– діти і підлітки (від 0 до 15 років);

– працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років, жінки від 16 до 54 років);

– люди старшого віку (пенсіонери).

Найбільш численна група – населення працездатного віку – 26,1 млн (56,6 %), але останніми роками відзначається стійке зменшення частки цієї групи. У сільській місцевості працездатне населення становить 50 %, у міській – близько 60 %. Кількість дітей і підлітків – 9,2 млн (20,1 %), практично така сама, як і осіб пенсійного віку – 10,7 млн (23,3 %) (табл. 6 у “Додатку”). Тенденція “старіння нації” буде зберігатися

Й у наступні роки, тому що показники народжуваності в Україні дуже низькі.

Для характеристики статевої структури населення використовують два показники: абсолютна кількість чоловіків (жінок) у загальному населенні, а також відносні співвідношення кількості чоловіків та жінок (у %).

Статева структура впливає на відтворення населення. Співвідношення чоловіків та жінок у віці 20-30 років дуже впливає на народжуваність, тому що у цьому віці укладається більша кількість шлюбів.

У статевій структурі населення України більшу частину становлять жінки – 54 %, чоловіки – 46 %. Але в різних вікових групах співвідношення кількості чоловіків і жінок неоднакове.

– Проаналізуйте дані табл. 6 у “Додатку”. Назвіть причини зміни співвідношення між чоло віками та жінками у різних вікових групах.

У дитячому віці на 10 дівчаток припадає 11 хлопчиків, але після 20 років співвідношення жінок та чоловіків вирівнюється. У середньому і старшому віці більш високою стає смертність у чоловіків, тому у віці 60 років співвідношення жінок і чоловіків становить 2:1, а у віці 80 років – 3:1 (діаграма 3).

Діаграма З

 Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура

Вікова і статева структура населення залежить від середньої тривалості життя. За даними Держкомстату, середня тривалість життя населення України у 2006-2007 pp. становила 68 років. Середня тривалість життя жінок – 74 роки, чоловіків – 62 роки. За останнє десятиріччя середня тривалість життя жінок залишилася незмінною, а чоловіків – зменшилася на 2 роки.

Порівняємо ці показники з аналогічними в інших країнах світу. В Японії середня тривалість життя жінок становить 82, чоловіків – 76 років; у Швеції – 81 і 76 років відповідно.

Статево-вікова структура населення і тривалість життя, в першу чергу, залежать від економічного та соціального рівня розвитку країни, тобто від реальних доходів, структури споживання, тривалості робочого часу та умов праці, розвитку охорони здоров’я, участі чоловіків у воєнних та інших конфліктах, міграції та інших показників.

Практична робота № З

Побудуйте графік змін кількості населення України за певний період.

Контрольні запитання

1. Назвіть чинники, що впливають на кількість населення та його густоту.

2. Який в Україні природний приріст: від’ємний чи додатний? Чому?

3. Що називають “міграцією”? За якими ознаками їх класифікують? Наведіть приклади міграцій з економічних причин.

4. Поясніть поняття “статтево-вікова структура населення”. Від чого вона залежить?




Кількість, розміщення й густота населення, його вікова і статева структура