Класи

Класи – великі суспільні групи, які посідають відповідне місце в економічній, соціальній, політичній, правовій, ідеологічній та інших підсистемах суспільних відносин. Місце К. в економічній системі визначає її структура, зокрема такі її підсистеми, як продуктивні сили, техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності і господарський механізм. Поява К. зумовлена виникненням приватної власності на засоби виробництва (з розпадом первіснообщинного ладу), виробництвом додаткового продукту. За рабовласницького

способу виробництва з’являються купці – професіонали, К. купців, лихварський капітал. Водночас виникають К. рабовласників, рабів, дрібних власників. За феодалізму основними К. були феодали і селяни – кріпаки. К. капіталістів і найманих працівників формується у процесі первісного нагромадження капіталу. Якщо у попередніх експлуататорських формаціях К. формувалися здебільшого залежно від їх відношення до землі (як основного засобу виробництва), то за капіталізму (на нижчій його стадії) вони утворюються і розвиваються насамперед щодо їх відношення до знарядь праці, власності на фабрики і
заводи, створеного продукту. Комплексна характеристика К. передбачає з’ясування їх місця в кожній із підсистем, цілісної економічної системи, їх місце в межах продуктивних сил визначається насамперед роллю К. у процесі праці. Більшість видів праці в розвинених країнах світу з відтворення всієї сукупності продуктивних сил здійснюють К. найманих працівників. К. капіталістів монополізував переважно підприємницьку та управлінську діяльність. Оскільки до цього К. належить насамперед дрібна, середня і велика буржуазія, то управлінською діяльністю на підприємствах, в організаціях і установах зайняті переважно дрібні та середні верстви панівного К., з-поміж яких виділяють відповідні ланки управлінського персоналу, або менеджерів. Водночас вища ланка менеджерів у наймогутніших монополіях ( в т. ч. олігополіях) у США входять до вищих верств монополістичної буржуазії. У США їх налічується близько 10 тис. осіб (див. Менеджер). На підприємствах дрібнотоварної форми власності (в дрібних фермерських господарствах, торговельних організаціях, ремісничих майстернях та ін.) їхні власники поєднують фізичну та управлінську діяльність. Але не наймаючи робочої сили і не привласнюючи результатів чужої праці, вони не стають капіталістами. Особливістю останніх десятиліть XX – початку XXI ст. у розвинених країнах світу стало часткове залучення до управління осіб найманої праці здебільшого в межах функцій нижньої ланки менеджерів, передусім у автономних бригадах. Якщо в докапіталістичних експлуататорських формаціях розумова праця була прерогативою панівних К., то в умовах НТР наймані працівники з середньою і, особливо, вищою освітою та кваліфікацією зайняті переважно розумовою працею. Місце К. у відносинах економічної власності визначається наявністю чи відсутністю власності К. на кожний з елементів продуктивних сил і передусім – на засоби виробництва. К. капіталістів є власником усіх елементів системи продуктивних сил, крім робочої сили найманих працівників. Залежно від того, скільки елементів цієї системи і якою мірою привласнює відповідний прошарок К. капіталістів, формується їхній статус як вищої, середньої або нижчої ланки панівного К., а також наявної в їхніх руках влади. Що стосується дрібних акціонерів, то вони привласнюють незначну частку створеної ними акціонерної власності, це не дає підстав відносити їх до нижчих верств К. капіталістів. Вони займають проміжне становище між верхніми верствами К. найманих працівників і нижчими верствами К. капіталістів. Найманий працівник як власник певної частини акцій перетворюється на дрібного капіталіста, якщо при створенні венчурного підприємства наймає таку кількість додаткової робочої сили, використання якої дасть змогу привласнити необхідну для його утримання частку додаткового продукту. Це свідчить про певну рухомість граней між К. найманих працівників і К. капіталістів. Домінує у господарському механізмі велика монополістична буржуазія, яка впливає на державне регулювання, його форми й методи через розробку законопроектів об’єднаннями підприємців (до якого входять насамперед власники найбільших капіталів) та їх подання до урядових структур, підкуп чиновників державного апарату та ін. Такий вплив на макрорівневі ланки господарського механізму здійснюють політики, більшість яких – економічно панівний К. У соціальній структурі будь-якого суспільства (крім первіснообщинного) виділяють два основні К. (наприклад, раби і рабовласники) і неосновні К., а також соціальні групи, верстви, прошарки. Проміжною ланкою між двома основними К. є середній клас. У США до К. капіталістів 2001 належали передусім близько 5 млн мільйонерів, в т. ч. 266 міліардерів, які привласнювали майже 50% національного багатства. Водночас західні соціологи визнають існування у США робітничого класу, частка якого становить тут бл. 30% (див. Робітничий клас). Щодо соціальної структури українського суспільства, то в 90-х XX – на початку XXI ст. у процесі первісного нагромадження капіталу відбувалося інтенсивне становлення К. капіталістів. Водночас зростало зубожіння основної маси працездатного населення. Якщо у США панує 400 найбільших багатіїв, то в Україні 20 кланових сімей зосередили в своїх руках майже 80% національного багатства. Замість К. західні науковці проголошують здебільшого існування “страт”, ознаками яких є рід занять, розмір доходу, престиж, манери, смаки, навички тощо, і налічують 8 таких страт у розвинених країнах світу. Між стратами існують відмінності, їм властива висока мобільність, що забезпечує перехід з однієї страти до іншої. Розрізняють мобільність вертикальну (за якої у сфері економіки простий робітник може стати мільйонером) та горизонтальну (за якої економічне становище людини не змінюється, але вона може перейти з одного місця роботи на інше). Автори таких тверджень нехтують відносинами власності на засоби виробництва; намагаються звести поодинокі явища (наприклад, перетворення найманого працівника на мільйонера) до загальних закономірностей; підмінюють другорядними ознаками (наприклад, престиж, манери тощо) основні, вирішальні та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Класи - Економічний словник


Класи