Княжі устави й уставні грамоти – законодавчі акти доби Руської (Київської) держави, які встановлювали правові основи взаємовідносин держави і церкви, світської і церковної влади, правового статусу духовенства, юрисдикції руської церкви, доповнювали або змінювали існуюче звичаєве право у сферах державного управління або суду. Найдавніші з них – Устав князя Володимира Святославовича і Устав князя Ярослава Володимировича. Перший з’явився у науковому обігу в 1775 p., але “за віком” він старший навіть за Найдавнішу Правду, бо був написаний
2017-12-24