Колективної безпеки принцип

Політологічний словник

Колективної безпеки принцип – співробітництво держав з метою спільної боротьби проти агресії. Основні ознаки К. б. п.: зобов’язання учасників договору надавати взаємну допомогу жертві агресії; співробітництво держав з підтримання міжнародного миру, відведення загрози агресії; дотримання всіма учасниками принципів мирного співіснування; надання допомоги в боротьбі проти будь-якої агресії, як зовнішньої, так і здійснюваної учасником договору проти іншого учасника; відкритий характер системи, тобто доступність

її для всіх держав; існування механізму введення в дію у разі необхідності системи колективних заходів з підтримання або відновлення миру. Сучасна концепція К. б. п. виходить з того, що всі держави вважають першочерговою метою підтримання миру. Для надання К. б. п. дієвості необхідно усвідомити загрозу миру як загрозу безпеці всіх членів міжнародної спільноти. Головні елементи К. б. п.: статутні правові основи, механізм втілення в життя рішень ООН, засоби та методи врегулювання конфліктів. Першою спробою
створити універсальну міжнародну організацію для підтримання миру була Ліга Націй (1919 р.), а пізніше було створено ООН на якісно нових засадах, діяльність якої спрямована на виключення з практики міжнародних відносин використання сили, тиску, погроз, виконання правових норм та принципів міжнародного життя. К. б. п. відрізняється від колективної оборони, яка передбачає взаємний захист від зовнішнього нападу.

Бруз В. С. ООН: врегулювання міжнародних конфліктів, – К., 1 995; Бейлс А. Дж. К. Европейская безопасность после 1 1 сентября 2001 года // Мировая экономика и международные отношения. – 2003. – № 6; Современный глобальный капитализм. – М., 2003; Кратко об ООН. – М., 2002; Организация Объединенных Наций: Вопросы и ответы – М., 2002.

Г. Щедрова




Колективної безпеки принцип