Колгоспна власність

Колгоспна власність – сукупність різноманітних засобів виробництва та відносини між членами трудового колективу, колгоспом і державою з приводу привласнення умов виробництва (передусім землі) та результатів колективної праці. До об’єктів К. в. належали будівлі, споруди, сільськогосподарські машини, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, багаторічні насадження тощо. Земля закріплювалася за колгоспами у безоплатне і безтермінове користування. К. в. виникла в СРСР внаслідок здебільшого примусової колективізації наприкінці

20-х-на початку 30-х, яка спотворила зміст К. в. та господарювання. За правовим змістом К. в. виражала відносини спільного володіння, розпорядження і користування членів колгоспу. Проте майже всі атрибути власності держава залишила за собою. Зокрема, держава визначала рівень і структуру виробництва, порядок розподілу та використання виробленої продукції, розміри оплати праці колгоспників, встановлювала ціни тощо. Внаслідок цього втрачався інтерес до накопичення власності, продуктивного і дбайливого використання виробничого потенціалу, а К. в. була здебільшого одержавленою. Проте навіть за недосконалої
системи економічних відносин і передусім відносин економічної власності в аграрному секторі виробництво продовольчих товарів нарощувалося. Наприкінці 80-х рівень споживання в Україні багатьох видів продуктів досяг або наближався до науково обгрунтованих норм харчування. В республіці виробляли по 1 т зерна на особу. Щороку Україна експортувала сільськогосподарської продукції – на більш як 30 млрд дол. Це пояснювалося колективним характером праці, рівнем концентрації виробництва (ефект масштабу), наявною матеріально-технічною базою виробництва та ін. чинниками. Тому К. в. потрібно було не руйнувати, а реформувати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Колгоспна власність - Економічний словник


Колгоспна власність