Політологічний словник
Комісія делегованих виборців – 1) загалом – комісія обраних електорів (лат. electore – вибирати) або делегованих виборців, яка відповідає за вибори претендента на вищу політичну посаду; 2) комісія німецького бундестагу, яка відповідає за обрання половини від 16 суддів до Федерального конституційного суду. Другу половину обирає бундесрат.
М. Головатий
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Комісія делегованих виборців - Довідник з політології
Схожі записи:
Гандизм Політологічний словник Гандизм – суспільно-політичне та релігійно-етичне вчення видатного діяча індійського національно-визвольного руху Мохандаса Карамчанда Ганді (1869-1948). Виходячи з релігії індуїзму Г. апелює до моралі,...
ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ – сукупність суб’єктів, які беруть участь у політичному житті суспільства (органи державного управління, законодавчі, судові органи, політичні партії, рухи, фронти тощо)....
Православ’я Політологічний словник Православ’я – один із трьох основних (поряд із католицизмом і протестантизмом) напрямів у християнстві, що сформувався на території колишньої Візантії й став самостійним...
Василенко Світлана Дмитрівна Політологічний словник Василенко Світлана Дмитрівна (нар. 1954) – український політолог, доктор політичних наук, професор кафедри українознавства Одеської національної морської академії. У 1976 р. закінчила хіміко-технологічний...
Деколонізація Політологічний словник Деколонізація – процес розпаду колоніальних відносин у колоніально-залежних країнах Азії і Африки після 1945 р. У деяких випадках державна незалежність завойовувалася у процесі...
Арон Раймон Політологічний словник Арон Раймон (1905 – 1983) – французький соціолог, філософ, публіцист, один із теоретиків “індустріального суспільства”. У своїх працях, грунтуючись на порівняльно-історичному аналізі і...
Акультурація в політиці Політологічний словник Акультурація в політиці – процес взаємодії і взаємопроникнення різних систем політичних цінностей. М. Головатий...
Пролонгація Політологічний словник Пролонгація (англ., фр. prolongation, від лат. prolongo – продовжую) – продовження понад установлений термін виконання договору, угоди, зобов’язань. Підставами для П. міжнародного договору...
Плутократія Політологічний словник Плутократія (грецьк. plutokratia, від plotos – багатство і kratoc – влада) – 1) державно-політичний устрій, за якого політична влада формально або фактично належить...
Оріховський Станіслав Станіславович Політологічний словник Оріховський Станіслав Станіславович (1513 – 1566) – український просвітитель. Загальну освіту здобув у Перемишлі, у 1526 – 1542 pp. навчався в університетах Кракова,...
Гумільов Лев Миколайович Політологічний словник Гумільов Лев Миколайович (1912 – 1996, С.-Петербург)- відомий російський історик, географ та етнолог. Син видатних російських поетів “срібного віку” М. Гумільова та А....
Герб державний Політологічний словник Герб державний (польське herb, від нім. Erbe – спадщина) – художньо-графічний офіційний символічний знак держави, який виражає її історичні, національні, соціальні й інші...
Прерогатива Політологічний словник Прерогатива (від лат. praerogativa – перевага) – виключне право, яке належить будь-якому державному органу або посадовій особі, привілей. М. Головатий...
Таємна політика Політологічний словник Таємна політика – політичний стиль, для якого характерне викривлене висвітлення подій, приховування інформації. Завдяки Т. п. іноді вдається якомога довше приховувати від громадськості...
Іміджмейкер Політологічний словник Іміджмейкер – у перекладі з англійської означає робити образ, відповідно іміджмейкер – особа, яка цілеспрямовано формує, коригує (створює) імідж. Вирізняють імідж політика, політичної...
Зенон Елейський Політологічний словник Зенон Елейський (бл. 490 – бл. 430 до н. е.) – давньогрецький філософ, представник елейської школи, засновник діалектики як правності в тлумаченні суперечностей...
Європейська політика сусідства Політологічний словник Європейська політика сусідства – стратегія, яка визначає принципи та методологію регіональної співпраці ЄС зі своїми сусідами, передусім у таких сферах, як соціально-економічний розвиток,...
Базис і надбудова Політологічний словник Базис і надбудова – дві взаємопов’язані категорії марксистської соціальної теорії, покликані відобразити об’єктивний взаємозв’язок між економічною структурою та іншими структурами, процесами, явищами, що...
Нонконформізм Політологічний словник Нонконформізм (від лат. non – ні + conformis – подібний, відповідний) – 1) не сприйняття загальновизнаного релігійного вчення, сектантство; 2) форма протесту (в...
Путчизм Політологічний словник Путчизм – політика путчів; організація путчів. В. Захожай...
Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі....
Адорно Теодор Політологічний словник Адорно Теодор (1903 – 1969) – німецький філософ і соціолог. В окремих творах, зокрема написаних спільно з М. Хоркхаймером (Діалектика просвітництва), з неомарксистських...
Ваххабізм Політологічний словник Ваххабізм – в ісламі сунітського спрямування релігійно-політична течія, що виникла у XVIII ст. Нині В. є реакційною течією. М. Головатий...
Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці XVI – на початку XVII ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 2. Ідеї політичного й національного відродження України наприкінці...
Визнання виборів недійсними Політологічний словник Визнання виборів недійсними – процедура, згідно з якою встановлюються причини невизнання акту політичного волевиявлення громадян шляхом голосування. Регулюється виборчим законодавством кожної окремої країни....
Визнання виборів такими, що не відбулися Політологічний словник Визнання виборів такими, що не відбулися – регулюється законодавством кожної окремої країни, згідно з яким визначається норма явки виборців для того, щоб визнати...
Вотум недовіри Політологічний словник Вотум недовіри – застосовується у країнах з парламентарною, інколи змішаною формою правління. В. н. висловлюється парламентом або нижньою палатою парламенту через несхвалення результатів...
Денатуралізація Політологічний словник Денатуралізація (позбавлення громадянства) – дозвіл на вихід або позбавлення громадянства і звільнення від прав і обов’язків, що пов’язані з громадянством. Д. є ознакою...
КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА КОН’ЮНКТУРА ПОЛІТИЧНА – момент співіснування різнорідних політичних та соціальних сил і тенденції його зміни; орієнтація на використання сприятливих політичних обставин, новизну, заперечення спадкоємності. Врахування К....
Аддикція влади Політологічний словник Аддикція влади (англ. addict – наркоман; звичка, схильність до чогось) – сукупність проявів аддикативної поведінки (що модифікує емоції індивіда сприятливим для нього способом),...
Арабізм Політологічний словник Арабізм – слово або мовний зворот, які запозичені з арабської мови; мовний зворот, побудований за зразком арабської мови. М. Головатий...
Народи корінні Політологічний словник Народи корінні – чітко зафіксована міжнародно-правова категорія, що увійшла у практику через дві конвенції Міжнародної організації праці (МОП): Конвенцію (1957 р. № 107)...
Соціальна ринкова економіка Політологічний словник Соціальна ринкова економіка – модель конкуренції з соціально-державними корективами, коли перед державою стоїть завдання скоригувати небажані наслідки ринкової економіки відповідно до принципів соціальної...
Гуслистий Кость Григорович Політологічний словник Гуслистий Кость Григорович (1.10/18.11.1902, м. Олександрівськ Катеринославської губ., тепер м. Запоріжжя – 21.02.1973, м. Київ) – відомий український історик і етнограф, доктор історичних...
Пуанкаре Раймон Політологічний словник Пуанкаре Раймон (20.08.1860, Бар-де-Дюк – 5.10.1934, Париж) – французький політичний і державний діяч, адвокат. У 1887-1903 рр. депутат парламенту, у 1903-1913 рр. і...