Комісія виборча 👍, Науковий портал Predmety.in.ua

Політологічний словник

Комісія виборча – орган у виборчому процесі, що організовує і здійснює формальну частину виборчого процесу, реєструє кандидатів, організовує і проводить голосування, виконує підрахунки голосів. Для забезпечення неупередженого ставлення виборчої комісії до виборчого процесу та кандидатів у депутати передбачається принцип формування комісії з представників конкуруючих політичних сил, у тому числі представників кандидатів у депутати. Також для забезпечення прозорості діяльності комісії передбачається інститут

спостерігачів та доступ засобів масової інформації до висвітлення роботи комісії.

Виборча комісія створюється на відповідній території, де відбуваються вибори та проходить виборчий процес. Зокрема дільнична виборча комісія діє на території відповідної дільниці, аналогічно окружна – на території округу, куди входить кілька дільничних комісій. Наступний рівень – територіальна виборча комісія, до якої входять окружні. Піраміду очолює Центральна виборча комісія (ЦВК), яка діє в масштабі всієї країни. Виборче законодавство може передбачати й іншу організаційну структуру виборчих комісій, розширені або звужені повноваження, порядок формування тощо.

Законодавство України про місцеве самоврядування: Збірник законодавчих актів. – К., 2001; Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К., 1998. – Т. 3.

Р. Балабан

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Комісія виборча - Довідник з політології

Схожі записи:

Згода Політологічний словник Згода (consent, assent; acoord, concord) – дозвіл, позитивна відповідь нате чи інше прохання, пропозицію; збіг точок зору, узгодження позицій, рішень тощо, в тому...
Чинність виборів Політологічний словник Чинність виборів – визнання виборів такими, що відбулися. В Україні визнання чинності виборів потребує, щоб під час їх проведення не було порушень Закону...
Що таке етногенез? 10 Що таке етногенез? Характеристика процесу становлення етносу і його розвитку в науковій літературі дістала назву етногенез (від лат. ethnos – народ та genesis –...
Влада традицій Політологічний словник Влада традицій (power of traditions) – вплив звичаїв, поглядів, порядку, що сформувався в поведінці, на владу, що дає їй змогу діяти без конфлікту,...
Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в...
Конечни Фелікс Політологічний словник Конечни Фелікс (1862 – 1949) – польський історик і культуролог, який запропонував нову, особливу науку про цивілізації. Основна проблема цієї науки – виникнення...
Кампанія політична Політологічний словник Кампанія політична – система заходів, які здійснюються суб’єктом політичної дії протягом певного проміжку часу задля досягнення певної політичної мети або створення передумов для...
Криза політична Політологічний словник Криза політична (від грецьк. krisis – перелом, важке перехідне становище, результат) – особливий стан у розвитку і функціонуванні політичної системи суспільства, і насамперед...
Вотум довіри Політологічний словник Вотум довіри – у державах з парламентарною формою правління схвалення політичної лінії, певного законопроекту нижньою палатою парламенту. Ініціатива щодо питання про В. д....
Полеміка Політологічний словник Полеміка (фр. polémiqué, від грецьк. polemikos – ворожий, войовничий) – наукова суперечка, словесна війна, літературна перепалка. М. Головатий...
Баланс сил Політологічний словник Баланс сил – зовнішньополітична концепція, основною засадою якої є ідея закономірності розвитку відносин між державами в межах певних циклів упродовж усієї світової історії....
Що таке геокультура? 72 Що таке геокультура? Геокультура – це політико – управлінська спроба сформувати новий спосіб бачення країни та її ресурсної бази у контексті з тими мовними,...
Україна Політологічний словник Україна – держава у Східній Європі. На півночі межує з Білорусією та Російською Федерацією, на сході – з Росією, на південному заході –...
АНТИСЕМІТИЗМ АНТИСЕМІТИЗМ – одна з крайніх форм національної та релігійної нетерпимості щодо людей єврейської національності. Форми А: сегрегація, дискримінація, геноцид....
Політична думка наприкінці XIX – на початку XX ст Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ 5. Політична думка наприкінці XIX – на початку...
Помилки влади Політологічний словник Помилки влади (errors/mistakes of power) – хибні, грубі прорахунки в ідеях, рішеннях, діях з боку конкретних властей, владних структур, керівників або представників органів...
Ринковий соціалізм Політологічний словник Ринковий соціалізм – течія соціалізму, що виступає за поєднання суспільної власності на засоби виробництва з широким застосуванням ринкових механізмів в економіці. Наприклад, зосереджуючи...
Сценарний підхід у політиці Політологічний словник Сценарний підхід у політиці – один з методів аналізу політичних явищ та процесів. Сутність С. п. п. полягає у його синтезі різноманітних методів,...
>Основні вибори Політологічний словник Основні вибори – назва виборчої кампанії в США, під час якої обирають не тільки членів палати представників, третину сенату, губернаторів штатів, як це...
НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ – сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах...
Безпартійний уряд Політологічний словник Безпартійний уряд – загальна назва урядів, утворених на непартійній основі. Б. у. формується у таких випадках: 1) коли в країні взагалі відсутні політичні...
Бонапартизм Бонапартизм – різновид автократії, необмеженої влади будь-якого вождя, державного, політичного лідера, що провадить політику лавірування між сторонами, які борються між собою. Б. як політика дістав...
Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на...
Анексія Політологічний словник Анексія (від лат. annexio – приєднання) – примусове приєднання, захоплення однією державою території чи частини території, що належить іншій державі, або будь-якого простору,...
Київської Русі політична думка Політологічний словник Київської Русі політична думка – Київське князівство, що виникло у середній течії Дніпра на межі VIII – IX ст., стало політичним осередком величезної...
Хурал Політологічний словник Хурал – у сучасній Монголії назва органів державної влади. Великий народний Хурал – вищий орган державної влади Монголії. М. Головатий...
Політична думка Середньовіччя Політологія РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ: ЗАХІДНА ТА РОСІЙСЬКА ТРАДИЦІЇ 2. Політична думка Середньовіччя В історії Західної Європи Середні...
Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? 3 Що ми розуміємо під генезою політичних ідей? У політології під генезою (від гр. genesis – походження, виникнення) розуміють процес становлення та розвитку політичних ідей,...
Бабеф (Гракх) Франсуа Політологічний словник Бабеф (Гракх) Франсуа (Francois Babeuf (Gracchus), 1760 – 1797) – французький політичний діяч, ідеолог зрівняльного комунізму, якого прозвали Гракхом через схожість його аграрної...
Політична праксеологія Політологічний словник Політична праксеологія – власне термін “праксеологія” був запроваджений у рамках практичної соціології поляком Т. Котарбінським, який вивчав проблеми ефективності діяльності праці колективів, аналізував...
ПАТЕРНАЛІЗМ ПАТЕРНАЛІЗМ – ідеологія і практика управління соціальними групами, верствами з позиції “батьківської турботи”, нав’язування думки про залежність їх від сильного “батька”....
Рух опору Політологічний словник Рух опору – політичний рух (часто законспірований), учасники якого вважають існуючий порядок, у тому числі і політичний, таким, що об’єктивно загрожує правам і...
САМОВРЯДУВАННЯ САМОВРЯДУВАННЯ – надане законом і державною владою право місцевих органів самостійно розв’язувати коло питань, що входять до їхньої компетенції; діяльність щодо реалізації цього права....
Кооптація Політологічний словник Кооптація (від лат. cooptatio – довибори, дообрання) – уведення до складу виборного колегіального органу нових членів чи кандидатів за його власним рішенням без...
Автономізація Політологічний словник Автономізація – процес, пов’язаний з набуттям статусу самоврядної території. На практиці здійснюється як політичний рух у напрямку реалізації права на самостійне розв’язання суб’єктом...