Концепція ідеальних типів господарства 👍, Науковий портал Predmety.in.ua

Концепція ідеальних типів господарства – концепція західнонімецьких економістів, в якій комплексно проаналізовані ідеальні типи господарства (центрально-кероване та мінове) залежно від механізму координації взаємодії господарських одиниць та прийняття рішень. Фундатором і найвидатнішим представником К. і. т. г. був німецький економіст Вальтер Ойкен в 40-х XX ст., хоча ідеальні типи господарства, на його думку, не існують у чистому вигляді, будь-яка конкретна господарська система тяжіє до одного з них. Для центрально-керованої економіки

характерним є те, що плани окремих суб’єктів господарювання та домашніх господарств “не складаються відокремлено і не взаємопов’язуються між собою за допомогою цін”. Що, де, скільки і як виробляти, а також як здійснювати розподіл створеного продукту, вирішують центральні органи державного управління.

Характерною ознакою такого господарства є збільшення капіталовкладень у галузі, що виробляють засоби виробництва. Централізоване управління породжує також гігантоманію, оскільки вона полегшує контроль за підприємствами, що призводить до економічної несвободи і утвердження всевладдя бюрократичного

апарату. За центрально-керованої економіки влада центрального управління поширюється також на сферу розподілу, який фактично витісняє обмін, внаслідок чого вартісні категорії та важелі, передусім ціни, перестають виконувати свої функції, деформуються фінансова та банківська системи, а виробництво виводиться з-під контролю споживачів, що призводить до хронічного дефіциту та інфляції. Центрально-керована економіка може функціонувати й за переважання приватної власності, як це було в Німеччині в 30-40-х. Негативно впливає на економіку також регулювання, що здійснюється групами, передусім монопольними утвореннями: воно спотворює конституційний лад країни, модифікує державно-політичний устрій на користь певних груп. Найефективнішим з соціально-економічного погляду, на думку теоретиків К. і. т. г., є конкурентний порядок, ринкові конкурентні ціни, і в ньому вид і обсяг виробництва товарів визначають споживачі, а підприємці працюють на задоволення їхніх потреб. Конкурентний порядок також передбачає стабільність національної валюти, наявність конкурентних відкритих торгів та ін. Передумовою його встановлення і функціонування є приватна власність, яка сама по собі не гарантує встановлення конкурентного порядку: якщо на її основі створюються монополії, то її вплив має антисоціальний характер. Тому приватна власність потребує контролю з боку конкуренції, а остання має запобігати ситуації, в якій вони могли б бути спрямовані проти загального інтересу. Тому перед сильною державою стоїть завдання збереження й поліпшення конкурентного порядку, а економічна політика має бути системною і сталою. Якщо оцінювати К. і. т. г. з погляду сучасності, то слід визнати певну антисоціальну спрямованість приватної капіталістичної власності, яка разом з дією законів конкуренції призвела до виникнення монополій (в т. ч. олігополій) та їх домінування в економічній системі більшості розвинених країн світу (див. Монополія). Неадекватною реаліям часу є теза прихильників цієї концепції про те, що лише конкуренція може забезпечити сприйнятливість приватної власності, адже сама конкуренція потребує державного захисту (див. Антимонопольне законодавство). Крім того, некоректно аналізувати такі типи господарства незалежно від форм власності (як це зробив В. Ойкен). Щодо наявності лише двох типів власності (приватної та державної), то така ситуація була властива капіталізму минулих століть. Подібне бачення характерне для концепції щодо тяжіння будь-якої господарської системи лише до двох типів господарств – центрально-керованого і ринкового. Наслідком їх оптимального поєднання є змішана економіка (див. Економіка змішана).

(2 votes, average: 5,00 out of 5)

Концепція ідеальних типів господарства - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...