Конвергенції теорії

Конвергенції теорії – теорії, згідно з якими взаємопроникнення капіталізму й соціалізму зумовлює утворення нового типу суспільства, що базується на поєднанні позитивних ознак цих соціально-економічних систем за одночасного усунення негативних. К. т. були поширені на Заході в 60 – 80-ті XX ст. У них домінував підхід Я. Тінбергена, згідно з яким суспільство сприйме такі цінності капіталізму, як приватну власність, економічні стимули і мотиви, в т. ч. мотив прибутку підприємця та ринкову систему господарювання, але відмовиться від принципу

державного невтручання у розвиток економіки. Водночас суспільство сприйме три основні принципи соціалізму (вищий ступінь рівності, ширша участь найманих працівників у контролі за виробництвом, економічне планування) і відмовиться від суспільної власності на засоби виробництва. З розпадом т. зв. світової системи соціалізму деякі економісти Заходу почали вживати поняття конвергенції до процесу прискорення розвитку економічно відсталих країн і наближення їх за рівнем розвитку (а згодом і входження) до “клубу” розвинених країн з соціально орієнтованою ринковою системою господарювання і високим
рівнем життя. З методологічної точки зору основним недоліком цих концепцій є теза про можливість взяти зі старих суспільств лише позитивні сторони і пропонування відірваних від практики ідей про соціально-економічне зближення, яке можливе лише у разі соціалізації капіталізму і навпаки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Конвергенції теорії - Економічний словник


Конвергенції теорії