КОРОТКИЙ СЛОВНИК ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

ДОДАТКИ

ДОДАТОК З КОРОТКИЙ СЛОВНИК ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

А

Агульяс мис (Голковий) – крайня південна точка Африки. Назва пов’язана з магнітною аномалією, ідо спостерігається неподалік в океані; португальське agulha – голка, у цьому випадку означає “стрілка компаса”.

Аконкагуа – найвища вершина Анд і всієї Західної півкулі (6960 м).

Алтай (“золото”) – гірська система в Азії. Багата на руди різних ме­талів, у тому числі й золота.

Альмаді – мис, крайня західна точка Африки (17°32′ зх. д.).

Альпи (“висока

гора”) – найвищі гори Європи (г. Монблан – 4807 м). Довжина близько 1200 км, ширина до 250 км.

Аляска (“велика земля”) – півострів на північному заході Північної Америки.

Аляска – затока Тихого океану, біля північно-західних берегів Північної Америки.

Амазонка – річка в Південній Аме­риці. Найповноводніша й найбіль­ша на планеті за площею басейну (близько 7 млнкм2). Назва пов’яза­на з частими в її нижній течії по­тужними припливними хвилями – “амазуну”, що перекладається як “гримуча вода”.

Амазонська низовина – найбільша низовина земної кулі (площа понад 5 млн

км2), розташована в басейні Амазонки.

Амудар’я (“річка міста Аму”) – річка в Центральній Азії, що впа­дала в Аральське море.

Амур (“велика річка”), – одна з найбільших річок Східної Азії.

Анди (“мідні гори”) – найдовша (9000 км) і одна з найвищих (г. Акон­кагуа – 6960 м) гірських систем землі. Розташована в Південній Америці, має великі поклади міді.

Антарктичний півострів – найбіль­ший півострів Антарктиди.

Анхель водоспад у басейні р. Орі­ноко, найвищий на Землі (висота надіння 1054 м).

Апенніни (“вершина”) – гори на Апеннінському півострові заввишки до 2914 м.

Апеннінський півострів – у Південній Європі, що виступає в Середземне море на 1100 км.

Аппалачі – гори на сході Північної Америки заввишки до 2037 м. На­звані за ім’ям одного з індіанських племен.

Аравійський півострів (“країна степів”) – півострів у Південно – Західній Азії, найбільший на земній кулі (2730 тис. км2).

Аравійсько-Індійський хребет – час­тина підводного серединно-океа­нічного хребта Індійського океану на північному заході Індійського океану.

Аральське море (“острівне море”) – одне з найбільших озер світу (озе ро-море), в якому порівняно недав­но налічували понад 1100 островів.

Атакама (“пустельна земля”) – най – сухіша пустеля на тихоокеансько­му узбережжі Південної Америки.

Атлантичний океан – другий за роз­мірами океан планети. Площа 91,7 млн км2. Назва пов’язана з грецьким міфом про велетня Ат­ланта. Введена в географію 1650 року, до того океан називали Північним морем.

Атлаські гори (Атлас) – наймолодша гірська система Африки на пів­нічному заході материка. Найвища вершина – г. Тубкаль (4165 м).

Б

Байкал (“багате озеро”) – найглибше озеро планети (1620 м), багате на численні види рослин і тварин.

Байрон мис – крайня східна точка Австралії (153° 39′ сх. д.).

Балатон – тектонічне озеро на Середньодунайській рівнині, най­більше в Середній Європі.

Балканський півострів (“гірський”) – на півдні Європи. Більшу части­ну території охоплюють гори.

Балтійське море – внутрішнє море басейну Атлантичного океану, що омиває береги Європи.

Балхаш (“видовжене озеро”) – одне з найбільших озер Азії завдовжки майже 600 км.

Баренцове море – окраїнне море Північного Льодовитого океану, розташоване біля північних бе­регів Європи.

Беллінсгаузена море – море Південного океану, що омиває береги Ан­тарктиди.

Бенгальська затока – в Індійському океані, між півостровами Індостан та Індокитай. Названа за ім’ям давніх мешканців узбережжя – банга.

Берингова протока – розділяє Євразію та Північну Америку. Че­рез протоку проходить лінія зміни дат. Названа на честь мандрівника й дослідника Вітуса Беринга.

Берингове море – окраїнне море на півночі Тихого океану.

Бермудські острови острови в Ат­лантичному океані, розташовані неподалік берегів Північної Аме­рики.

Біскайська затока – в Атлантичному океані, біля берегів Європи.

Босфор (“бичачий брід”) – протока, що з’єднує Чорне й Мармурове мо­ря. Колись за прохід через протоку брали платню великою рогатою ху­добою.

Бразильське плоскогір’я – найбіль­ше в Південній Америці, надзви­чайно багате на різноманітні ко­рисні копалини.

В

Ведделла – море Південного океану біля берегів Антарктиди.

Везувій – єдиний діючий вулкан ма­терикової Європи, розташований на Апеннінському півострові, висо­та – 1277 м.

Велика Австралійська затока – в Індійському океані, біля південних берегів Австралії.

Велика Британія – найбільший із Британських островів.

Велика Китайська рівнина – на сході Китаю, площа близько 325 тис. км2.

Велика Піщана пустеля – кам’янисто – піщана пустеля на півночі Західної Австралії; виходить до узбережжя Індійського океану.

Велика пустеля Вікторія – піщана пустеля на півдні Австралії.

Велике Солоне озеро – у Кордильєрах, на заході США. З озера видобува­ють сіль.

Великий Африканський розлом –

Система глибоких розломів на сході Африки.

Великий Бар’єрний риф – пасмо кора­лових рифів та островів біля пів­нічно-східного узбережжя Австра­лії в Кораловому морі. Найбільша у світі споруда, побудована живи­ми організмами.

Великий Басейн – нагір’я в Кор­дильєрах. “Басейнами” тут назива­ють великі плоскі поверхні, що вкриті продуктами руйнування гір.

Великий Вододільний хребет – най­вища гірська система Австралії (г. Косцюшко – 2230 м). Інша наз­ва – Східноавстралійські гори.

Великі Антильські острови – архіпе­лаг в Атлантичному океані, біля берегів Північної Америки.

Великі озера – система озер у США та Канаді (Верхнє, Мічиган, Гурон, Ері, Онтаріо).

Великі Зондські острови – входять до складу Малайського архіпелагу (Калімантан, Суматра, Ява), Великі рівнини – передгірське плато східніше Кордильєр, простягається більш як на 3500 км з півночі на південь.

Верхоянський хребет – гірська си­стема в Північно-Східному Сибіру заввишки до 2389 м.

Вікторія – друге за площею (68 тис. км2) серед прісноводних озер світу. Роз­ташоване у Східній Африці. Від­крили в середині XIX ст. англійці, назвали на честь англійської коро­леви.

Вірменське нагір’я – у Західній Азії, одне з найбільших вулканічних нагір’їв світу (площа близько 400 тис. км2).

Вогняна Земля архіпелаг біля південного краю Південної Аме­рики. Названий за спалахи вогнищ місцевих жителів, які побачив першовідкривач Ф. Магеллан на островах архіпелагу.

Волга (“світла”) – найбільша річка Європи (3530 км).

Г

Гавайські острови – архіпелаг на півночі Тихого океану.

Галлінас мис – крайня північна точка Південної Америки (12°25′ пн. ш.).

Ганг (“річка”) – одна з найбільших річок Південної Азії.

Гвіанське плоскогір’я – плоскогір’я на північному сході Південної Аме­рики заввишки до 3014 м.

Гвінейська затока – найбільша в Ат­лантичному океані біля берегів Африки.

Гібралтарська протока – між Євро­пою та Африкою, з’єднує Атлан­тичний океан і Середземне море. Назва від арабського “Джебель-аль – Тарик”, тобто гора Тарика – полко­водця, який перетнув з військами цю протоку в 711 р.

Гімалаї (“оселя снігу”) – найвища гірська система земної кулі (г. Джо­молунгма – 8848 м) в Азії.

Гіндукуш (“індійська гора”) – гір­ська система в Азії заввишки до 7690 м.

Гобі (“пустельна місцевість”) – пус­теля в Центральній Азії.

Гольфстрім (“течія затоки”) – най­потужніша серед теплих течій Світового океану. Рухається уз­довж берегів Північної Америки в Атлантичному океані.

Горн – мис в архіпелазі Вогняної Землі

Гренландія (“зелена земля”) – острів у Північному Льодовитому океані, найбільший у світі.

Гренландське море – у Північному Льодовитому океані, неподалік берегів о. Гренландія.

Гудзонова затока – найбільша зато­ка Північного Льодовитого океану біля берегів Північної Америки. Названа на честь англійського мо­реплавця Г. Гудзона.

Д

Дарлінг – річка в Австралії, права притока р. Муррей.

Дарданелли – протока між Європою і Азією.

Дежньова мис – найсхідніша точка Євразії (169°40′ зх. д.), на Чукот­ському півострові, у Беринговій протоці. Названий на честь росій­ського землепрохідця і мореплавця С. І. Дежньова, який один з перших обігнув цей мис у 1648 р.

Дейвісова протока – між островами Гренландія і Баффінова Земля. Одна з проток, що з’єднує Північ­ний Льодовитий і Атлантичний океани. Названа на честь англій­ського мореплавця Дж. Дейвіса.

Декан (“південна країна”) – плоско­гір’я, що охоплює внутрішню час­тину півострова Індостан.

Джомолунгма – найвища вершина на Землі (8848 м), в Гімалаях.

Дніпро – третя за розмірами (після Волги та Дунаю) річка Європи, дов­жина – 2201 км.

Долина Смерті міжгірна безлюдна западина в пустелі на південному заході США, найнижче місце Північної Америки (-85 м).

Драконові гори – “дах” Південної Африки, висота до 3482 м, розта­шовані на південному сході мате­рика.

Дрейка – протока, що з’єднує Атлан­тичний і Тихий океани, найширша на Землі (до 1120 км).

Дунай (“річка”) – друга за розміра­ми (після Волги) річка Європи (довжина – 2850 км).

Е

Ейр – найбільше озеро Австралії, більшу частину року є солончаком.

Ельтон – солоне безстічне озеро на півночі Прикаспійської низовини, має величезні поклади солі.

Еребус – діючий вулкан у Західній Антарктиді заввишки 3794 м. На­званий на честь одного з кораблів англійської експедиції, що відкри­ла цей вулкан у 1841 р.

Етна (“палаюча гора”) – діючий вул­кан на о. Сицилія в Італії, найви­щий в Європі (3340 м).

Ефіопське нагір’я – на північному сході Африки, переважно на тери­торії держави Ефіопія.

Є

Євфрат (“вода”) – одна з найбільших річок Західної Азії. Зливається з р. Тигр. Межиріччя Тигру і Євфрату є одним з найдавніших центрів цивілізації.

Єнісей (“велика річка”) – одна з найбільших, а також найбагатоводніших річок Євразії.

Ж

Женевське озеро – у Європі, в Аль­пах. З озера витікає р. Рона, яка утворює своєрідне гирло озера. Місто, що тут виникло, – Женева (“гирло”) й дало назву озеру.

З

Замбезі (“велика річка”) – одна з найбільших річок Африки, що пе­ретинає південну частину матери­ка, впадає в Мозамбіцьку протоку Індійського океану.

Західноіндійський хребет – частина підводного серединно-океанічного хребта Індійського океану, на пів­денному заході Індійського океану.

Західних Вітрів течія – найпо­тужніша течія планети. Повністю огинає всю Землю в Південній

Півкулі. Названа за вітрами, завдя­ки яким набуває особливої сили.

Західноавстралійське плоскогір’я форма давнього згладженого гірсь­кого рельєфу в Західній Австралії.

Західносибірська рівнина – рівнина у Західному Сибіру, одна з найбіль­ших у світі.

Зондська протока – між островами Суматра і Ява.

Зондський жолоб – найглибший (7729 м) жолоб в Індійському оке­ані.

І

Ігуасу – водоспад у долині річки Парана. Спадає 275 струменями з висоти 72 м.

Інд (“батько річок”) – одна з найбіль­ших річок Південної Азії, довжина – 3180 км.

Індійський океан – третій за розмі­рами океан планети (площа – 76,2 млн км2). Назвою зобов’яза­ний Індії, береги якої він омиває.

Індо-Гангська рівнина – між Гімала­ями й Деканським плоскогір’ям, в долинах річок Інд і Ганг.

Індокитай – півострів на південному сході Азії, омивається морями Індійського й Тихого океанів.

Індостан – півострів на півдні Азії, переважно в Індії.

Іранське нагір’я – найбільше нагір’я в Західній Азії, здебільшого в Ірані.

Ірландія – другий за площею після Великої Британії острів у складі Британських островів.

Іртиш (“бурхливий, стрімкий потік”) – одна з найбільших річок Євразії, що у верхній течії дійсно бурхлива й стрімка.

Ісландія – у перекладі означає “льо­дова земля”. Однак льодовики охоплюють лише 11 % території цього острова, розташованого на півночі Атлантичного океану.

Й

Йорк мис – крайня північна точка Австралії (10°4Г гід. ш.).

К

Кабу-Бранку мис – крайня східна точ­ка Південної Америки (34°46′ зх. д.).

Кавказ – гірська система між Чорним і Каспійським морями, г. Ельбрус заввишки до 5642 м.

Казахський дрібносопковик – гор­биста рівнина в Казахстані.

Калахарі (“той, що мучить спра­гою”) – напівпустеля в центральній частині Південної Африки.

Каліфорнійська течія – холодна течія Тихого океану біля західних берегів Північної Америки.

Каліфорнія (“розпечена на сонці земля”) – півострів на заході Північної Америки.

Канарська течія – холодна течія в Атлантичному океані, тече біля бе­регів Європи й Африки,

Камерун – діючий вулкан в Африці. Найвологіше місце на материку, адже тут випадає близько 10 000 мм опадів за рік.

Камчатка – півострів на північному сході Азії, омивається водами Ти­хого океану.

Канадський Арктичний архіпелаг – один із найбільших у світі архіпе­лагів (1,3 млн км2), розташований у Північному Льодовитому океані, належить Канаді.

Капські гори – розташовані на півдні Африки, складаються з кількох паралельних хребтів.

Каракуми (“чорні піски”, тобто ті, що вкриті рослинністю) – піщана пустеля Центральної Азії.

Карибське море у басейні Атлантичного океану біля західних бе­регів Південної Америки. Назва походить від племені карибів, що населяють узбережжя й острови цього моря.

Карпати (“камінь”, “скеля”) – гір­ська система в центрі Європи зав вишки до 2655 м.

Карське море – окраїнне море Північного Льодовитого океану, омиває береги Європи.

Каспійське море – найбільша у світі внутрішньоматерикова безстічна солона водойма. Назва пов’язана з народом каспіїв, який жив на його берегах.

Кенія (“біла гора”) – одна з найви­щих вершин Африки (5199 м), во­на завжди вкрита вічними снігами і льодовиками.

Кизилкум (“червоні піски”) – піща­на пустеля в Центральній Азії, в межиріччі Амудар’ї і Сирдар’ї.

Кіліманджаро (“гора бога холоду”) – найвища вершина Африки (5895 м), що цілорічно вкрита снігами й льодовиками.

Ключевська Сопка (“сопка” – без­ліса вершина, “ключ” – джерело) – найвищий (4750 м) і найактив­ніший діючий вулкан Євразії, на сході Камчатки.

Колорадо (“червона річка”) – за­барвлення вод цієї річки Північної Америки пов’язано з червоним кольором порід, які розмиває Ко­лорадо.

Колумбія – річка на заході Канади і США, найбільша в басейні Тихого океану на території Північної Аме­рики (довжина 2250 км).

Конго – найбагатоводніша річка Африки. Величезна кількість води, що виносить Конго в Атлантичний океан, опріснює його на десятки кілометрів від берега.

Коралове море – окраїнне море Тихо­го океану, омиває північно-східні береги Австралії. Назване так за численні коралові острови та рифи.

Кордильєри (“шнур”, “ланцюг”) – найдовша гірська система суходо­лу земної кулі, що простяглася більш ніж на 18 тис. км уздовж західних окраїн Північної та Південної Америки.

Корейський півострів – на сході Азії, між Японським і Жовтим морями.

Корсика (“лісисте місце”) – острів на північному заході Середземного моря, належить Франції.

Косцюшко – найвища вершина Австралії (2230 м), розташована в Австралійських Альпах. Названа на честь політичного й військового діяча Т. Косцюшко.

Котопахі – найвищий діючий вулкан на землі розташований в еква­торіальних Андах (5897 м).

Кракатау (“тріщати”) – острів-вул – кан між островами Ява й Суматра. Відомий надзвичайно сильним ви­верженням у 1883 р.

Кримський півострів – на півдні Східної Європи, омивається Чорним й Азовським морями.

Кримські гори – на півдні Кримсько­го півострова, заввишки до 1545 м.

Куба – острів в архіпелазі Великі Ан­тильські острови.

Куньлунь (“цибульні гори”) одна з найбільших гірських систем світу, розташована в Китаї.

Л

Лабрадор (“землероб”) – найбіль­ший півострів Північної Америки.

Лабрадорська течія холодна течія Атлантичного океану біля берегів Північної Америки. Температура води від -1 °С до +10 °С.

Ладозьке озеро (“хвилясте”) – най­більша прісноводна водойма Європи. Характерні шторми і хвилі зав­вишки до 4-6 м.

Ла-Манш – протока між о. Велика Британія та узбережжям Франції.

Ла-Плата (“срібна”) – затока Атлан­тичного океану біля південно-східного узбережжя Південної Америки.

Ла-Платська низовина – простя­гається вздовж річок Парана і Па­рагвай, стара назва яких “Ріо-де – Ла-Плата”, тобто “срібна річка”. Так назвали її перші європейці, що побачили в місцевого населення срібні прикраси.

Лена (“річка”) – одна з найбільших в Азії (4400 км), впадає в море Лаптєвих.

Лобнор (“біле озеро”) – безстічне озе­ро на заході Китаю. Його місце роз­ташування й розміри сильно зміню­ються в окремі роки та сезони.

Ломоносова хребет – підводний хребет у Північному Льодовитому океані.

М

Магелланова протока – між Пів­денною Америкою та архіпелагом Вогняна Земля. Названа на честь португальського мореплавця Ф. Ма­геллана, що першим пройшов цією протокою в 1520 р.

Мадагаскар – один із найбільших островів світу (590 тис. км2). Розта­шований в Індійському океані біля берегів Африки.

Мадагаскарська течія – тепла течія біля східних берегів о. Мадагаскар.

Маккензі – річка на північному за­ході Північної Америки. Найбіль­ша на материку в басейні Північно­го Льодовитого океану. Названа на честь першовідкривача, шотланд­ського мандрівника Олександра Маккензі.

Мак-Кінлі – найвища вершина Північної Америки (6193 м), розта­шована на Аляскинському хребті Кордильєр, на території США.

Малайський архіпелаг – найбільше на Землі скупчення островів (бли­зько 10 тис. загальною площею 2 млн км2).

Малакка – найпівденніший півострів Євразії.

Малаккська протока – між півостро­вом Малакка і о. Суматра.

Малі Антильські острови – архіпе­лаг в Атлантичному океані, біля берегів Північної Америки.

Малоазіатське нагір’я – на острові Мала Азія, в Туреччині.

Маріанський жолоб – найглибший у Світовому океані (11 022 м). Розта­шований у західній частині Тихого океану.

Маріанські острови – на заході Тихого океану.

Маррокі – найпівденніший мис Європи (36° пн. ш.).

Мар’ято – найпівденніший мис Північної Америки (36°12′ пн. ш.)

Меконг (“головна, велика річка”) – річка в південно-східній частині Євразії, впадає в Південнокитайське море.

Мексиканська затока – найбільша затока Атлантичного океану біля берегів Північної Америки.

Мексиканське нагір’я – у внутріш­ньому поясі Кордильєр, охоплює більшу частину Мексики й південь США.

Менделеева хребет – підводний хре­бет у центральній частині Північ­ного Льодовитого океану.

Мертве море – безстічне озеро в Західній Азії. Назва пояснюється майже повною відсутністю життя у воді у зв’язку з її високою солоністю й відсутністю кисню.

Мерчісон – найпівнічніший мис материка Північна Америка (71°50′ пн. ш.).

Месопотамська низовина (“межи­річчя”) ~ у Західній Азії в долинах річок Тигр і Євфрат.

Міссісіпі (“велика річка”) – ріка в Північній Америці, одна з найбіль­ших у світі. Довжина – 3950 км.

Міссурі (“каламутна, мулиста”) – права притока Міссісіпі.

Мозамбіцька протока – найдовша на земній кулі (близько 1760 км), між островом Мадагаскар і Африкою в Індійському океані.

Монблан (“біла гора”) найвищий масив і вершина (4807 м) в Європі, на кордоні Франції та Італії.

Муррей – головна річка Австралії завдовжки 2570 км. Названа на честь Джорджа Муррея – одного з керівників англійських колоній.

Мусонна течія – тепла течія Індійсь­кого океану, що двічі на рік змінює свій напрямок.

Н

Наміб – пустеля на атлантичному узбережжі Африки.

Ніагара (“гуркітлива вода”) – річка в Північній Америці, межа між Канадою і США; витікає з озера Онтаріо і впадає в озеро Ері.

Ніагарський водоспад (“гуркіт во­ди”) – у Північній Америці, на р. Ніагара. Шум води, що падає, чути на відстані 25 км.

Нігер (“річка”) – посідає третє міс­це на Африканському континенті за довжиною, площею басейну й об’ємом стоку.

Ніл (“річка”) – найдовша річка на планеті (6671 км). Починається на Східноафриканському плоскогір’ї, впадає у Середземне море.

Нова Зеландія – острови материково­го походження поблизу Австралії.

Нова Гвінея – острови материкового походження біля північних берегів Австралії.

Нова Земля – архіпелаг у Північному Льодовитому океані, між Баренцовим і Карським морями.

Норвезьке море – у Північному Льо­довитому океані, неподалік берегів Норвегії.

Нордкін – найпівнічніший мис (71°08′ пн. ш.) материкової Європи, на Скандинавському півострові.

Ньюфаундленд (“нова відкрита земля”) – один з найбільших ост­ровів в Атлантичному океані біля східних берегів Північної Америки.

О

Об (“річка”) – одна з найбільших річок Євразії.

Огайо – річка в США, ліва притока Міссісіпі.

Онезьке озеро (“озеро, що димить”) – одне з найбільших і найглибших у Європі. Часто бувають сильні ту­мани.

Оранжева – річка в Південній Аф­риці, впадає в Атлантичний океан, у середній течії має один із найви­щих на континенті водоспадів – Ауграбіс (146 м).

Оріноко (“річка”) – одна з найбіль­ших у Південній Америці.

Орінокська низовина – розташована на півночі Південної Америки.

Охотське море – у Тихому океані, біля східних берегів Азії.

П

Памір (“дах світу”) – високогірна система в Центральній Азії зав вишки до 7495 м.

Панамський канал – штучний вод­ний шлях міжнародного значення протяжністю понад 81 км між Атлантичним і Тихим океанами.

Перська затока – на північному заході Індійського океану біля берегів Азії.

Париньяс мис – крайня західна точка Південної Америки (81°20′ зх. д.).

Перуанська течія – холодна течія Тихого океану біля західних бе­регів Південної Америки, у тому числі біля узбережжя Перу. Темпе­ратура води 15-20 °С.

Піай – мис на півострові Малак­ка, найпівденніша точка Євразії (1°16′ пд. ш.).

Південна Пасатна течія – зумовлена пасатами тепла течія Тихого, Атлантичного та Індійського океа­нів.

Південнокитайське море у Тихому океані, біля східних і південно-східних берегів Азії.

Північна Пасатна течія – зумовлена пасатами тепла течія Тихого, Ат­лантичного та Індійського океанів.

Принца Уельського мис – най – західніша точка Північної Амери­ки (168° зх. д.).

Північноатлантичний хребет – пів­нічна частина серединно-океанічно­го хребта Атлантичного океану.

Південно-Східний мис – крайня пів­денна точка Австралії (39°11 ‘ пд. ш.).

Північне море – в Атлантичному океані, біля берегів Європи.

Північний Льодовитий океан – най­менший з океанів планети. Площа 14,1 млн км2. У зв’язку з розташу­ванням на крайній півночі та суво­рими кліматичними умовами біль­ша його частина цілорічно вкрита льодом.

Північноатлантична течія – тепла течія у північній частині Атлантич­ного океану, продовження Гольф­стріму. Температура 7-15 °С.

Південноатлантичний хребет – південна частина серединно – океанічного хребта Атлантичного океану.

Піренеї (“гора”) – гірська система на південному заході Європи заввишки до 3403 м.

Піренейський півострів – на півден­ному заході Європи.

Прикаспійська низовина – на пів­денному сході Східноєвропейської рівнини, на півночі Каспійського моря.

Примексиканська рівнина – на півдні США і в Мексиці, у Північ­ній Америці.

Р

Рас-Гафун мис – крайня східна точ­ка Африки (51°23′ сх. д.).

Рас-Енгела мис – крайня північна точка Африки (37°21 пн. ш.).

Рока – найзахідніший мис Євро­пи, на Піренейському півострові (0°31′ зх. д.).

Росса – море Південного океану, що омиває береги Антарктиди.

Руб-ель-Халі – пустеля на Аравійсь­кому півострові.

С

Сахара (від “сахра” – “червоно-коричнева”). Найбільша спекотлива пустеля земної кулі (площа за різними оцінками становить від 6 до 9 млн км2). Піщана частина Сахари забарвлена різними кольо­рами, зокрема червоним.

Сахалін – острів у Тихому океані біля східних берегів Азії.

Середньоросійська височина – в Європі, на території Росії і частко­во в Україні.

Східнокитайське море – у Тихому океані, біля східних берегів Азії (Китаю).

Східносибірське море – у Північному Льодовитому океані, біля північних берегів Азії.

Святого Лаврентія річка – у Канаді, витікав з озера Онтаріо і впадає в Атлантичний океан.

Середземне море – море Атлантич­ного океану, що з’єднується з ним Гібралтарською протокою; розта­шоване між Євразією й Африкою.

Сент-Чарльз – найсхідніший мис Північної Америки (55°40′ зх. д.).

Середньоєвропейська рівнина – охоплює значні території вздовж узбережжя Північного і Балтійсь­кого морів, Польщі, Німеччини і Данії.

Середньосибірське плоскогір’я – у Сибіру, заввишки до 1701 м.

Сирдар’я (“повноводна річка”) – річка в Центральній Азії.

Сицилія – найбільший острів у Середземному морі, територія Італії.

Скандинавський півострів – найбільший у Європі, омивається Баренцовим, Норвезьким, Північним і Балтійським морями.

Скандинавські гори – на Сканди­навському півострові, заввишки до 2469 м.

Скелясті гори – східна частина Кор­дильєр заввишки до 3954 м.

Сомалі – найбільший півострів Аф­рики, омивається Індійським океа­ном. У перекладі означає “іди подій корову”, що пояснюється ос­новним заняттям (тваринництво) жителів країни Сомалі, яка розта­шована на півострові.

Стіп-Пойнт мис – крайня західна точка Австралії (113°05 сх. д.).

Суецький канал – штучний водний шлях міжнародного значення. Протяжність 161 км. З’єднує Се­редземне і Червоне моря. Скорочує шлях між Європою й Азією у 2-3 рази. Вважається умовною гео­графічною межею між Європою й Азією.

Східноафриканське плоскогір’я – розташоване на сході Африки. Тут розташовані найвищі вершини континенту – г. Кіліманджаро (5895 м) і г. Кенія (5199 м).

Східноєвропейська рівнина – охоп­лює більшу частину Європи, одна з найбільших на Землі.

Т

Таймир – найпівнічніший півострів Азії.

Такла-Макан (“покинуте місце”) – пустеля в Центральній Азії, на за­ході Китаю.

Танганьїка (“зібрання вод”) – озеро у Східній Африці, за глибиною (до 1470 м) поступається лише Байка­лу, за довжиною (650 км) посідає перше місце у світі.

Тасманія – острів біля південно – східного узбережжя Австралії. Названий на честь голландського мореплавця А. Тасмана.

Тасманове море – море Тихого океану, що омиває південно-східні береги Австралії.

Течія Західних Вітрів – найпо­тужніша у Світовому океані. Повністю огинає всю Землю в Південній півкулі. Названа за вітрами, завдяки яким набуває особливої сили.

Тигр – річка в Західній Азії.

Тихий океан – найбільший за пло­щею (178,7 млн км2) і найглибший (11 022 м – Маріанський жолоб) з океанів планети.

Тибетське нагір’я – у Центральній Азії, одне з найбільших і найви­щих на Землі.

Тібесті – нагір’я в центральній час­тині Північної Африки.

Тітікака – озеро в центральних Ан­дах, найбільше високогірне озеро на Землі (8,3 тис. км2).

Трансарктична течія – холодна течія в центральній частині Пів­нічного Льодовитого океану.

Трансантарктичні гори – система гірських хребтів в Антарктиді, простягається майже на 4 тис. км.

Тянь-Шань (“небесні гори”) – гір­ська система в Центральній Азії заввишки до 7439 м.

У

Уельського принца мис – най – західніша точка Північної Амери­ки (168° зх. д.).

Уральські гори – між Східноєвро­пейською і Західносибірською рівнинами; умовна межа між Євро­пою та Азією.

Ф

Філіппінський жолоб – розташова­ний у західній частині Тихого оке­ану, біля Філіппінських островів. Глибина – до 10 265 м.

Філіппінське море – у західній час­тині Тихого океану.

Філіппінські острови – на заході Ти­хого океану.

Флорида (“квітуча”) – півострів на південному сході Північної Амери­ки. Відкрили іспанці 1513 року в день Вербної неділі, яка за като­лицьким календарем називається Florida Pascua, тобто Квітуча Пасха.

Франца-Йосифа Земля – архіпелаг у Баренцовому морі, тут розташова­на крайня північна точка острівної Європи.

Фроуерд мис – крайня південна точ­ка материкової частини Південної Америки (53°54′ пд. ш.).

Фудзіяма (“крута скеля, гора”) – найвища вершина Японських ост­ровів (3776 м), діючий вулкан.

X

Хуанхе (“жовта річка”) – на сході Китаю; жовтий колір воді надають завислі частки.

Ц

Центральна низовина – рівнина в центрі Австралії.

Центральні рівнини – у центрі Північної Америки, на території США і Канади.

Центральноіндійський хребет – час­тина підводного серединно-океанічного хребта Індійського океану.

Ч

Чад ( “великий простір води”, “озе­ро”)- безстічне озеро в Центральній Африці. У минулому його площа становила близько 400 тис. км2,

Тепер коливається від 20 до 26 тис. км2.

Челюскін мис – на півострові Таймир, найпівнічніша точка материкової частини Євразії (77°43′ пн. ш.). На­званий на честь С. І. Челюскіна.

Червоне море – море Індійського океану, розміщене в розломі земної кори біля берегів Африки й Азії.

Чорне море – в Атлантичному оке­ані, між Європою й Азією.

Чукотський півострів – найсхідніший у Євразії, відокремлений Беринговою протокою від Північ­ної Америки.

Ш

Шпіцберген (“гостра гора”) архіпе­лаг у західній частині Північного Льодовитого океану.

Шрі-Ланка – острів в Індійському океані біля берегів Індостану.

Ю

Юкатан – півострів у Центральній Америці. У перекладі звучить “Ми вас не розуміємо” – так відповіли жителі цього півострова першим європейцям на їхнє запитання: “Як називається ця земля?”

Ютландія – півострів у Європі, між Північним і Балтійським морямй.

Я

Ялпуг – найбільше озеро України, в заплаві р. Дунай.

Японське море – у Тихому океані, між Євразією і Японськими остро­вами.

Янцзи (“син океану”) – найдовша (5800 км) і найповноводніша річка Євразії.

Японські острови – у західній час­тині Тихого океану, простягаються вздовж узбережжя Євразії.