КРАЇНИ

УРОК 32. КРАЇНИ – СУСІДИ УКРАЇНИ. СЛОВАЧЧИНА. УГОРЩИНА. РУМУНІЯ. МОЛДОВА

Навчальна мета: скласти економіко-географічну характеристику країн-сусідів України; охарактеризувати головні особливості ЕГП, природних умов і ресурсів, населення, господарства країн; визначити ступінь розвитку економічних відносин країн з Україною; розвивати уміння працювати в групах, самостійно опрацьовувати навчальний матеріал, створювати мультимедійні презентації.

Обладнання: політична карта Європи, атласи, фотографії, комп’ютер, мультимедійний

проектор.

Основні поняття: економіко-географічне положення, природні ресурси, природний приріст, густота населення, урбанізація, господарство, спеціалізація, експорт, імпорт.

Тип уроку: комплексного застосування знань, умінь, навичок учнів.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Співробітництво України із сусідніми країнами є дуже важливим для її політичного і економічного становлення. Оскільки одним із основних напрямів

зовнішньої політики України є інтеграція в європейське співтовариство, особливого значення набувають економічні зв’язки з країнами ЄС – найближчими сусідами: Словаччиною, Угорщиною, Румунією.

Ступінь взаємодії країн також залежить від довжини спільного кордону. Так, велика протяжність кордонів з Росією, Польщею, Білоруссю обумовлює їх активні зовнішньоекономічні зв’язки з Україною. Крім названих країн, досить велику довжину кордону Україна має з Молдовою – колишньою республікою СРСР.

Дізнаємося про соціально-економічні особливості наших західних та південно-західних сусідів, ознайомившись із презентаціями груп.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Презентації країн

1. Словаччина. Офіційна назва – Словацька Республіка. Площа – 49 тис. км2. Населення – 5,5 млн. осіб (2009 р.). Столиця – Братислава. Тип країни – постсоціалістична країна з перехідною економікою. Державний устрій – президентсько-парламентська республіка, унітарна держава.

Розташована в Центральній Європі, не має виходу до моря, вигідне ЕГП на перетині шляхів сполучення.

Словаки – 86 %, угорці – 11 % населення. Відносно сприятлива демографічна ситуація: народжуваність трохи перевищує смертність. Урбанізація – 57 %. Найбільше місто й найважливіший річковий порт на Дунаю – столиця Братислава.

Найважливіші галузі – машинобудування, металургія, нафтопереробна, хімічна (у тому числі фармацевтична), деревообробна, легка, харчова промисловість. Особливо швидкими темпами розвивається автомобілебудування.

У сільському господарстві переважає рослинництво, вирощуються зернові культури, цукровий буряк, соняшник, виноград, фрукти. Тваринництво має м’ясо-молочний напрямок, у Карпатах переважає вівчарство.

2. Угорщина. Офіційна назва – Угорська Республіка. Площа – 93 тис. км2. Населення – 9,9 млн. осіб (2009 р.). Столиця – Будапешт. Тип країни – постсоціалістична країна з перехідною економікою. Державний устрій – парламентська республіка, унітарна держава.

Розташована в Центральній Європі, межує із сімома європейськими країнами, не має виходу до моря, транзитне положення є вигідним.

90 % – мадяри (угорці), кілька сотень тисяч німців, румун, сербів і циганів. Смертність перевищує народжуваність. Середня тривалість життя – 72,3 роки. 68 % угорського населення – католики, ще чверть – члени протестантських церков. Урбанізація 65 %. Найбільше місто – Будапешт – столиця, культурний, науковий центр і транспортний вузол країни.

Провідна галузь обробної промисловості – машинобудування (транспортне, верстатобудування, виробництво сільськогосподарських машин, обладнання для легкої та харчової промисловості, точне машинобудування). Легка і харчова промисловість. Виноробство.

Сільське господарство. Частка рослинництва й тваринництва є приблизно рівною. Угорщина – великий експортер м’яса курей, гусаків, качок, індичок.

3. Румунія. Офіційна назва – Держава Румунія. Площа – 237,5 тис. км2. Населення – 22,2 млн. осіб (2009 р.). Столиця – Бухарест. Тип країни – постсоціалістична країна з перехідною економікою. Державний устрій – президентсько-парламентська республіка, унітарна держава.

Майже вся територія держави розташована в басейні нижнього Дунаю, на південному сході Центральної Європи.

Негативний природний приріст, перевищення еміграції над імміграцією. Румуни (88 %), угорці (7 %), цигани (3 %), українці (0,3 %) й німці. Більшість румунів належать до Румунської православної церкви, угорці сповідують католицтво, також є й протестанти. Середня тривалість життя – 71 рік. Міське населення країни складає 55 %, кожний сьомий городянин – житель Бухареста (1,89 млн. осіб).

Провідні галузі промисловості Румунії – машинобудування (загальне, транспортне, сільськогосподарське, електротехнічне), гірничодобувна, металургія (традиційно велику роль відіграє виплавка сталі, алюмінію, цинку, свинцю, міді), легка, хімічна й нафтохімічна.

У сільському господарстві переважає рослинництво зернового напрямку, основні зернові культури – кукурудза й пшениця, інші важливі культури – картопля, цукровий буряк, соняшник. Велике значення має овочівництво, виноградарство, плодівництво. У тваринництві найбільше значення має розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, домашньої птиці.

4. Молдова. Офіційна назва – Республіка Молдова. Площа – 33,7 тис. км2. Населення – 4,3 млн. осіб (2009 р.). Столиця – Кишинів. Тип країни – постсоціалістична країна з перехідною економікою. Державний устрій – парламентська республіка, унітарна держава.

Розташована в Південно-Східній Європі між Україною і Румунією, не має виходу до моря. Молдові належить невелика ділянка берега Дунаю завдовжки менше ніж кілометр, що дає важливий вихід до країн Центральної Європи й Чорного моря.

Молдовани (64,5 %), українці (13,8 %), росіяни (13 %), гагаузи (3,5 %). Народжуваність перевищує смертність. Переважна більшість населення країни православні (98 %). Міське населення менше 50 %. Найбільше місто й столиця Молдови – Кишинів (більш ніж 708 тис. осіб).

Основою економіки є сільське господарство, що забезпечує населення основними продуктами харчування та забезпечує сировиною провідну галузь промисловості – харчову.

Молдова – великий виробник консервованих овочів й фруктів, соків, джемів, рафінованого цукру, олії, винограду й продуктів виноробства.

ІV. Закріплення нових знань і умінь учнів

Обговорення презентацій, оцінювання та самооцінювання.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

– Опрацювати § .

– Повторити §§ , підготуватися до підсумкового уроку за темою “Країни Європи”.




КРАЇНИ