Критерії класифікації економічних систем

Критерії класифікації економічних систем – найважливіші ознаки розвитку окремих підсистем і метасистем цієї системи, відповідно до яких розрізняють економічні системи, що існували впродовж розвитку світової цивілізації. Основними К. к. е. с. є критерії, які характеризують: 1) технологічний спосіб виробництва; 2) відносини економічної власності; 3) наявність або відсутність товарно-грошових відносин і ступінь їх розвитку; 4) тип господарського механізму; 5) рівень розвитку організаційно-економічних відносин. Згідно з критерієм розмежування

економічних систем щодо технологічного способу виробництва розрізняють економічні системи, які базуються: 1) на ручній праці; 2) на машинній праці; 3) на автоматизованій праці. В західній економічній літературі вони мають відповідно такі назви: доіндустріальна, індустріальна і постіндустріальна. Щодо відносин економічної власності виокремлюють первіснообщинний лад, рабовласницьке, феодальне, капіталістичне та соціалістичне суспільство. Поєднання двох або більше сучасних типів і форм власності формує
змішану економіку. Щодо товарно-грошових відносин розрізняють натуральне й товарне господарство, а також безпосередньо суспільне виробництво; щодо господарського механізму – ринкову, регульовану ринкову та командну (або командно-адміністративну, адміністративну тощо) економіку. Рівень розвитку організаційно-економічних відносин виявляється в розширенні меж організованості та планомірності від окремих підприємств до цілих секторів економіки, у збільшенні чисельності менеджерів на різних типах підприємств, появі маркетингових досліджень тощо. Крім того, виділяють дефіцитну економіку, суспільство споживання, які характеризуються ступенем насиченості товарами та послугами. Критерієм класифікації економічних систем є також наявність або відсутність експлуатації. Відповідно вирізняють первіснообщинний лад і соціалізм, з одного боку, й усі інші економічні системи – з іншого. Найважливішими є критерії, які характеризують тип економічної власності й продуктивні сили, їх поєднання формує первіснообщинний, рабовласницький, феодальний, капіталістичний та соціалістичний способи виробництва. Крім названих К. к. е. с., існують критерії розмежування сучасних моделей соціально-економічного розвитку. До них належать співвідношення: 1) основних типів і форм власності та відповідних секторів економіки; 2) основних типів економічних інтересів і класів, соціальних верств та груп, які ставлять за мету задоволення передусім економічних інтересів й підтримують форми власності; 3) між централізованими та децентралізованими формами державної власності (до останніх належать муніципальна, регіональна, комунальна), демократичними та бюрократичними методами управління й контролю за цими формами власності; 4) ринкових важелів саморегулювання економічної системи (через механізм вільної конкуренції, лібералізації цін тощо) і державного регулювання; 5) між такими інструментами, як ринок, корпорація і держава; 6) між економічною і соціальною ефективністю; 7) між ринковими й централізованими методами розподілу ресурсів і доходів; 8) між демократичними й бюрократичними методами національного планування. Відповідно до цих критеріїв розрізняють лібералізовану, змішану, соціально орієнтовану ринкову економіку, державно-корпоративний капіталізм, народну економіку та ін. Водночас некоректно найважливішим критерієм періодизації економічних систем вважати процес концентрації капіталу, оскільки він має певне пізнавальне значення лише щодо капіталізму.




Критерії класифікації економічних систем