Політологічний словник
Культ особи – сліпе поклоніння перед авторитетом будь-якого діяча, надмірне перебільшення його справжніх заслуг, фетишизація історичної особистості. Теоретичну основу К. о. становить ідеалістичний і волюнтаристський погляд на історію, відповідно до якого хід історії визначається не об’єктивними законами, не діяльністю народів, а бажаннями, волею та діяльністю окремих політичних діячів, вождів. Молодогегельянці (А. Руге, Б. Бауер), заперечуючи релігійні мотиви вчення Гегеля, наголошували на вирішальній ролі
Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 34; Плеханов Г. В. Соч. – М.; Л., 1923-27 – Т. 8; Улан Л. Сталин. – Нью-Йорк, 1972; Троцкий Л. Преданная революция. – М., 1991; О культе личности и его последствиях. Доклад первого секретаря ЦК КПСС тов. Хрущева XX съезду КПСС // Реабилитация. Политические процеси 30- 50-х годов. – М., 1992; Политологическая энциклопедия. – М., 2003.
А. Кудряченко