Культура підприємницької діяльності

Культура підприємницької діяльності – сукупність прогресивних гуманістичних матеріально-духовних досягнень в управлінні виробничими процесами на підприємстві, відносинами людина-природа, з одного боку, та економічними (в т. ч. організаційно-економічними, техніко-економічними і виробничими) відносинами між людьми, – з іншого. К. п. д. втілюється в системі соціальних норм і цінностей, знань, у світогляді, морально-етичних нормах діяльності, поведінці, свідомості, вмінні володіти собою. Так, в управлінні виробничими процесами важливою

ланкою культури управління (а отже, й К. п. д.) є впровадження техніко-технологічної культури (дотримання вимог експлуатації техніки, технологічної дисципліни та ін.), інформаційної культури (наявність грунтовних знань про ефективне використання інформації, її обробку, всебічної комп’ютерної грамотності тощо). В управлінні економічними процесами важливу роль відіграє впровадження передових форм і методів організації виробництва і праці (бригадної форми, системи Мейо та інших, що є елементами організаційно-економічної
культури), прогресивних форм контрактних, субпідрядних відносин між різними підприємствами у процесі спеціалізації та кооперування виробництва (елементів техніко-економічної культури), передових форм участі найманих працівників у прибутках, придбанні акцій тощо (елементів культури виробничих відносин). К. п. д. спирається на такі соціальні цінності: рівність, справедливість, повага, злагода, порядок. Розрізняють також матеріальні й духовні, особистісні та інституціонапьні елементи К. п. д. Матеріальні – рівень розвитку підприємства, зокрема управлінської та інформаційної техніки; духовні – сукупність професійних знань підприємця, виробничого досвіду й навичок, економічне мислення; особистісні – вид підприємницької діяльності, можливість збагачення, ступінь економічної свободи тощо; інституціональні – соціальні цінності й норми, в т. ч. віра та переконання. У США до інституціональних цінностей відносять: високі вимоги до етики взаємовідносин працівників, поклоніння успіху, висока оцінка досягнень, схильність до ризику, змін або ігнорування правил; у Канаді – високу оцінку соціальних відносин, обережність (відсутність значної схильності до ризику), осуд непереборного прагнення домогтися успіху, етику підприємництва, ділову етику, що грунтується на повазі до чинного законодавства, чесності, дотриманні слова, даного персоналу фірми та іншим підприємцям. Важливі елементи етики підприємництва (а водночас і принципу управління) – виконання керівником підприємства взятих на себе зобов’язань (письмових чи усних). Через недотримання слова бізнесмен втрачає довіру і партнери не бажають укладати з ним навіть письмові договори. До порушників, які не виконують взяті зобов’язання, застосовуються санкції з метою повного відшкодування заподіяних збитків тим суб’єктам підприємницької діяльності, які зазнали втрат. Певне уявлення про К. п. д. дають такі вимоги до бізнесу в американській корпорації IBM: не вводьте в оману нікого, з ким маєте справу; не принижуйте конкурентів; контакти з конкурентами повинні бути мінімальними; не використовуйте конфіденційну інформацію незаконно; не порушуйте авторські права та ліцензії; забороняється допускати або використовувати підкуп, подарунки і розваги, які можуть розглядатись як зобов’язання, та ін. У доборі керівних кадрів широко використовується принцип доповнення до лідера, що сприяє єдності усієї команди, виникненню нової продуктивної сили, синергічного ефекту від їх взаємодії. У багатьох фірмах і компаніях на Заході практикують випробувальний термін, що передбачає аналогічну оцінку різних професійних та особистих якостей працівника, зокрема, комунікативність. Переважно використовується контрактна система прийняття на роботу, практикується раціональне поєднання індивідуальної та колективних форм заробітної плати, передусім участі у прибутках. Значна увага надається вмілому доповненню матеріальної мотивації до праці моральними стимулами.




Культура підприємницької діяльності