Культура політична

Культура політична – сукупність типових для країни форм і взірців поведінки людей у політичній сфері, які втілюють їхні ціннісні орієнтири та уявлення про зміст і цілі розвитку політики й закріплюють існуючі в соціумі норми і традиції взаємовідносин окремих соціальних верств і груп, держави і суспільства. Зміст К. п. розкривається в реалізації певних функцій у політичному житті, найважливішими з яких є: 1) усвідомлення людиною своєї належності до певної соціальної групи та визначення прийнятних для себе способів участі у вираженні й обстоюванні

політичних інтересів цієї групи; 2) прагнення людини до пізнання сутності політичних явищ і процесів, розуміння власних можливостей щодо реалізації прав і свобод у певній політичній системі; 3) з’ясування пріоритетності певних орієнтацій, норм та уявлень, що зумовлюють певну спрямованість і межі формування поведінки людини; 4) пристосування людини до змін політичного середовища, умов здійснення її прав і повноважень; 5) набуття людиною певних навичок і властивостей, які дають їй змогу реалізувати свої громадянські права, політичні функції та інтереси; 6) можливість співіснування в межах певної
політичної системи, збереження цілісності держави та її взаємовідносин із суспільством загалом; 7) взаємодія всіх суб’єктів та інститутів влади на основі використання загальноприйнятих термінів, символів, традицій, стереотипів, інших засобів інформації та спілкування. У процесі реалізації цих функцій К. п. суттєво впливає на політичні процеси та інститути. Розрізняють світоглядний, громадянський і власне політичний рівні К. п. На світоглядному рівні людина співвідносить власні морально-етичні погляди з особливостями функціонування політичної сфери країни, формує уявлення про можливості політики в досягненні нею своїх головних потреб та інтересів й відповідних цінностей. На громадянському рівні К. п. людина усвідомлює власні можливості щодо участі в політичних інститутах, органах державної влади для реалізації своїх прав і свобод. На рівні політичних уявлень людина виробляє своє ставлення до практичних форм діяльності конкретного уряду, партій, офіційних осіб та ін. Упродовж розвитку світової цивілізації сформувалися різноманітні типи К. п., зокрема, консенсуальний тип К. п. (для якого властива достатня згуртованість населення навколо головних цінностей і цілей розвитку держави й суспільства, висока лояльність громадян до правлячих кіл і політичного режиму загалом) та поляризований тип (характеризується розбіжністю базових цінностей та орієнтирів політичної діяльності різних соціальних верств і груп населення, еліти та електорату). Розрізняють також офіційну (підтримується інститутами держави) та реальну К. п. (втілює цінності та відповідні форми поведінки більшості або значної частини населення). Крім того, виділяють ринкову К. п. (політика трактується як різновид бізнесу) та етатистську (характерним є визнання провідної ролі державних інститутів в організації політичного життя та визначенні умов політичної участі індивіда). Відповідно до типу політичної системи розрізняють ліберально-демократичну, авторитарну й адміністративно-командну моделі К. п. Модель К. п. сучасного українського суспільства – перехідна від тоталітарної до авторитарної; за типом – глибоко поляризована, з високим рівнем протистояння між різними субкультурами і розривом між офіційною та реальною К. п.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Культура політична - Економічний словник


Культура політична