Культурологічний словник
КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА – матеріальні і духовні цінності, створені в минулому, а також історико-культурні пам’ятки і об’єкти, що мають значимість для збереження і розвитку самобутності народу, його внесок у світову цивілізацію. Конвенція ЮНЕСКО 1972 р. дає поняттю К. с. детальне розшифрування, включаючи в нього: а) твори архітектури, монументальної скульптури, живопису та ін., що мають цінність з погляду історії, мистецтва або науки; б) “пам’ятні місця”, що є універсальною цінністю з погляду історії, естетики, етнології, антропології та ін.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА - Культурологічний словник
Схожі записи:
ОПЕРА Культурологічний словник ОПЕРА – 1) Вокально-інструментальний музичний сценічний твір, в якому музика поєднується з драматичною дією (лібрето), складається з вокальних партій: сольних (речитативи, арії, ансамблі)...
ЄВАНГЕЛІЯ Культурологічний словник ЄВАНГЕЛІЯ (від грец. evangelion – добра звістка) – частина Біблії, чотири пов’язані спільною темою релігійні твори, що становлять основну частину Нового Заповіту. Містять...
АНТИНОМІЯ Культурологічний словник АНТИНОМІЯ (грец. протиріччя закону в самому собі) – сполучення суперечливих суджень про предмет, суперечливість думок або намагань їх обгрунтувати....
БАРОКО Культурологічний словник БАРОКО (від італ. barocco – вигадливий, химерний) – назва стилю в архітектурі та мистецтві, що характеризується примхливістю форм та декоративною пишністю. Бароко, подібно...
СВОБОДА СОВІСТІ Культурологічний словник СВОБОДА СОВІСТІ – одна з фундаментальних, загальнолюдських цінностей, важлива філософська, правова, релігієзнавча категорія. У релігієзнавстві С. с. розглядається як право, що гарантує недоторканність...
ЛІТОГРАФІЯ Культурологічний словник ЛІТОГРАФІЯ (від грец. lithos – камінь і grapho – пишу) – різновид гравюри, коли для виготовлення друкарської форми використовується вапняк, листи цинку або...
ПОХВАЛА Культурологічний словник ПОХВАЛА – акт публічного схвалення, позитивної оцінки чогось, когось, певного вчинку, поведінки, діяльності. Способами вираження П. можуть бути виразні жести, міміка, знаки, слово....
ІНКОРПОРАЦІЯ Культурологічний словник ІНКОРПОРАЦІЯ (від англ. об’єднуватися, приєднуватися, приймати до складу, утворювати спілку) – вступ-прийняття до групи, об’єднання з групою....
ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ – напрями психології, за якими вирішальне значення у поведінці надавалось глибинним, неусвідомленим самою людиною спонукам і установкам....
ЕТНОГРАФІЯ Культурологічний словник ЕТНОГРАФІЯ (грец. ethnos – плем’я, народ і grapho – пишу) – “народопис”, народознавство. Наука, яка вивчає культуру, побут і звичаї того чи іншого...
ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як...
БІБЛІОТЕКА Культурологічний словник БІБЛІОТЕКА (від грец. biblion – книга і theke – сховище) – 1) Зібрання книг. 2) Приміщення для зберігання книг. 3) Заклад, що видає...
ФІКЦІЯ Культурологічний словник ФІКЦІЯ (від лат. fictio – вигадка) – щось неіснуюче, невірне, хибне, вигадане, видаване з певною метою за дійсне....
ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ Культурологічний словник ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ – філософський світогляд, який утверджує унікальність існування світу людської суб’єктивності....
АРТЕФАКТ Культурологічний словник АРТЕФАКТ (від лат. artefactum – штучно зроблене) – штучно створена реальність; ефект опосередкованого впливу приладу на сприйняття людиною результатів дослідження....
ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ Культурологічний словник ЦІННІСНА ОРІЄНТАЦІЯ – вибіркове ставлення до сукупності матеріальних, соціальних і духовних благ та ідеалів, що розглядаються як об’єкти мети й засоби для задоволення...
ЕРГОНОМІКА Культурологічний словник ЕРГОНОМІКА (грец. ergon – робота і nomos – закон) – інтегративна наука, яка вивчає закономірності особливостей людини та засобів виробництва. Виникла на стику...
СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН Культурологічний словник СУБ’ЄКТИ ФІНАНСОВИХ ПРАВОВІДНОСИН – юридичні особи і громадяни, які на підставі правових норм можуть бути учасниками фінансових правовідносин....
ВІЛЛА Культурологічний словник ВІЛЛА (лат. villa – сільський будинок, маєток) – заміський будинок із садом чи парком....
СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС Культурологічний словник СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС (лат. стан, положення) – становище особистості в суспільстві, що встановлюється в термінах прав, обов’язків, привілеїв та свобод, які вона отримує завдяки...
МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ Культурологічний словник МЕСІАНІЗМ, МЕСІЯ (від староєвр. “машіах” – помазання) – віра в майбутнє пришестя месії, тобто Божого послання, Спасителя, покликаного знищити зло і встановити на...
НАСОЛОДА Культурологічний словник НАСОЛОДА – психічний стан, що виникає в процесі вдоволення суб’єктом своєї потреби, бажання чи пристрасті до чогось. Велику Н. дістає людина у суспільно...
ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ Культурологічний словник ОРАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ – комплекс певних рис особистості, що визначають її схильність до ораторського мистецтва, тобто до побудови та виголошення промови (особливого різновиду монологу)...
ТРАГЕДІЯ Культурологічний словник ТРАГЕДІЯ (грец.) – драматичний твір, який зображує гострі, непримиренні життєві конфлікти і завершується смертю головного героя....
ЕТИКА Культурологічний словник ЕТИКА (лат. ethica, ethika, від грец. ethos – звичай) – 1) Наука, що вивчає мораль. 2) Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги,...
ОСВЯЧЕННЯ Культурологічний словник ОСВЯЧЕННЯ – магічні слова і дії, що їх виголошують і здійснюють служителі культу для надання “святості” тому чи іншому предмету (наприклад, освячення води,...
ЮСТИЦІЯ Культурологічний словник ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. – справедливість) – сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство....
ЛАВРА Культурологічний словник ЛАВРА (грец. буквально – міська вулиця, квартал, прохід) – назва великих православних чоловічих монастирів, найбільш значних центрів поширення релігійної ідеології та паломництва віруючих....
ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА Культурологічний словник ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА – система науково обгрунтованих організаційних видів діяльності по впровадженню здобутків психологічної науки в народне господарство. Діагностична та прогностична діяльність охоплює проблеми...
ЄВРАЗІЙСТВО Культурологічний словник ЄВРАЗІЙСТВО – концепція щодо слов’янських культур як неєвропейського феномену, який об’єднує в собі західні і східні риси і знімає суперечність інших та синтезує...
ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА Культурологічний словник ПЕНІТЕНЦІАРНА СИСТЕМА (від лат. poenitentiarius – покаянний, виправний) – система виправних закладів....
МУЗЕЙ Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо....
ПІСТ Культурологічний словник ПІСТ – релігійна заборона на їжу (взагалі чи на м’ясну, рибну, молочну), що встановлюється церквою на певний час. Згідно з релігійним віровченням, П....
ГЕНЕАЛОГІЯ Культурологічний словник ГЕНЕАЛОГІЯ (грец. genealogia – родовід) – 1) Історико-антропологічна дисципліна, що досліджує походження родів, окремих осіб, їхні родинні та інші зв’язки. 2) Родовід, історія...
ПЕНАТИ Культурологічний словник ПЕНАТИ (лат. penates) – 1) У давньоримській міфології боги – покровителі дому, родини, іноді батьківщини. 2) Переносно – повернутися до своїх пенатів –...