Лихвар

Лихвар – особа, яка надає позику за високі (спекулятивні) відсотки. Л. надавали позики дрібним товаровиробникам (селянам і ремісникам) і рабовласникам. Дрібні товаровиробники не витримували конкуренції з дешевою рабською працею, розорювалися внаслідок війн і позичали гроші для сплати податків і купівлі засобів виробництва й предметів споживання. Рабовласники витрачали великі кошти на побудову розкішних будинків, на купівлю предметів розкоші, а за надані кредити брали великі відсотки. За феодалізму кредиторами Л. були купці, церкви і монастирі,

а в селах – ще й багаті селяни. Вони надавали позики дрібним виробникам, феодальній знаті (королям, дворянам). Виробники змушені були брати позики через стихійні лиха, в разі несплати податків, ренти тощо. Феодальна знать брала кредити на війни, придбання предметів розкоші тощо. Ставки за кредити були високими. У Німеччині за феодалізму позичковий відсоток коливався у межах 21-43%, подекуди сягав 100- 150%. За феодалізму Л. сприяли відносному нагромадженню капіталу, зокрема, прискорювали перетворення
частини селян і ремісників на найманих робітників, руйнування феодальної економічної системи, відносин феодальної власності. Отже, кредит за цих умов виражав певну сукупність відносин економічної власності між різними класами і соціальними верствами і деякою мірою всередині них. За первісного нагромадження капіталу торгова і промислова буржуазія боролися із лихварством, оскільки сплата високих відсотків поглинала більшу частину їхніх прибутків.




Лихвар